Подорожуємо середньовічними замками, долиною нарцисів і купаємось у термальних джерелах

Чим ближче до Мукачева, тим більше перед нами відкривається ця надзвичайно прекрасна природа. Весь час, супроводжуючи нас, протікає одна з великих річок Закарпаття — Латориця (191 км). Тут такі краєвиди, що важко навіть підібрати слова, аби їх описати. Краса справді неймовірна! Відчувається дух, як у творі Івана Франка “Тіні забутих предків” (хто не читав, раджу), або у відомій українській пісні “Край”. Там і слова такі є: “Приїжджайте в Закарпаття… завжди будуть раді вам…” Ех, душа співає… Розлогі села лежать в долинах гір, на полонинах пасуться корови та вівці, сади, поля, виноградники. А ще скільки цікавого попереду!

Замок “Паланок” – перлина Мукачева
Ця велична військово-архітектурна пам’ятка Середньовіччя овіяна легендами, бойовою славою та коханням. Замок розташований на горі вулканічного походження висотою 68 метрів. Існує легенда, що гора була створена селянами штучно, у страшних муках. Звідси й назва міста — Мукачево.
“Паланок” складається з кількох рівнів — Передзамче, Нижнього, Середнього і Верхнього замків. Нижній замок був своєрідною господарською частиною, невеликою за розмірами. До Середнього замку вели підйомні мости, до Верхнього — тунель — вузький коридор довжиною 30 м. Це була пастка. Потрапивши до неї, ворог загороджувався від зовнішнього світу залізними воротами на вході й виході. Ворота опускалися раптово зі стелі, а з отворів на голови супротивника лились окріп та гаряча смола, оборонці кидали палаючі смолоскипи. Вийти з цієї пастки живому було неможливо.
Із 1396 по 1414 роки замком володів Подільський князь Федір Корятович. Він значно розбудував й укріпив замок, перетворив його у свою резиденцію. Сьогодні на території замку стоїть скульптура князя. Кажуть, якщо взяти його за палець, піднятий догори, і загадати бажання, то воно здійсниться. Тому-то цей палець у нього такий тертий.
Була у замку й політична в’язниця Австро-Угорської монархії, в якій за більш ніж 100 років томилися понад 20 тисяч в’язнів. У період Чехословацької республіки (1919–1938 pоки) тут розташовувалися військові частини. А після визволення в 1944 році та возз’єднання Закарпаття з Радянською Україною в замку знаходилось ПТУ. Нині в Мукачівському замку — музей.

Сфотографуйтесь у “Долині нарцисів”
Унікальний ботанічний об’єкт, в якому охороняється найбільший у Середнiй Європі осередок нарцису вузьколистого. Цей високогірний вид поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 1100–2060 м. Але найбільша його популяція збереглася тут з післяльодовикового періоду. Цвітуть нарциси тільки два тижні на рік у травні. Саме у цей період сюди з’їжджаються багато туристів з різних куточків України, щоб не тільки помилуватися цією красою, а й сфотографуватися біля найбільшого “килимка” з нарцисів. Хоча у принципі ходити чи лежати серед квітів заборонено (штраф за зірваний чи пошкоджений нарцис — 12 гривень). Але поблизу нарцисів є невеличкі протоптані ділянки (не по квітах) і нам таки вдалося акуратно (наголошую!!!) сфотографуватися біля цих прекрасних квітів. Зауважу, що в “Долині нарцисів”, крім самих нарцисів, росте ще понад 400 видiв рослин.

У Берегові — ніби за кордоном
Місто Берегово не схоже на жодне інше місто в Україні. Взагалі-то й назвати українським його досить важко. Тут рідко можна почути рідну мову (за неперевіреною інформацією, у Берегові немає жодної української школи). Коли потрапляєш у місто, складається таке враження, що ти — за кордоном. Про це свідчать і вивіски іноземною мовою, угорські прапори поряд з українськими на державних установах, та й ще таке незвичне повідомлення “Працюємо до 23 години за київським часом”. Як же так може бути в Україні? Справа у тому, що у 1991 році район отримав статус угорського автономного округу, тому має право на створення власних політичних об’єднань, угорських шкіл, різноманітних установ, а також на друковані ЗМІ угорською мовою.
Місто відоме своїм вином і термальними водами. У басейні за 15 гривень можна годину плавати під відкритим небом у гарячій воді (температура в басейні була 35°С). Входити туди можна через спеціальний тунель, що починається з роздягалень і веде прямо до басейну. На жаль, сфотографуватися на згадку нам не вдалося. Шафи у роздягальнях не зачиняються, тому всі цінні речі нам порадили із собою не брати.

Замок Шенборна вразить екзотами
На території колишнього замку австрійського графа знаходиться санаторій “Карпати”. І починається казка вже з самої залізничної станції “Карпати”. Переконана, що це найгарніша станція, яку я коли-небудь бачила в країні. Вона схожа на чудернацький міні-замок.
Там надзвичайно класно. Замок виконаний у романтичному стилi неоренесансу і справді є унікальним, адже у ньому 365 вікон (кількість днів у році), 52 димарі (кількість тижнів) та 12 входів (кількість місяців). Палац оточений живописним парком-дендрарієм з декоративним озером у центрі, форма якого на початку створення повторювала контури Австро-Угорщини. У парку росте багато рідкісних видів рослин: самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня, рожевий бук, срібний клен та інші. У глибині лісової казки розташоване джерело краси та здоров’я.
До речі, саме тут був знятий один із найулюбленіших дитячих фільмів “Снігова королева”.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати