Саміт з українським акцентом: як у ЄС "мирили" Орбана із Зеленським і ділили посади

У четвер лідери усіх держав-членів ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, що має непересічне значення для Євросоюзу. Мета зустрічі – визначити керівництво, яке готуватиме і часом визначатиме політику блоку на наступні п’ять років. Саме до цього була прикута головна увага європейських медіа та експертів.

Розмова Віктора Обрана та Володимира Зеленського на полях саміту Європейської ради. Брюссель, 27 червня 2024 року
Розмова Віктора Обрана та Володимира Зеленського на полях саміту Європейської ради. Брюссель, 27 червня 2024 року

Кадрові питання схвалили невдовзі після опівночі, обійшлося без несподіванок. А головною сенсацією стало те, що суперечок було настільки мало, що саміт навіть довелося скоротити – замість передбаченої дводенної зустрічі лідери домовилися про все-все-все за один день, що дуже нетипово для європейської практики розподілу посад.

Для України, звісно, також важливо, хто керуватиме Євросоюзом (і, забігаючи наперед, рішення є добрим для нас).

Але ще важливішим стало те, що відбувалося на полях брюссельської зустрічі.

Угорського лідера Віктора Орбана змусили змінити ставлення до України.

І це вже дало плоди.

Угорщина навіть проголосувала за рішення саміту з підтримкою постачання зброї ЗСУ. А Орбан підкреслено дружньо – і навмисно в прямому ефірі – поспілкувався з президентом Зеленським та почав публічну підготовку угорської аудиторії до своєї зустрічі з українським лідером.

Виходячи з календаря подій, вона відбудеться дуже скоро.

Орбану украй важливо погасити свій публічний конфлікт з Україною у період, поки в ЄС триває розподіл посад. І хоча є всі підстави сумніватися у щирості угорського прем’єра та довгостроковості потепління – нині з’явилися високі шанси розв’язати принаймні частину штучно створених Будапештом двосторонніх проблем.

Зустріч під софітами

Саміт Європейського Союзу – це місце, де ухвалюють ключові політичні рішення для цієї організації, і червнева зустріч точно мала таку роль. Але це не єдина мета події, яка збирає разом лідерів усіх держав ЄС. Це також можливість для двосторонніх переговорів, які проходять переважно непублічно і часто взагалі без повідомлення про них.

Україна, коли її запрошують на саміти, також завжди використовує таку можливість – так було і 27 червня, коли українського президента знову запросили до Брюсселя.

Утім, іноді – зрідка – лідери зустрічаються не для того, щоби про щось домовитися, а суто для того, щоб показати, що зустріч можлива, та отримати фото рукостискання. У четвер у Брюсселі відбулася саме така історія.

Володимир Зеленський провів у будівлі Європейської ради кілька годин і коротко поспілкувався з багатьма європейськими колегами (за частиною цих розмов журналісти, які акредитовані на саміті, могли спостерігати здалеку).

Але лише тоді, коли український президент сів на місце у залі перед своїм виступом і увімкнулася трансляція зі спрямованої на нього камери –

саме тоді до Володимира Зеленського підійшов Віктор Орбан і дружньо поплескав його по плечу.

Український та угорський лідери поговорили у прямому ефірі (звісно, без звуку), при цьому Орбан виявився на диво емоційним і активно жестикулював.

Дуже скоро після цього з’явилося додаткове підтвердження, що Орбан розраховував опинитися в об’єктиві камер.

Саме фото Орбана із Зеленським стало заглавним у його facebook-звіті про саміт (а це – ключове соціальне медіа для комунікації угорського лідера з виборцями, туди випадкові речі не потрапляють). Ті, хто стежить за сторінкою угорського прем’єра, можуть підтвердити, що не менш важливим є також те, яке фото обрали для публікації: це для угорської урядової пропаганди має значення.

Просто порівняйте повідомлення про зустрічі торік, коли відносини були у черговому проваллі, і про вчорашню.

 


2023 рік

 


2024 рік

І якщо вам здається, що у команді угорського прем’єра вирішили надіслати сигнал про зміну ставлення до України – то вам не здається. Відразу кілька джерел, представників різних країн, що брали участь у саміті або були в делегаціях, підтвердили "ЄвроПравді", що цей сигнал був помітний усім.

А щоби зняти останні сумніви, в угорському уряді вирішили це офіційно підтвердити. Політдиректор (один з найближчих радників) угорського прем’єра Балаж Орбан вийшов до журналістів, що висвітлювали саміт у Брюсселі, і анонсував нову зустріч свого шефа з Володимиром Зеленським.

Офіційна причина – початок головування Угорщини у Раді ЄС, що стартує вже у понеділок, 1 липня.

