Василь Попадинець: У сучасному розумінні державні службовці — це менеджери і експерти

Нині в Україні проходить реформування державної служби, яке направлене на те, щоб підняти її авторитет, авторитет влади в цілому, забезпечити ефективне функціонування державного механізму, досягнення європейських стандартів рівня життя наших громадян.
Функції реалізації державної політики у сфері державної служби покладено на Головне управління державної служби України.   Основними завданнями та пріоритетами  Головдержслужби та  її територіальних підрозділів   є сприяння підвищенню рівня професіоналізму людей, які працюють у цій сфері,   розвиток персоналу і його мотивації, забезпечення подальшого удосконалення законодавства з питань державної служби, запровадження сучасних практик та технологій управління. А ще персоналом до системи державної служби – формування нової інституційної спроможності у системі державної служби, реалізація концепції «електронного міністерства», запобігання проявам корупції тощо.
Цьогоріч ми відзначаємо 90-річчя сучасної української державної служби. Її ж історія сягає часів княжої Русі. Втім, як окремий інститут національної держави державна служба у її нинішньому розумінні – статус державних службовців, урегульований законом,  з’явилась у часи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.
Саме з метою побудови державного апарату тоді було прийнято та значною мірою впроваджено  цілу низку системних законів, які уперше в історії України на законодавчому рівні закріпили основу цього  інституту влади.
Чільне місце тут займає Закон про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській державі. Отже, у ті далекі часи  було закладено один з головних механізмів, який став невід’ємним атрибутом вступу на державну службу,  – складання присяги. 
Законом про нормальний розпис утримання службовців в центральних урядових установах цивільних відомств від
26 червня 1918 року в Українській державі було фактично запроваджено аналог нинішньої системи категорій посад та рангів державних службовців – систему класів посад та рангів пенсії урядовців, а також схему посадових окладів. 
Однією досить важливою рисою тогочасної державної служби став Закон про порядок призначення на урядову службу, ухвалений гетьманом 24 липня 1918 року. У чомусь ця система нагадує нинішню: порядок призначення урядовця залежав від класу посади, причому кандидатури для призначення гетьманом на вищі посади державних службовців (заступники міністрів, директори департаментів) попередньо узгоджувалися з Радою Міністрів.
Разом з тим, гетьманові Скоропадському  так і не вдалося завершити розпочату реформу важливої сфери людської діяльності.
Нинішня ситуація, звичайно,  відрізняється від 1918 року. Ми маємо ліпші передумови для створення  професійної і політично нейтральної державної служби європейського зразка.
У сучасному розумінні державні службовці – це менеджери і експерти, які професійно працюють в органах влади і беруть участь у вироблені, реалізації та оцінці ефективності здійснення політики. Від рівня їх професіоналізму, прозорості   дій залежить ступінь задоволення законних інтересів громадян, авторитет держави, сталий розвиток країни та її конкурентоспроможність на міжнародній арені.
До речі, в органах державної виконавчої влади нашої області нині   працює  6 тис.200 державних  службовців   і  2200 посадових осіб   органів місцевого самоврядування.
Всіх їх вітаю  із професійним святом – Днем державної служби.  Бажаю  міцного здоров’я, невичерпної енергії, добра, щастя та задоволення від почесної праці.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати