Щоб не мати від води ніякої біди...

— Володимире Петровичу, з якими здобутками у справі забезпечення ефективного управління водними ресурсами колектив облводгоспу підійшов до свого цьогорічного професійного свята?
— Наше виробниче управління працює у відповідності до загальнодержавних і регіональних програм. їх прийнято урядом кілька. Лише ті програми, які фінансуються по лінії Держводгоспу України, — це документи не миттєві, а дійові, і вони нами виконуються. Звичайно, хочеться, щоби вони реалізовувалися швидше і краще, але коштів на це завжди не вистачає. Однак навіть ті роботи, які ми здійснюємо інколи й авансом, чекаючи їх оплати з бюджету по кілька місяців, є вкрай потрібними людям і приносять свої результати.
Щодо наших здобутків, особливо хвалитися, гадаю, немає чим. Відзначу як позитив, що і торік, і нинішньої весни нам вдалося забезпечити безаварійний пропуск весняних вод. Наші гідротехнічні споруди там, де вони технічно справні, забезпечили під час підйому рівня води у річках надійний захист населених пунктів і сільгоспугідь. Наша автоматизована інформаційно-вимірювальна система (АІВС) «Тиса», аналогу якій немає на теренах СНД, забезпечила своєчасне інформування як влади, так і населення на місцях про готовність до дій у випадках наближення надзвичайних ситуацій. Облводгосп і підпорядковані йому Берегівське, Виноградівське, Мукачівське, Ужгородське й Тячівське міжрайонні управління водного господарства (МУВГ) повністю виконали обсяги доведених їм планами ремонтних і доглядових робіт. На жаль, ці плани недостатньо фінансувались. Таких експлуатаційних робіт за минулий рік, наприклад, ми виконали загалом на суму 14 млн. грн., що дозволило забезпечити безперебійну роботу 32 насосних станцій і оптимальний режим роботи наших врдосховищ. Також створили максимум залежних від нас умов, аби селяни могли вирощувати хороші врожаї на меліоративних землях, а також, щоб міг успішно виконувати свою виробничу програму колектив ВАТ «Закарпатський рибокомбінат». Саме ми забезпечили достатньо водними ресурсами ці галузі.
— На обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству, Володимире Петровичу, покладена й функція контролю за використанням водних ресурсів у регіоні, обліку за спеціальним водокористуванням?
— Так. Моніторинг, який проводиться нашим відомством, засвідчив, що по якості води наші річки одні з кращих в Україні. А вода у верхів'ях річки Уж на території Великоберезнянського району навіть визнана однією з найчистіших у нашій державі. Свою роботу ми вбачаємо не тільки у дотриманні в технічній справності наших гідроспоруд Ми вже облаштували чисті джерела у Виноградівському, Великоберезнянському, Берегівському, Перечинському районах. У перспективі планується реконструкція джерела — витоку р. Тиса поблизу села Чорна Тиса, що на Рахівщині, де буде встановлений знак витоку цієї ріки, яка є однією з найбільших приток судноплавного Дунаю, з котрого також ряд столиць країн ЄС воду споживає.
— Таким чином ви, Володимире Петровичу, мимоволі самі випередили моє наступне запитання щодо плідної міжнародної співпраці закарпатського облводгоспу, саме за яку в Держкомітеті водного господарства України вас ставлять у приклад колегам із інших регіонів нашої країни...
— Справді, структура, яку очолюю, забезпечує виконання на регіональному рівні вимог міжурядових угод на прикордонних водах із трьома сусідніми країнами — членами ЄС — Угорщиною, Словаччиною та Румунією. І ці всі питання з ними узгоджені та здійснюється обмін взаємною інформацією щодо ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій. Мені приємно констатувати, що наші старання в цьому плані отримали позитивну оцінку з боку уповноважених урядів цих країн. Останнім часом наш облводгосп отримує і великі гроші завдяки нашій співпраці з різними організаціями Євросоюзу, зокрема з його виконавчим органом — Єврокомісією, та виграє гранти. Назву тільки один із них — міжнародний проект ІНТЕРРЕГ ША/TACIS «Розробка українсько-угорських комплексних планів протипаводкового захисту, розвитку водного господарства та оновлення заплавних територій у регіоні Берег і басейні р. Боржава», який з літа 2006 р. на кошти Єврокомісії реалізується на території Берегівщини й Іршавщини. Цей проект, до речі, добре доповнює масштабну державну «Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області на 2002— 2006 роки та прогноз до 2015 року», скориговану в 2006 році. Ця програма передбачає застосування сучасних більш ефективних методів захисту від паводків — будівництво сухих акумулюючих ємностей у гірській місцевості (42 шт.) і сухих протипаводкових польдерів (24 шт.) у рівнинній частині нашого краю, котрі, звісно, гарантовано захищатимуть від підтоплення населені пункти як на території Закарпаття, так і сусідніх Угорщи¬ни та Словаччини. На добре слово з реалізації заходів Комплексної програми «Тиса» заслуговує колектив спеціально створеної для цього закарпатської об'єднаної дирекції будівництва водогосподарських споруд, яку очолює Ростислав Федів. Хоча з кожним роком її фінансування збільшується, але воно все ще суттєво відстає від програмних показників, які затверджені урядом.
— Які проблеми, окрім недостатнього фінансуван¬ня галузі, вас ще турбують?
— Особливо непокоїть стан із надмірним засміченням берегів наших річок, що не залежить від роботи фахівців водного господарства. Ними користуються всі закарпатці та численні туристи, які відвідують наш край. Чистота річки визначається чистотою всієї території, на якій живемо, особливо — в горах. Необхідно, щоб цією проблемою серйозно пройнялися сільські голови, ор¬гани місцевого самоврядування гірських районів області, аби там уздовж потічків і річок люди не влаштовували стихійних сміттєзвалищ. Лише спільними зусиллями можна привести наші річ¬ки до охайного стану. Без цього наш край навряд чи заживе слави пріоритетної бази рекреації і туризму.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати