На Закарпатті через застарілі очисні споруди погіршується якість питної води

Кредит на 20 тисяч гривень оформила днями жителька Ужгородського району Вероніка Фекете. Гроші взяла для того, щоб пробурити біля власного будинку свердловину й так отримувати якісну питну артезіанську воду.
Вероніка каже, не може забути про спалах черевного тифу в Закарпатті, який поширився саме через питну воду. До того ж, її село розташоване нижче за течією Ужа, а саме до цієї річки потрапляють каналізаційні стоки з обласного центру.
«Мені дороге здоров’я моєї сім’ї, моїх дітей! У мене насправді не було іншого виходу, як робити свердловину. Так, це дорого, але буде ефективніше! У річку скидають всі нечистоти, що є… Навіть неозброєним оком видно, що там щось плаває не те… Хай говорять, що цю воду хлорують, то що – суцільний хлор пити?» – каже вона.
Усього третина закарпатців вживає очищену й порівняно якісну питну воду. Спеціалісти Закарпаття зізнаються, що з кожним роком це питання набуває все більшої актуальності, особливо з огляду на те, що в річки краю потрапляє дуже багато неочищених каналізаційних стоків.
Начальник управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській ситуації Андрій Погорєлов визнає, що ситуація виходить із-під контролю.
«Державне управління на сьогодні вважає фактично критичною ситуацію з технічним станом очисних споруд, які обслуговують населення. Фактична потужність цих споруд забезпечує всього 50 відсотків потреби. Виходить так, що ледь не половина всіх стоків, які скидають у річку, брудні», – каже він.
Найбільші проблеми з очисними спорудами в Ужгороді
Найбільше проблем з очисними спорудами в районному центрі Великий Березний та Ужгороді. Для першого містечка вдалося знайти за рахунок фонду охорони довкілля 100 тисяч гривень на модернізацію очисних споруд, і це бодай частково рятує ситуацію.
В Ужгороді все набагато гірше: місто розрослося, очисні споруди побудовані ще в минулому столітті, і нині вони просто не витримують навантаження, каже Андрій Погорєлов.
За його словами, найбільший забруднювач на території області – комунальне підприємство «Водоканал» в Ужгороді: «Воно фактично дає близько 80 відсотків від загальної кількості неочищених стоків, які скидають на території області».
На реконструкцію очисних споруд потрібні державні кошти, а їх немає
Спеціалісти кажуть, що за рахунок місцевих бюджетів нема чого й розраховувати на будівництво нових та відновлення наявних очисних споруд Закарпатської області.
Приміром, у 2006 році була розроблена програма реконструкції такого об’єкту в Ужгороді. Потреба у коштах становила за тими цінами понад 50 мільйонів гривень – на той час ця сума складала половину річного бюджету міста.
Могла б допомогти реалізація спеціальної програми «питна вода», яку розробили в Закарпатті аж до 2020 року. Але на її втілення вже третій рік поспіль уряд або не надає коштів узагалі, або ж дає дуже мізерне фінансування, скаржаться в області.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати