19 громадських музеїв відкрили в Закарпатті торік. Працівники культури кажуть, що такого музейного буму не пригадують.
Нині в області подібних закладів близько сотні. Над створенням нових та відродженням старих працюють частіше за все меценати, але нерідко збирається з силами і сама громада.
Так, значну частину дуже тонкої роботи – будівництво з дерев’яних брусів – виконуватимуть самі жителі села Синевир Міжгірського району Закарпаття при відновленні єдиного в Європі Музею лісу і сплаву. Його зруйнувала десять років тому повінь. Зараз унікальну греблю намагаються реконструювати.
Щоправда, крім зусиль громади, на це необхідні мільйони й мільйони гривень. Де їх шукатимуть, знає голова Закарпатської ОДА Олег Гаваші.
«Я щиро хочу подякувати спонсорам, які відгукнулися на заклики і депутатського корпусу, і обласної адміністрації і погодилися спонсорувати ці роботи. На те, щоб завершити роботи і провести реконструкцію, складена проектно-кошторисна документація на 12,5 мільйонів гривень. Якщо зуміємо зібрати кошти і не будуть перешкоджати погодні умови, то до кінця наступного року зможемо відновити Музей лісу і сплаву», – каже обласний керівник.
Унікальні музеї готові відкрити у Міжгірському районі Закарпаття
Міжгірщина останнім часом переживає свій окремий музейний бум. Крім Музею лісу і сплаву, тут нещодавно запрацював Музей-хата відомого чеського письменника, уродженця Закарпаття Івана Ольбрахта, торік відкрили Музей «Стара чеська школа», до якого зараз наче на паломництво сходяться жителі всієї Чехії.
Наразі в стадії розробки в селі Келечин Музей Августина Волошина – його відкриття приурочать до 75-річчя відзначення Карпатської України.
Про ще одну цікавинку, яка вже цього року потішить туристів і загалом усіх українців, розповідає голова Міжгірської райдержадміністрації Іван Ярема: «Зараз триває велика робота над створенням Музею під відкритим небом. В ньому буде ціла низка будинків різного періоду і людей різного достатку, будуть і млин, і ковальня, і державні установи, управа, жандармерія».
Музеям бракує кваліфікованих працівників
Із такого культурного буму найбільше тішаться в Закарпатті туроператори. А спеціалісти Туристичного інформаційного центру вже навіть замислилися над створенням спеціального музейного туристичного шляху.
Ось лише не так горять запалом музейні працівники, особливо з тих закладів, які вже давно функціонують. Вони кажуть, що нерідко їхні добрі ідеї гинуть через брак фінансів.
Про ще одну проблему музейної справи говорить директор Закарпатського краєзнавчого музею «Ужгородський замок» Василь Шеба: «Музейна робота дуже складна, музейних фахівців ніхто раніше не готував за радянських часів. Зазвичай це практики, історики, філологи, лікарі. Дуже велика проблема кадрова – у нас 40 % пенсіонери. Якщо вони залишать роботу, то… Молодь не дуже хоче йти працювати на ці мізерні заробітки, які є нині в культурі».
Наразі Закарпатські музейники ініціюють перед найвищою владою України створення на рівні всіх закарпатських музеїв музейного заповідника. Вони сподіваються, що так вдасться не лише зберігати, але й відтворювати та примножувати ті культурні та архітектурні багатства, якими так пишається багатонаціональне та приєвропейське Закарпаття.