Вікна будинку пані Ганни зачинені. З них господарі на все дивляться крізь туман їдкого диму. Хатина лише за 200 кроків від охопленого полум’ям звалища.
Ганна Арделан, жителька Кірешів: «Там, як стало горіти, ми думали, що щось там взривається, як бомба. Далі начало горіти. То як начало нас душити, ми не могли ні спати - вікна позакривали, то прямо йшло до хати».
Нечистоти потрапляють і до колодязної води. Її санепідеміологи заборонили пити ще торік. Та де брати чисту воду, не підказали. До того ж, поряд зі звалищем і пасовище.
Іван Пригара, житель Кірешів: «Бачите за моєю спиною - цим всім ми дишемо, цей дим. Зараз пройде стадо корів, яке пасеться у цьому диму на пасовищі, тому що пасовище біля сміттєзвалища. Оце молочко діти п’ють, люди п’ють, продають його на ринку».
Жителі Кірешів страждають від пожеж на смітнику вже не один рік. Минулого - влада звалище огородила. Та прибрати звідти мисливців за цінним непотребом не змогла. Саме їх вважають нинішніми підпалювачами мотлоху.
Визволити з димового полону Кірешівців мали б пожежники. Та в них нема палива, щоб приїхати.
Орест Бойко, керівник УЖКГ Хуста: «Що я зараз вам скажу, що ми завтра погасимо. Я залишуся брехуном, а в пожежників не получиться. Комісія засідала, ми вирішили дати їм допомогу паливом, пожежникам, у них палива нема».
Та населення мальовничих Кірешів чекати на дії чиновників уже не може. Від смороду й диму рятуватиметься в суді, куди готує позов на комунальників.