Пастка для журавля. Як вітряки на полонині Боржава загрожують природі й людині

З висоти пташиного польоту закарпатська полонина Боржава сама нагадує птаха. Одне крило вказує у бік Воловця, інше – на Міжгір'я. Є голова та хвіст.

Пастка для журавля. Як вітряки на полонині Боржава загрожують природі й людині

На Боржаві багато повітря. Щоб вдихнути його на повні груди, сюди круглий рік приїжджають любителі гір та активного відпочинку з різних куточків України. А для киян Боржава – це взагалі "спеціальна пропозиція", бо через зручну логістику вона ближча за майже будь-які інші карпатські гори. 

Увечері після роботи сідаєш у потяг, а зранку виходиш у Воловці й без усіляких маршруток, дизелів чи таксі просто починаєш підійматися в гори. Наступну ніч ночуєш у наметі під зорями, а в понеділок зранку, після потяга вже сидиш в офісі, де ніхто не здогадується про твою неймовірну подорож на звичайних вихідних. 

І ніхто тебе не викаже, бо в горах можна зустріти тільки таких же, як і сам – втікачів із міста. Або місцевих мешканців, що збирають на полонині яфини, тобто чорниці, і їм не до секретів заїжджих туристів.

Контури полонини Боржава
ФОТО ЗІ СТАТТІ "AUTUMN MIGRATION OF BIRDS OVER POLONYNA BORZHAVA (UKRAINIAN CARPATHIANS)"

В деяких місцях Боржави повітря здіймається вгору. Очима цього не побачиш, але дельта- і парапланеристи вміють ловити висхідні потоки і люблять тамтешні місця більше за будь-які інші в Карпатах. Як Коктебель, але поки про нього залишається тільки згадувати й мріяти. 

Над Боржавою літають птахи, які подорожують через пів світу наввипередки з вітрами. Саме через ці вітри на гірському хребті хочуть звести понад три десятки вітряків – кожен вищий за "Гулівер", що в центрі Києва. Або за піраміду Хеопса. 

Вони вироблятимуть електроенергію, яку традиційно називають "зеленою". Але витіснять із Боржави тих, хто літає, збирає ягоди і тікає від міст з їхнім галасом, торговельними центрами та офісами. І гори з вітряками вже ніколи не виглядатимуть так, як раніше. 

"Українська правда" розповідає, чому запланована вітроелектростанція на Боржаві – це зовсім не "зелена енергетика" і чому від будівництва вітряків програють і люди, і дика природа. 

Врятувати полонину Боржава могло б створення на її території об'єкта природно-заповідного фонду, наприклад, національного парку. Але досі зусилля природозахисників у цьому напрямку не увінчалися успіхом. 
 

Пролітаючи над білою плямою

Тим, що ми живемо в епоху шостого вимирання, сьогодні вже важко когось здивувати. Це – незаперечний факт. 

Трішки менше відома обставина полягає в тому, що вимирають і будуть вимирати не тільки відомі види організмів, але й ті, про існування яких наука взагалі не знає. Адже в тропічних лісах живе дуже багато всіляких безхребетних. При цьому науковців, здатних їх описати, надто мало, а ліси важкодоступні. 

Тільки не для тих, хто їх рубає. Тому ліси зникають швидше, ніж зоологи та ботаніки вивчають їхнє "населення". 

Ще менше людей знають, що навіть за тисячі кілометрів від тропічних лісів, у самому центрі Європи теж вистачає "білих плям" з точки зору біологічних наук. Знайти невідому популяцію єхидни Аттенборо тут, звісно, не вийде. Але якщо придивитися ближче до добре знайомих на перший погляд тварин, то виявляється, що про них ми часто не знаємо дуже багато важливих речей. "Українська правда" вже розповідала про це на прикладі рисей у Чорнобильському заповіднику. 

Інший приклад – сірі журавлі. В Україні ці птахи гніздують здебільшого в північній частині країни. Через нашу країну пролягає південна межа ареалу цього виду. Тобто в Європі основне журавлине населення мешкає на північ від України – в країнах Балтії, у Фінляндії тощо. 

