Про це пишуть Reuters та Financial Times.
Президент угорщини Тамаш Шуйок не буде присутній на саміті «Бухарестської дев'ятки» у латвійській столиці Ризі 11 червня. У канцелярії латвійського президента заявили, що країну представлятиме посол у Латвії.
Так, уперше з моменту створення формату у 2015 році саміт не завершиться спільною декларацією дев'яти країн. Натомість буде оприлюднена заява від імені президентів Латвії, Румунії та Польщі, які спільно приймають саміт.
Наразі між угорщиною та членами НАТО на східному фланзі є багато розбіжностей. Насамперед через проросійську та антиукраїнську позицію уряду прем’єр-міністра віктора орбана.
Як пише FT з посиланням на офіційних людей, на останніх зустрічах угорщина наклала вето на спільні рішення групи, пов'язані зі збільшенням допомоги Україні, а також на схвалення будь-яких кроків з боку НАТО, спрямованих на посилення військової підтримки України або прискорення її заявки на вступ до альянсу.
За даними джерел, на сьогоднішньому саміті угорщина знову не підтримає проєкт заяви, з яким погодилися інші члени альянсу.
Блокування угорщиною допомоги Україні в ЄС та переговорів про вступ Києва до Альянсу призвело до того, що багатьом союзникам «увірвався терпець», пише видання.
За словами одного з чиновників, дискусії про виключення будапешта «дуже серйозні». Він додав, що «ми, імовірно, зустрічаємося в такому форматі востаннє».
Водночас інший сказав, що нещодавні зустрічі характеризувалися «жорсткими» дискусіями й що буде важко організувати майбутні саміти, якщо вони не стануть більш відкритими.
Це міжнародна ініціатива дев'яти країн-членів НАТО Центральної та Східної Європи: Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, угорщини та Чехії. Їхньою метою є поглиблення військової співпраці між країнами східного флангу Північноатлантичного альянсу, а також обговорення ключових питань політики безпеки.
Бухарестська дев'ятка була створена під час саміту в листопаді 2015 року в місті Бухарест, за ініціативи румунської та польської сторін. Одним із ключових чинників для створення цієї ініціативи стала агресивна політика та дії росії на міжнародній арені, зокрема, окупація та анексія українського Криму навесні 2014 року та підтримка псевдореспублік «ДНР» і «ЛНР».