- Ми змушені були піти на такий крок ,- прокоментував ситуацію заступник начальника Державної інспекції об’єктів підвищеної небезпеки, гірничого нагляду та охорони надр Ігор Мягкий , - бо в ході оперативної планової перевірки, проведеної 2 липня , виявили невиконання приписів від 28 березня 2008 року, від 18 квітня 2008 року та від 5 червня 2008року. А саме: керівництвом підприємства не оформлено згідно з чинним законодавством гірничі відводи на користування надрами шахт №8 і №9 та не розроблено й не представлено в ТУ Держгірпромнагляду по Закарпатській області “Плани розвитку гірничих робіт на 2008рік”; не розроблені заходи з організації безпечного ведення робіт при відкачці води з гірничих виробок шахти №9 з урахуванням ситуації, що склалася ( зростання рівня води в шахті); не надані та не узгоджені з Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Закарпатській області терміни усунення порушень акту № 27 від 28 березня 2008 року. Крім того, планом проведення першочергових заходів із стабілізації роботи ДП “Солотвинський солерудник” на 2007-2000 рр., передбачено здійснення протягом 111-1У кварталів 2008 року демонтажу аварійної будівлі солефабрики шахти №9. Оскільки головний стовбур шахти знаходиться у приміщенні солефабрики, під час здійснення демонтажу, тобто з 10 серпня поточного року, підземне відділення Української алергологічної лікарні не зможе працювати.
Як повідомлялося раніше, суворі заходи безпеки – аж до введення на підприємстві з 14 лютого 2007 року особливого режиму нагляду – зумовлені цілою низкою порушень керівництвом підприємства чинного законодавства з безпеки виробництва та охорони праці, що призвели до аварійної ситуація, яка в будь-який момент може обернутися для регіону техногенною катастрофою. Ризикувати за таких обставин здоров’ям і життям людей, не зайнятих на роботах з ліквідації аварійних ситуацій, а тим паче пацієнтів Республіканської алергологічної лікарні, недопустимо. Проте така позиція не знаходить наразі розуміння у хворих, які придбали путівки на лікування, хоча продовжити його можна в підземному відділенні обласної лікарні на шахті №8. Вони вдаються до масових акцій протесту, репортажі про які останніми днями заполонили програми новин чи не всіх українських телеканалів. А треба б усвідомити: таке лікування може закінчитися плачевно...
Довідка: Аварійні ситуації на Солотвинському солеруднику почастішали з осені 2004 року. 21 листопада через вивалювання породи (галечника), що призвело до значних ушкоджень армування, працеохоронці заборонили експлуатацію стовбура “Вентиляційний” шахти №8 Солотвинського солерудника. А вже 5 грудня того ж таки 2004-го, о другій годині ночі, у дворі домогосподарства жителя смт. Солотвино п. Шімона стався провал земної поверхні. “Воронка”, що з’явилася над дренажною штольнею “Північна” шахти №9, склала 4м у діаметрі та приблизно 8м глибиною. Далі - гірше: провали земної поверхні у зоні гірничого відводу Солотвинського солерудника стали мало не систематичним явищем, про них регулярно повідомляла місцева та центральна преса. У межах шахтних гірничих відводів за останні роки утворилися й продовжують утворюватись провали земної поверхні, “воронки”, тріщини, що стали красномовним натяком на техногенну катастрофу в регіоні, яка становить загрозу не тільки підприємству, а й селищу в цілому. Останнє у часі карстове провалля зафіксоване 1 лютого 2008 року майже 30-40 метрів в діаметрі обсягом приблизно 10 тис.м куб. Спостерігаються й активізація підтоплення гірничих виробок, руйнування об’єктів на поверхні. До прикладу, 16 січня 2006-го року під час подачі залізничних вагонів під заповнення сіллю, зруйнувався вузол навантаження, введений у експлуатацію ще у 1975-ому. Неодноразово, щоб убезпечити працівників підприємства, на Солотвинському солеруднику вводився особливий режим державного нагляду. Окрім витрат на заходи з ліквідації затоплень шахт, що перевищили 3 млн. грн., солерудник не має коштів ні на наукове вивчення причин техногенної катастрофи, ні на технічне переоснащення підприємства.