Свій 100-річний ювілей відзначила жителька Ужгорода Надія Комишна (ФОТО)

Надія Володимирівна народилася 18 жовтня 1924 року у селі Мощаниця Рівненської області у чеській родині Царбохів, із раннього віку вбирала в себе багатство культур та мов, що оточували її. Дитинство пройшло в атмосфері родинних цінностей та працьовитості.

Під час Другої світової війни її життя різко змінилося – у 1943 році була примусово депортована до Німеччини, де дивом уникнула концтабору і працювала в німецькій сім’ї у місті Веймар. Цей період сформував її стійкість та чуйність до потреб інших.

Після закінчення війни зустріла своє кохання – Віталія, з яким побудували міцну родину в Ічні на Черкащині, народили двох дітей – Ірину та В’ячеслава. У 1960 році овдовіла. У 1960-х роках переселилася на Закарпаття, працювала в аптеці.

Захоплення Надії Володимирівни були різноманітними: вишивала хрестиком, створюючи справжні витвори мистецтва, вʼязала, займалася садівництвом. На її дачі у Нижньому Солотвині були зібрані найрізноманітніші види декоративних рослин, за якими вона любила доглядати.

Своє життя присвятила дітям, вихованню п’яти внуків і чотирьох правнуків. Для родини вона стала символом турботи, мудрості та незламної життєвої сили.

Надія Володимирівна вільно володіє чеською, українською, польською та німецькою мовами. Секрет її довголіття – у спокійному ставленні до життя, оптимізмі та невтомній працьовитості.