Восени ми чуємо і бачимо, як ці птахи летять на південь, до Африки, щоб перезимувати і повернутися назад для продовження роду. Але де саме пролягають їхні міграційні шляхи? 

Виявляється, що навіть сьогодні про це відомо недостатньо. Не лише з суто академічного погляду, але й для того щоб охороняти цих птахів, внесених до Червоної книги України. 

Сірі журавлі над полониною Боржава
ФОТО: ОЛЕКСІЙ ДУБОВИК
 

Вітряки 

Андрій Бокотей, професор Львівського національного університету імені Івана Франка та провідний науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України каже, що українські Карпати на умовній мапі міграції птахів – справжня "біла пляма". Хто, коли саме і в якій кількості літає над цими горами – майже невідомо. Головна причина все та ж – країна велика, роботи для орнітологів багато, а самих орнітологів і фінансування для них – замало. 

Ледве не єдиною серйозною спробою заповнити цю прогалину стала стаття Бокотея та його українських колег. Вона вийшла в 2020-му році в журналі "Zoodiversity" і була присвячена осінній міграції птахів над полониною Боржава. А приводом для неї послужили плани будівництва вітрової електростанції в цьому мальовничому куточку Карпат. 

В 2017-му році стало відомо, що компанія "Atlas Volovets Energy", зареєстрована у Воловці й заснована турецькими інвесторами, планує поставити на боржавському хребті понад три десятки вітряків для виробництва електроенергії. Кожна з конструкцій матиме понад 150 метрів заввишки. 

До однієї з туристичних груп на Боржаві буквально перед стартом маршруту несподівано приєдналася ще одна учасниця

Проєкт передбачає, що габаритні вантажі потрібно завезти в гори, викопати котловани, встановити в них вітряки, прокласти під землею комунікації і, нарешті, почати їхню експлуатацію. Цілком очевидно, що це вплине на довкілля.

Щоб з'ясувати, наскільки сильно і чи можна якось узгодити інтереси людей з охороною природи, в таких випадках закон передбачає процедуру оцінки впливу на довкілля, або скорочено – ОВД. Для неї замовники проєкту наймають експертів: ботаніків, екологів, зоологів, ґрунтознавців і так далі. Ті проводять наукові дослідження і складають звіт. 

Залежно від висновків проєкт можуть дозволити, відхилити або запропонувати змінити так, щоб зменшити шкоду для природи. Наприклад, обрати інше місце або час залежно від характеру самого проєкту. 
 

Перешкода для птахів 

У випадку з вітряками на Боржаві звіт ОВД вийшов просто рекордний – орієнтовно 1800 сторінок. Загальний висновок – проєкт нормальний, природі сильно не нашкодить. Щоправда, у природоохоронців він викликав багато запитань і зауважень, через що справа потрапила до суду. 

Одне з цих численних запитань стосувалося перелітних птахів. Чи не нашкодять їм височенні вітряки? Питання зовсім не надумане, бо, наприклад, у США впродовж року через них гине приблизно 400 тисяч пернатих. 

Тільки не питайте, скільки в Україні. Вітряки тут, звісно, є, але орнітологів до них близько не підпускають. Імовірно, щоб не псувати нікому настрій. 

Хрест на вершині Воскресенський Верх

Двоє орнітологів з Мелітополя провели дослідження на Боржаві в рамках ОВД і дійшли висновку, що за птахів непокоїтися не варто – в період міграції там їх літає зовсім не багато. 

Теоретично, це цілком можливо, адже птахи мігрують не будь-де, а лише певними, зручними для них шляхам. Але для інших орнітологів результат не звучав переконливим: складно повірити, що всього двоє людей можуть якісно порахувати птахів на найдовшій полонині Закарпаття. Тим паче, коли результат важливий не лише з погляду науки.
 

Хто літає над Боржавою

Андрій Бокотей та його колеги вирішили повторити обліки на Боржаві так, щоб побачити більш об'єктивну картину.

В 2018-му році працювати в гори поїхали вже семеро орнітологів. З середини вересня і до початку листопада вони побачили зовсім іншу картину, ніж їхні попередники.

Тільки одних сірих журавлів орнітологи нарахували понад 3,5 тисячі. Тоді як попереднього року науковці з Мелітополя побачили їх менше як дві сотні. 

Крім журавлів вдалося зафіксувати кілька інших червонокнижних видів: лунь польовий, голуб-синяк, скопа і сапсан.

Лунь польовий 
ФОТО: ЮЛІЯ БУРЛАЧЕНКО 

Загалом же колеги Андрія Бокотея під час спостережень нарахували над Боржавою понад 40 тисяч птахів, що належали до майже пів сотні видів. І навіть ці дані, найімовірніше, є заниженими. Адже в ідеалі людей треба більше, а обліки мають тривати довше. 

Що буде з журавлями, зябликами, лелеками та іншими пернатими, якщо на Боржаві з'являться вітряки? 

"Безперечно, вітряки будуть становити для них велику небезпеку, бо значна частина цих птахів летить на тому рівні, де крутяться лопаті", – каже Андрій Бокотей. 

Частині птахів, можливо, пощастить проскочити, а інші можуть змінити свій маршрут. Чи буде він таким же зручним і безпечним, як попередній, ми не знаємо. Але сьогодні птахи літають саме над Боржавою не просто так. 

Очевидно лише, що компанію, яка вирішила звести вітряки, не дуже цікавлять орнітологічні дослідження. Крім тих, що містяться у висновку ОВД. Він залишився чинним після рішення Верховного Суду, прийнятого в квітні 2022-го року, коли сили й увага суспільства були поглинуті іншими проблемами. До того ж захисники Боржави наполягають, що суд допустив низку порушень. 

Крім судової справи про ОВД, тривають дві інші, пов'язані з Боржавою та вітряками. Одна з них забороняє забудовнику розпочинати проєкт.
 

Смарагдова територія 

З погляду дикої природи полонина Боржава важлива, звісно, не тільки як міграційний коридор для десятків тисяч птахів. Там мешкають інші червонокнижні тварини, наприклад, кілька видів кажанів. 

А схили гірського хребта вкривають старовікові ліси та праліси. Тобто екосистеми, які досі майже на зазнали негативного впливу людини. А тому зберегли максимум свого біорізноманіття – рослин і тварин, багатьох із яких неможливо знайти в лісах, за якими "доглядають" люди. 

З огляду на велике природоохоронне значення в 2016-му році Боржаві надали статус території Смарагдової мережі. Такі мережі є в інших європейських і не тільки країнах, що підписали Бернську конвенцію про охорону дикої флори та фауни. 

Якщо не вдаватися в деталі, то функціонування в Україні Смарагдової мережі є однією з умов для інтеграції в ЄС. І Україна як учасниця Бернської конвенції зобов'язана (!) охороняти природу на цих територіях.
 

До чого тут вода 

Вітряки, на перший погляд, не мають надто сильно шкодити дикій природі, якщо ми спробуємо забути про перелітних птахів. Бо споруди хоча й високі, але їхня площа порівняно невелика. 

Але це теж на перший погляд. Природоохоронці кажуть, що будівельний майданчик для одного вітряка займає приблизно два гектари. На них буде знищено не тільки трав'яний покрив, але й ґрунт, до якого він прив'язаний і який у горах утворюється дуже повільно. 

Поверхневий шар буде знищений і там, де прокладатимуться підземні кабелі, й на місці доріг, необхідних для важкого транспорту. І це вже ті проблеми природи, які люди можуть дуже швидко відчути на собі. 

На деяких ділянках Боржави є ґрунтова дорога. Її використовують для сполучення з метеостанцією або щоб дістатися на полонину для заготівлі чорниці 

Поросла травами гірська полонина за своїми функціями нагадує болото. Вона накопичує воду, яку постачають щедрі карпатські дощі, а потім поволі віддає її у гірські струмки, що збираються в річки. Але будівельні роботи неминуче порушать ґрунтовий покрив, а відтак полонина не зможе виконувати свої гідрологічні функції. 

"У період дощів вода не буде затримуватися, а натомість буде злітати з гір і призводити до швидкого формування паводків. Але це матиме й інший ефект – в періоди, коли дощів немає, полонина не зможе віддати воду, яку вона мала накопичити, – пояснює Оксана Станкевич-Волосянчук, екологиня громадської організації "Екосфера" та доцентка кафедри зоології Ужгородського національного університету. 

– Рівень у річках і так катастрофічно падає, а так він буде падати ще більше".

Ці проблеми, а також зсуви ґрунту та селі, що також пов'язані з гідрологією, відчують на собі насамперед мешканці розташованих поруч Воловецької та Керецьківської громад. До речі, саме через цей гідрологічний аспект частина місцевих людей виступають проти вітряків. 

Натомість інші вважають, що дороги в горах полегшать збирання чорниці – важливого джерела доходів місцевого населення. 

Щоправда, природозахисники кажуть, що самих ягід на Боржаві може поменшати через грубе втручання людини в крихку екосистему полонини.

Вітряки проти гостей Боржави 

Прихильники різних видів активного відпочинку та пов'язані з горами спортсмени виступають проти вітряків. Одна з головних причин очевидна: велетенські конструкції спотворять гірський пейзаж та відчуття, заради яких більшість людей ходять в гори.

Полонина Боржава – популярне місце серед дельта- й парапланеристів

Але є й суто практичні міркування, пов'язані з безпекою. Взимку на лопатях вітряків намерзає лід, який вони, як пращі, розкидують навколо і це буквально небезпечно для життя людей, які трапляться на шляху таких "опадів". 

До того ж, вітряки витіснять з Боржави дельта- й парапланеристів. Адже з огляду на зручну логістику майданчики для зльоту й посадки та інші особливості Боржава не має альтернативи в українських Карпатах.
 

Голос з Європи

З огляду на те, що Боржава входить до Смарагдової мережі, українські природоохоронці звернулися до секретаріату Бернської конвенції, який опікується такими природозахисними територіями. Відповіддю в кінці 2021-го року стала офіційна рекомендація Постійного комітету Бернської конвенції Україні відмовитися від будівництва вітроелектростанції на Боржаві. 

"Цілком зрозуміло, що біорізноманіття зазнає значного впливу (через можливе будівництво вітряків – УП). Тому необхідно розглянути альтернативні місця розташування (вітрової електростанції – УП), де вплив буде значно меншим і не зачіпатиме Смарагдову територію, але при цьому дозволить зробити сумірний внесок для досягнення цілей України в сфері альтернативної енергетики", – йдеться в тексті офіційного документу

Втім, оскільки документ називається "рекомендація", то керівництво України поставилося до нього відповідним чином. 

Невеличке гірське озерце на шляху до гори Кук
 
 

Свіжі рани 

Боротьба навколо Боржави триває понад п'ять років. У якісь моменти могло здатися, що справа майже вирішена на користь природи. Але зовсім нещодавно історія отримала новий імпульс.

У жовтні цього року заступниця голови ГО "Save Пікуй" Оксана Ісевич побачила на полонині кілька ділянок, розритих спеціальною технікою. Вони примикають до старої ґрунтової дороги в районі вершин Темнатик, Плай і Великий Верх – це те "крило" боржавського "птаха", що дивиться в бік Воловця.

Ґрунтовий покрив на цих ділянках глибоко пошкоджений, не кажучи вже про рослинність, від якої не лишилося сліду. При цьому сама дорога тепер сильно роз'їжджена важкою технікою. 

Одна з кількох ділянок на полонині Боржава, де цієї осені було пошкоджено рослинність і ґрунт 

ФОТО: ОКСАНА ІСЕВИЧ   

ГО "Екологія. Право. Людина" (ЕПЛ) розцінила це як підготовку до будівництва вітроелектростанції й оприлюднила звернення до вищого керівництва держави під заголовком "Грейдером по зеленому серцю Карпат, або Як "зелена" енергетика нищить національне надбання полонину Боржаву". Під ним підписалися кількасот природоохоронців, науковців та активістів. 

А в кінці листопада від заступника керівника ОПУ Ростислава Шурми до ЕПЛ надійшла відповідь: "Повідомляємо, що Ваше звернення щодо проблем, пов'язаних з будівництвом вітрової електростанції, надіслано до Кабінету міністрів України з проханням розглянути згідно з компетенцією та поінформувати про результати".

* * *

Боржава – не єдине місце в українських Карпатах, над дикою природою якого нависла загроза знищення. Поряд із проєктами будівництва вітроелектростанцій на полонині Руна та Верховинському Вододільному хребті чи не найвідомішою є історія навколо забудови гірського масиву Свидовець.

Навесні цього року активісти швидко зібрали підписи під петицією до президента про створення заказника на Свидовці, щоб захистити його від будівництва мегакурорту. Президент доручив прем'єр-міністру розібратися, але справа досі так і не вирішилася. 

Ідея вітрової енергетики полягає в тому, щоб забезпечувати людей електрикою, але при цьому не шкодити природі так, як це роблять теплові електростанції, де спалюється викопне паливо. Або гідроелектростанції, для яких потрібно перевертати з ніг на голову екосистеми річок. Власне, тому вітроенергетику цілком заслужено й називають "зеленою". 

В Українських Карпатах є приклади вітроелектростанцій, які не створюють особливих проблем для природи, як-от Старосамбірська ВЕС. Вони розташовані внизу гір, у місцях, освоєних людиною ще раніше. Тобто вітряки цінної природи не знищили, бо це вже зробили до них. 

Існує версія, що прагнути забудувати дикі Карпати вітряками чи курортами можуть лише люди, яким не пощастило побачити справжньої краси гір 

Натомість Боржава – один з тих куточків Карпат, де природа все ще збереглася майже незайманою. І в цьому його справжня унікальність.

Це одне з тих місць, де людина може бачити дику полонину, ліси, безкраї білі сніги взимку і Чумацький шлях на чорному небі. Де на штучному крилі можна уподібнитися до птаха і злетіти в небо. 

Зрештою, тут мало людей – і це теж цінність.

Все це сьогодні є дефіцитом в багатьох країнах Європи. А зовсім не поля, індустріальні ландшафти чи будь-які інші місця, які людина докорінно змінила для своїх потреб.

Дмитро Сімонов, Українська правда

17 грудня 2023р.

Теги: Боржава, ВЕС, вітряк, вітроелектростанція

Коментарі

Лоцій 2024-01-26 / 09:34:29
Та як ви вже замахали... Кому ті вітряки так мішают? Як будете без світла сидіти, та буде вам дуже добре.

нижньому 2023-12-18 / 16:10:03
Ти справді закарпатець? Ти різницю між унікальним гірським хребтом і абсолютно неунікальною земельною ділянкою не бачиш?
Про квадроцикли і джипи, про вирубку лісів писано-переписано. Але ж ти не навчений читати, лиш писати, так?

закарпатець 2023-12-18 / 14:36:28
Чому вітряки є перешкодою, а сонячні батареї на Каменицькій Гуті і під Чопом, встановлені ледидою та ковачем не є ?
Чому квадроцикли і джипи, які угробили усі гірькі дороги у Закарпатті не є перешкодою яфинам?
Чому повністю вирізані закарпатські ліси, у тому числі Ньюманом на березнянщині, це не проблема, а вітряки біда?

закарпатець 2023-12-18 / 09:38:50


Облиште свої фантазії при собі. Коментар видалено. Адмін


Маковський 2023-12-17 / 20:30:26
Микита з батичком знають як ліпше Закарпаттю.

Нік 2023-12-17 / 19:55:43
Аж ня жальом бере, шо всі такі розумні, а нич не можут.

