|
Не зважаючи на те, що ще в 2005 році замок був внесений до Єдиного державного реєстру пам’яток архітектури національного значення і міська рада почала працювати над проектом консервування/ відновлення замку з інститутом «Укрзахідпроектреставрація», до сьогодні державою для збереження пам’ятки не зроблено абсолютно нічого. Навіть гірше – територія замку так заросла бур’янами, що туди може потрапити далеко не кожний охочий, а загальний вигляд замку – хащі, занедбаність та засміченість – відлякують туристів. Годі й казати про шкоду, яку завдають повзучі рослини старовинним стінам...
Боляче спостерігати занедбаність і руйнацію замку особливо тоді, коли є можливіст дізнатись з
книги Яна Душанека про історію Хуста який вигляд мав замок всього декілька століть назад, хто мешкав в ньому та перед лицем яких подій він зміг встояти. А тепер, в мирні часи XXI ст., його головними ворогами стали бур’ян, влада та й ми самі. Прикро, бо яким туристичним куточком міг би гордитися наш край, якби замок було б належно збережено, не говорячи вже й про можливу реставрацію і відкриття на його території музею.
Сьогодні збереження та реставрація замку стали лише пустою обіцянкою продажних представників влади, невігласів, які не шанують історію і культурну спадщину свого краю, а лише турбуються про власне збагачення. Нічого не залишається, як жити надією, що колись у майбутньому, живучи у цивілізованій країні, українці почнуть шанобливо ставитись до таких пам’яток культури, як Хустський замок. Та на це потрібен час, а замок тим часом руйнується...
|
