Про це інформує інформаційний ресурс ProUkraїnu з посиланням на “Новинки”.
Повернення вчених через півстоліття
Дослідження проводилися в карстовій печері Молочний Камінь, розташованій на Закарпатті, в Угольсько-Широколужанському масиві біля села Велика Уголька, що в Тячівському районі. Вперше її досліджувала в 1972 році Закарпатська палеолітична експедиція Академії наук УРСР. Дослідження задокументувало неодноразові короткострокові перебування мисливців раннього кам’яного віку та виявило велику кількість кісток тварин, особливо печерних ведмедів.
Як підтвердили представники чеської Академії наук, роботи на цьому місці проводилися у 1973 році. Теперішня експедиція продовжила дослідження через 53 роки та вивчила можливості його продовження.
Фундаментальна зміна полягає в тому, що дослідники можуть використовувати найсучасніші методи. «Після півстоліття ми повернулися до профілю, який вже дав сліди мисливців нижнього палеоліту. Сучасні методи датування та аналіз осадової ДНК можуть розповісти нам про печеру більше, ніж це було можливо в 1970-х роках», – сказав Роман Ґарба із Археологічного інституту в Брно.
Під час шестиденної експедиції археологи розкопали лунку, знайшли оригінальний зонд 1970-х років і знову відкрили профіль відкладень біля входу в печеру. Саме окремі шари осаду можуть зберігати інформацію про вік знахідок та середовище, в якому там пересувалися люди та тварини. Тому метою подальших досліджень буде уточнення стратиграфії. Це означає правильне визначення окремих шарів у надрах хронологічно та опис взаємних зв’язків цих шарів.
Використовуватимуть найсучасніші методи дослідження
Наразі знайдено кам’яний артефакт та кістки ведмедя. Команда взяла сім зразків деревного вугілля, щоб визначити, з якого періоду вони походять. Також було взято десять зразків для аналізу так званої осадової ДНК. Це дозволяє зафіксувати генетичні сліди тварин і людей, які жили в печері, навіть якщо їхні скелети не збереглися. Два інші зразки будуть використані для геохімічного аналізу.
Раніше, у 2024 році команда під керівництвом Романа Ґарби опублікувала в престижному журналі Nature дослідження, яке за допомогою космогенного нуклідного датування (у зразках вимірюються значення берилію-10 та алюмінію-26) довело, що найстаршим кам’яним інструментам зі стоянки давніх людей в селищі Королево на Закарпатті — 1,4 мільйона років.
Портал печери Молочний Камінь у буковому пралісі біля села Мала Уголька, Закарпаття.
Фото: Роман Ґарба
Печера Молочний Камінь. Фото: Роман Ґарба
Відновлений зонд до королівської печери. Фото: Роман Ґарба
Кам’яний артефакт, отриманий під час останьої експедиції. Фото: Роман Ґарба
ДО ТЕМИ:
Першу на Закарпатті печерну стоянку людей кам'яного віку взяли під охорону
Нові дослідження ДНК підтвердили: слов’яни прийшли у Чехію з території сучасної України