"Це вимагає більше дипломатичних зусиль з угорської сторони. І хоча у нас складні й різні погляди з Україною, але це не означає, що нам не потрібно спілкуватися в цій ситуації. Я очікую частішого й більш регулярного спілкування між двома лідерами", – сказав він (цитата Радіо Свобода).

Варто нагадати, що досі угорські посадовці відкидали можливість подібної зустрічі або висували нездійсненні передумови для її проведення (на кшталт виконання скандальних 11 вимог Угорщини).

Що ж сталося? Що змінило позицію Будапешта?
 

Дружба проти волі

Варто підкреслити: поки що ми говоримо лише про перші ознаки потепління; попереду довгий шлях, але і те, що відбувається, є сенсаційним.

Але не випадковим.

Орбан опинився під тиском партнерів, які переконували його, що його показний публічний конфлікт з Україною затягнувся, і цьому треба покласти край.

"Я особисто кілька разів говорив, що Орбану варто поїхати до України та нарешті поговорити із Зеленським. І я сподіваюся, це станеться",

– розповів "Європейській правді" у розмові не під запис один з членів Євроради.

А останніми днями, на червневому саміті, тиск додатково посилився. За деякими даними, важливу роль мала зустріч Орбана у Брюсселі з французьким президентом Емманюелем Макроном.

По суті, Орбана поставили у ситуацію, коли йому самому знадобилося примирення з українським колегою. Причому – якнайшвидше. Принаймні часткове, принаймні тимчасове.

Але головним гравцем у створенні цієї ситуації стала очільниця уряду Італії Джорджія Мелоні.

Річ у тім, що партія Орбана "Фідес", яку кілька років тому вигнали з групи Європейської народної партії (ЄНП), досі лишається поза течіями впливу європейської політики.

Останні місяці Орбан вів переговори про вступ до групи консерваторів, яку очолює Мелоні, і здавалося, що домовленість є – але інші консервативні партії виступили категорично проти партнерства з проросійським Орбаном.

Прем’єр Угорщини опинився на роздоріжжі.

Він навіть почав замислюватися про створення своєї групи, до якої готові увійти ще кілька одіозних східноєвропейських лідерів, але в такому разі отримає майже нульовий влив.

Але Мелоні запропонувала альтернативу.

Орбана все-таки візьмуть до консерваторів, якщо він письмово підтвердить, що підтримує Україну, або іншим чином засвідчить, що його гарячий конфлікт з Києвом закінчився. І зробити це треба якнайшвидше – наступний тиждень є останнім, коли у Європарламенті нового скликання можна реєструвати нові політичні групи.

А далі починається розподіл портфелів у керівних органах Європарламенту; буде торгівля за посади комісарів тощо. І якщо Орбан обирає для себе роль ізгоя – то втрачає усі можливості.

Ця небезпека виявилася сильнішою, ніж почуття Віктора Орбана до України. Тож механізм закрутився. І у перший тиждень липня ми точно побачимо його продовження.
 

Керівництво ЄС – ще одна перемога для України?

Звісно, для України найважливішими стали ті зміни та домовленості на саміті, які напряму нас стосуються – тому коригування позиції Орбана дійсно важить. Та насправді для нас має значення також основний результат саміту, тобто рішення лідерів ЄС про розподіл керівних посад у блоці на наступні 5 років.

Причому тут є також неочевидні переваги для нашої держави. І йдеться не тільки про те, що очільниками ЄС будуть посадовці, лояльні до України.

Хоча це також важливо.  

Про те, що лідери ЄС в ніч на п’ятницю офіційно погодили кандидатів на найвищі посади у ЄС, "ЄвроПравда" вже розповідала.

Єврокомісію на наступні 5 років має очолити Урсула фон дер Ляєн, яка вже зараз обіймає цю посаду, а зовнішньою політикою Євросоюзу керуватиме Кая Каллас, що нині очолює уряд Естонії. Це рішення ще не є остаточним, оскільки пропозицію саміту ще має затвердити Європейський парламент; ключове голосування щодо фон дер Ляєн відбудеться 18 липня. Утім, шанси на затвердження достатньо високі.

Ці кандидатури для України – близькі до ідеальних.

Європейська комісія для нас має найвищу вагу, адже Україна зараз починає з Євросоюзом вступні переговори. Ведення переговорів з європейського боку, оцінка українських реформ, підготовка звітів про прогрес, пропозиції щодо рішень – все це є повноваженнями виконавчої влади ЄС, тобто Комісії.

