Дорогоцінна мить возз’єднання Закарпаття з Україною

— Я вже старий. За моїми плечима довгий вік, де було всякого — і доброго, і злого, і ще гіршого. Але я навчився сам і вчу нинішню молодь бачити в усьому передусім добре, бо що людина не робила б, всі її дії спрямовані на краще. Так було і тієї золотої осені 1944 року, коли після остаточного визволення краю, в листопаді в Мукачеві, в історичному тепер кінотеатрі «Перемога» зібралися люди, яких делегували земляки вирішувати велику історичну місію
— підписати Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною. Саме цей Маніфест мав стати підтвердженням волі нашого народу раз і назавжди вважати себе дітьми матері України. Позаду — тисячоліття боротьби і прагнень цього великого моменту. Попереду уявлялося щасливе життя. На жаль, далеко не все так просто і гладко складалося. Але в людей було головне — віра, впевненість, переконання. І це допомагало
долати всілякі труднощі й негаразди.
Досі деякі наші недруги намагаються переконати світ у тому, що на з'їзд Народних комітетів люди йшли під дулами автоматів і під цими ж дулами ставили свої підписи під Маніфестом про возз'єднання. А я за всі ці десятиліття власним прикладом і прикладом моїх товаришів — делегатів доленосного з'їзду — розписуюся про повну добровільність здійснення цього акту.
Скажу більше: нам загрожували, нас ненавиділи, нас застерігали, нам услід кричали, що якщо будемо голосувати за Радянську Україну, за возз'єднання, то нас усіх розстріляють. Однак люди вже не хотіли бути рабами, підневільними, вони хотіли бути саме людьми. Тому всього за три дні я зібрав підписи селян з усієї Тереблянської долини, котрими стверджувалося їхнє найбільше бажання — жити єдиною родиною з Великою Україною. Заявку, звернену до Сталіна, із списками особисто відвіз у Москву незабутній Петро Лінтур — патріот найвищого ґатунку, вірний син свого народу, вчений, педагог.
Звісно, сьогодні у нас не все гаразд в Україні, не так живемо, як хотілося б, як заслужив наш народ. Але я переконаний, що, згуртовані спільною метою, ми побудуємо таке суспільство, яким пишатиметься світ.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати