Про що йдуть переговори в освіті з Угорщиною?

У 2017 та 2020 роках було ухвалено нове освітнє законодавство, що змінило правила навчання рідною мовою для представників національних меншин. Наголошую, що не заборонило навчання мовами національних меншин, а саме змінило, адже навколо цих змін закону існує ціла плеяда міфів.

Закон урегульовує питання, який відсоток навчання для представників національних спільнот має бути українською мовою. З 5 до 9 класу відсоток має зростати з 20% до 40%, старші класи до 60%.

На початку у переговорному процесі Угорщина виступала за те, щоб повністю повернути старе законодавство. На сьогодні таке повернення відсунуло б зміни щодо якості освіти і реформи НУШ, які впроваджували. Адже діти, що вступили до школи з початку втілення НУШ, починаючи з 2018 року, навчаються вже за новими програмами, за новими підручниками та матеріалами. Це стосується всіх дітей, що навчаються в Україні, зокрема в класах національних меншин.

В угорської сторони були побоювання та нерозуміння щодо розрахунку відсотків, добре це чи погано. Ми досить детально пояснювали зміни та що за ними стоїть. Адже коли ми говоримо про 20-40 % навчання українською мовою, то для середньої школи сюди входить суто український компонент – мова, література, історія, а далі додається культура та правознавство. Ми запитали в угорських колег, якою мовою вони б хотіли, щоб діти представників національних спільнот в Угорщині вивчали такі предмети в їхній країні. Їхня відповідь була "угорською", то ж ми знайшли порозуміння.

Ми розповідаємо про важливість реформи НУШ угорським партнерам і ставимо на перше місце якість освіти. Тому знаходимо рішення, які б розвʼязали суть проблеми, а не просто відкотили б законодавство до 2017 року. І домовленості та спільна позиція щодо цього вже є.

Під час переговорів ми дійшли до спільного знаменника. Наша мета – забезпечити можливість представникам національних спільнот бути гідними громадянами України, зберігаючи національну ідентичність, культуру та мову.

У чому суть проблеми із ухваленими законами у 2017 та 2020 роках на сьогодні?

На сьогодні ключова проблема – це різкий перехід у мові навчання для дітей, що розпочали здобувати освіту до 2018 року, тобто 7 клас та старше. Для таких дітей перехід на нові правила відбувався б моментально, без адаптації, що потребує додаткових ресурсів, інвестицій та педагогічних зусиль.

Саме тому, розуміючи ці проблеми, особливо враховуючи періоди пандемії та повномасштабного вторгнення, у  червні 2023 року був ухвалений та підписаний закон, що ще на рік продовжує перехідний період, тобто перехід на нові програми для таких дітей.

Зараз у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, – саме той, який відзначила Європейська комісія, щоб звільнити від цього переходу дітей, що почали навчання до 2018 року. Це вирішить проблему повністю, якщо законопроєкт буде ухвалено та підписано. Ми обговорювали його з угорськими колегами та мали підтримку. Це б зняло напругу та дозволило б дітям довчитися за законодавством, яке діяло до 2018 року. Фактично, це те, про що сьогодні ми чуємо в політичних заявах Угорщини.

Також учора, я мав зустріч з міністеркою освіти Румунії, Лігією Декою на полях 42 Генеральної конференції ЮНЕСКО та отримав підтримку у цьому питанні та щодо нашого плану гармонізації процесу переходу і забезпечення освіти для національних меншин. В Україні зараз орієнтовно 100 шкіл, що навчають угорською мовою та приблизно 80 шкіл румунською (з них 16 шкіл раніше молдавською мовою).

У серпні пройшли раунди консультацій з національними спільнотами в Україні, школами, їхніми директорами і вчителями щодо визначення проблем та шляхів вирішення. Усі наші дії та пропозиції зараз, на переговорах та у законодавстві, – це пропозиції, що підтримані та обговорені представниками національних спільнот. 

На якому етапі переговорний процес зараз із Угорщиною та які є домовленості? 

У вересні ми відновили діяльність угорсько-української міжурядової робочої групи з питань освіти, у яку входять представники МОН, Держслужби з етнополітики, МЗС та парламентарі з нашого боку. Вона  декілька років була на паузі. Можна говорити, що цей процес зрушив з мертвої точки і на сьогодні між Україною та Угорщиною йде досить активна взаємодія в питаннях освіти, ми перебуваємо в постійній комунікації.

Маємо спільне розуміння щодо доступу до підручників, доступу до складання НМТ мовами національних спільнот та білінгвальну освіту.

Щодо домовленостей. Ми узгодили Дорожню карту, за якою будемо рухатися, щоб досягти спільної мети, про яку вже говорив.

Ключові блоки Карти це:

• Перше. Робота з нормативною базою. Це про програми навчання для 10-12 класів, визнання у Державному стандарті профільної середньої освіти мовою національних меншин, компонент про історію та культуру національних спільнот України у програмі для всіх українських шкіл. 

• Друге. Умови для вивчення мов національних меншин. Забезпечення підручниками, посібниками, проведення  олімпіад з мов національних меншин, білінгвальна позашкільна освіта.

• Третє. Навчання вчителів, які будуть працювати у таких школах.

• Четверте, консультації зі спільнотами та міжнародними організаціями, формат більш широкого діалогу. 

Фактично, ми зараз будуємо систему навчання для представників національних спільнот, адже питання, які зараз в нас визначені в карті, є необхідними кроками, щоб діти могли здобувати якісну освіту двома мовами.

Це стосується всіх національних спільнот, що навчаються мовами Європейського Союзу в Україні, не тільки Угорщини.

Від угорських колег ми отримали першу ноту щодо підтримки загального плану та зараз очікуємо їхні підтвердження щодо технічних складових. Угорщина сьогодні говорить про те, що саме ці домовленості мають бути виконані для їхньої підтримки щодо нашої євроінтеграції і їхнє виконання зараз досить активно просувається. Ми сподіваємося, що угорська сторона буде дотримуватися домовленостей, які досягнуто та затверджено спільно.

Для чого, крім перемовин з Угорщиною, зараз важливе це питання?

Сьогодні ми ставимо в пріоритет білінгвальну освіту, зокрема освіту англійською мовою. Це про нашу євроатлантичну інтеграцію, не тільки як рішення про прийняття до ЄС, а й про можливість ширше взаємодіяти з різними країнами. Українці, що зараз перебувають за кордоном, чи вже повернулися, достатньо непогано розпочали свій шлях вивчення різних мов, важливо продовжити цей шлях вивчення мови й тут, після повернення. 

Упевнені, що з нашими європейськими колегами ми маємо спільні інтереси, передусім це якісна освіта дітей – і саме навколо цього ми будуємо сьогодні свою активність.

Євген Кудрявець, перший заступник міністра освіти і науки України, співголова Міжурядової угорсько-української робочої групи з питань освіти, спеціально для УП. Життя

Теги: угорщина, угорці, освіта

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати