Молоді люди були двоюрідними братами, сусідами, друзями, бойовими побратимами. У перший день війни прибули до військового комісаріату, щоб захищати рідну землю від російських виродків, що вбивають українців.
На площі перед Рахівським будинком культури сотні мешканців Рахова утворили живий коридор і прихилили коліна, віддаючи шану воїнам, яким назавжди залишиться 24 та 21 рік. Проститися із загиблими юнаками прийшли їхні рідні, друзі, працівники установ та організацій, волонтери, жителі громади та переселенці.
Поховали захисників поруч із старшим братом Іваном Морочилом, який також загинув, захищаючи Україну.