форестер 2023-12-17 / 19:40:28
Правильно, вася! Докажи їм, гадам, по пунктах, аргументовано, з фактами, інфографікою, що ця стаття брехлива ))

усім васям, включно з нижнім 2023-12-17 / 19:23:20
Ну так, турки там вдома, в Туреччині, все життя мріяли розвивати саме наше Закарпаття і нарешті, завдяки васям у владі і невладі їх мрія майже здійснилася )))

Нижньому 2023-12-17 / 19:19:48
Вася, ти правий з Тебе півлітра.

вася 2023-12-17 / 19:08:08
це брехлива стаття, закарпаття потрібно розвивати, а то одні бариги поприїжджали

Нєт, та нєт.. 2023-12-17 / 18:56:14
Ці вітряки - освоєння полонин, а так - ні до чого. Но, , треба переконатися на прикладі- нема другого виходу. А потім: як би м знав, де впаду...

Анастасія 2023-12-17 / 16:38:15
Ці вітряки, це обман. Воловецькі та Керецьківські депутати мають з пряму вигоду, їм роздали гроші. А що матиме держава? Окрім природних та репутаційних втрат перед ЄС за порушення природоохоронних конвенцій, держава платитиме млрд грн інвестору, за зеленим тариформ, за те, що той вклав гроші. абсурд.

НОВИНИ: Соціо

17:25
Італія виведе зі Словаччини систему ППО, бо потрібна в іншому місці
16:49
У Нересниці на Тячівщині заборонили будівництво міні-ГЕС на Тересві в межах території громади (ДОКУМЕНТ)
13:56
Восьму дитину народила 36-річна мешканка Хустщини в машині "швидкої"
22:33
8 березня балет "Freedom" представить в Ужгороді танцювальну виставу "Шафа"
19:10
"Щасливі діти" запускають курс експрес-підготовки до НМТ для випускників шкіл Ужгорода
15:20
Через реконструкцію в МП "Ужгород-автомобільний" з 4 по 27 березня легковики тимчасово перенаправлятимуть на вантажний напрямок
11:31
/ 1
У Мукачеві попрощаються з 23-річним полеглим Героєм Владиславом Стецикевичем
04:06
/ 7
Освітяни Керецьківської громади також висловили недовіру її очільнику Михайлу Мушці
02:27
Чеський RegioJet здійснив неанонсовану тестову залізничну поїздку за маршрутом Кошиці-Чоп
18:18
/ 1
У Софії Верхньокоропецької громади попрощалися з 22-річним полеглим мукачівцем Миколою Кузнецовим
17:39
/ 1
У Мукачеві попрощалися з 31-річним полеглим Героєм Ростиславом Діусом
15:19
Цього місяця Мукачево вже передало військовим 100 млн грн
10:59
Лише за 28 лютого на Закарпатті вигоріло 4,6 га екосистем
18:06
/ 1
В Ужгороді через оскарження закупівлі вуличне освітлення тимчасово вимикатимуть із 24:00 до 05:30
15:59
/ 1
У четвер у Мукачеві прощатимуться з пролеглим Героєм Ростиславом Діусом
15:22
/ 12
Очільниця соцзахисту Мукачева і радник міського голови пішли добровольцями на війну
15:03
У Мукачеві в останню дорогу провели полеглого Героя Олександра Кравця
13:56
/ 3
Воловецька суддя Софілканич, яка звільнила від покарання ґвалтівників дівчинки і чиновника-хабарника, хоче працювати в апеляційному суді
11:09
/ 2
У бою з московською ордою поліг Іван Сакулич з Кострини
10:41
/ 5
Населення Ужгорода через війну збільшилося на 35%
21:34
/ 2
Сержант "Балу"
20:59
У Бобовищі Івановецької громади провели в останню дорогу полеглого Героя Сергія Логойду
19:51
/ 1
Мукачево очолило ТОП-40 міст за бюджетним відсотком допомоги Силам оборони
19:00
У Мукачеві в середу прощатимуться з полеглим Героєм Олександром Кравцем
18:37
Від важких поранень, отриманих на війні з росією, помер Микола Кузнецов з Софії Верхньокоропецької громади
» Всі новини