Між тим, Урсула фон дер Ляєн своєю роботою довела, що вона є твердою прибічницею вступу України до Євросоюзу. Саме їй ми зобов’язані тим, що ЄС відхилявся від звичних процедур і створював для України можливості просуватися дорогою до членства. Тож те, що вона керуватиме ЄК у наступні 5 років, є безумновно позитивом для нас.

Щодо ефективності Каї Каллас на чолі європейської дипломаті також немає жодних сумнівів. Естонка, яка чудово знає небезпеку путінського режиму; яка сама постійно зіштовхується з гібридними атаками і російською дезінформацією – навряд чи ЄС міг знайти кращу кандидатуру для дипломатичної підтримки України у часи російської агресії.

Потенційним ризиком є хіба те, що призначення Каллас суттєво заповнило квоту східноєвропейських держав на призначення на топ-посади у ЄС, і тепер зростають шанси того, що комісаром з питань розширення може виявитися представник не східних членів Євросоюзу.

А тепер – про приховану "перемогу" України, як засвідчили кадрові рішення ЄС.

Третім посадовцем, якого затвердив саміт, став експрем’єр Португалії Антоніу Кошта. Кошта буде призначений президентом Європейської ради, він обійме цю посаду 1 грудня 2024 року та відтоді очолюватиме засідання самітів ЄС.

Його мандат триватиме 2,5 роки, і наразі у лідерів ЄС немає певності у тому, що його продовжать до повного п’ятирічного періоду. Ба більше, щодо його кандидатури у лідерів ЄС було багато запитань та дискусії, які загрожували загалом зірвати кадровий пакет.

А для нас важливими є причини такого скепсису щодо Кошти з боку європейських лідерів.

Однією з цих причин є те, що Кошта у своїй попередній роботі не довів відданість ідеї допомоги Україні. Тобто він голосував за нас, коли голосували інші – але просто йшов за течією. А відсутність ініціативності у допомозі Києву вже видається такою собі формою профнепридатності. Тому лідери хотіли мати запевнення, що Кошта буде проукраїнським. І оскільки зрештою дали зелене світло – то, напевно, отримали їх. Підкреслимо, це не єдине питання, яке лунало до Кошти, але вагоме.

І це – найнаочніший доказ того, що для Євросоюзу Україна тепер – суперпріоритет, і це щира позиція, а не формальні слова.

А Антоніу Кошта зрештою буде з нами, бо цього вимагають громадани ЄС і лідери ЄС. Саме це, нагадаємо, змушує змінювати позицію навіть такого послідовно антиукраїнського лідера як Віктор Орбан. 

 

Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"

29 червня 2024р.

Теги: саміт, Євросоюз, орбан, зеленський

НОВИНИ: Різне

19:18
Як поєднувати дерев'яні жалюзі з іншими елементами інтер'єру
19:13
Типи клеїв для етикеток та їх використання
20:58
Навушники JBL - чому це найкращий вибір для затятого меломана
20:48
Випробування електрообладнання: коли і чому це необхідно?
20:39
Японський манікюр: особливості та переваги
16:43
Європарламент схвалив резолюцію на підтримку України, де засудив "миротворчість" орбана
14:51
Санкції України заблокували транзит російської нафти Лукойлу в угорщину
20:57
ВР скасувала переведення годинників на літній час
19:37
У Єврокомісії заявили, що не можуть позбавити угорщину головування у ЄС, але можуть бойкотувати
13:26
ЄС може бойкотувати саміт міністрів закордонних справ в угорщині − Politico
12:34
орбан далі "тужиться" в "миротворці" та розіслав лідерам ЄС свій "мирний план"
12:14
НАТО розширить присутність в Україні, аби підготувати її до вступу
14:22
Зелена карта для виїзду за кордон
14:12
Як відбувається визнання закордонної шкільної освіти в Україні?
02:44
/ 1
МЗС Німеччини: Головування угорщини в ЄС вже завдало значної шкоди
15:49
орбан поговорив з Трампом про "мир" без України
15:00
Чи можна виїхати за кордон з відстрочкою від мобілізації?
07:28
Шість країн ЄС бойкотуватимуть міністерські зустрічі на час головування угорщини
07:21
фіцо лякає Третьою світовою після підтримки Словаччиною "незворотного" вступу України в НАТО
04:22
FT: У Брюсселі підтвердили, що ручкання орбана з путіним суперечить договорам ЄС
11:55
Рішення саміту НАТО: повноцінне членство України стало незворотнім
19:19
Чому краще вибирати тканинні ролети на вікна?
21:18
Макрон: вступу України в НАТО опонують США і Німеччина
14:31
На які фактори автентичності слід звернути увагу перед покупкою футбольного м'яча
20:04
Результати виборів у Франції: ліві посіли перше місце, проросійські ультраправі, яким пророкували перемогу, стали третіми
» Всі новини