Відповідне звернення адресоване Ужгородській міській раді.
"Багато вулиць, площ, скверів провулків нашого міста названо на честь російських діячів політики, літератури та мистецтв, які жодним чином не дотичні до Закарпаття та Ужгорода, а отже, є атавізмом попередньої політики побудови спільного загальноросійського та загальнорадянського культурного простору", - констатують автори та підписанти документу. І, відповідно, пропонують "розпочати процес дерусифікації міста за встановленою законом процедурою".
Детальніше про це - у тексті звернення, підписати яке можна за адресою https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe5TfL5Pza7u4UWRFNpOJbulHhsgiRv4g-4lhPs76LBROhpVQ/viewform?pli=1&fbzx=-7259841956821095329.
Як засвідчило соціологічне дослідження, проведене 18 березня серед населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, 98% українців вважають Росію ворогом.
До Ужгородської міської ради
Починаючи з 2014 року Україна перебуває у стані війни з Росією, а з 24 лютого 2022 року це стало очевидним для всього світу. Мета цієї війни – повернути Україну під владу Кремля, встановити над нею контроль, повернути її у імперське поле впливу. Російська імперія і Радянський Союз утримували контроль над Україною не тільки військово-політичними засобами, але також за допомогою культурної експансії.
Одним із інструментів творення спільного культурного простору був уніфікований реєстр власних назв, зокрема міст, областей, вулиць, скверів, площ тощо, що чітко маркував ареал так званого «російського/радянського світу», за який зараз активно бореться Кремль. Після 2014 року Україні вдалося реалізувати політику декомунізації, тобто частково відчистити нашарування комуністичних власних назв. На черзі наступний крок – дерусифікація/деколонізація.
Багато вулиць, площ, скверів провулків нашого міста названо на честь російських діячів політики, літератури та мистецтв, які жодним чином не дотичні до Закарпаття та Ужгорода, а отже, є атавізмом попередньої політики побудови спільного загальноросійського та загальнорадянського культурного простору. Лев Толстой ніколи не був на Закарпатті і ніколи не писав про Ужгород, однак на його честь названо одну з центральних вулиць міста.
Ось список аналогічних назв вулиць та площ міста Ужгорода:
Анкудінова, Адмірала Нахімова, П. Багратіона, О. Бестужева-Рюміна, О. Бородіна, В. Верещагіна, Ю. Гагаріна, М. Глінки, О. Грибоєдова, Декабристів, М. Добролюбова, Д. Донського, Ф. Достоєвського, І. Крилова, М. Лермонтова, М. Ломоносова, О. Маресьєва, Д. Мендєлєєва, І. Мічуріна, О. Можайського, М. Мусоргського, М. Некрасова, М. Огарьова, І. Павлова, О. Пушкіна, О. Радищева, С. Разіна, К. Рилєєва, М. Салтикова-Щедріна, І. Сєченова, О. Столєтова, В.Сурикова, К. Тімірязєва, Л. Толстого, І. Тургенєва, К. Ціолковського, П. Чайковського, Челюскінців, М. Чернишевського, А. Чехова, І. Шишкіна.
На відміну від росіян з їхньою сліпою і тваринною українофобією, ми не сповідуємо русофобії, просто вказуємо на недоречність увіковічнення у назвах міста тих осіб, що ніяким чином не дотичні до нашої історії та культури.
Так само недоречною вважаємо присутність бюсту Пушкіна у центральній частині міста. Цей поет жодним чином не пов’язаний із Закарпаттям, тому доцільно демонтувати його пам’ятник у цивілізований спосіб, поки цього не зробили більш радикальні верстви населення.
У ці дні в нас з’являються нові герої, що жертвують своїми життями за нашу країну. Це їхню пам’ять ми зобов’язані увіковічнювати і плекати. Окрім цього, на гідне пошанування заслуговують видатні діячі історії та культури Закарпаття зокрема та України загалом, які в радянський період перебували під забороною.
Виступаємо з пропозицією розпочати процес дерусифікації міста за встановленою законом процедурою.
Ужгородці:
Евеліна Балла, літературознавець, УжНУ
Лесь Белей, письменник
Анастасія Вешеш, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови УжНУ
Микола Вегеш, доктор історичних наук, професор кафедри політології і державного управління УжНУ
Оксана Гаврош, мистецтвознавиця, доктор філософії
Тарас Ганич, професор кафедри факультетської терапії ДВНЗ УжНУ
Олександра Гаркуша, видавець.
Ангеліна Гафинець, художниця
Володимир Гуцул, кандидат історичних наук, доцент УЖНУ
Ліна Дегтярьова, ГО "Ужгородський модернізм", викладачка УжНУ
Наталія Кабацій, директорка БО «Комітет Медичної Допомоги в Закарпатті»
Надія Керецман, кандидат історичних наук, доцент УжНУ
Павло Павлович Ковач, художник
Віктор Коврей, письменник
Япослав Кравчук, історик
Василь Кузан, письменник
Мирослава Лендьел, доктор політичних наук, професор УжНУ
Лариса Липкань, журналістка
Людмила Лівак, голова Закарпатського осередку Пласту
Андрій Любка, письменник
Юлія Любка, перекладачка
Галина Малик, письменниця
Володимир Мойжес, кандидат історичних наук, УжНУ
Євгенія Напуда, культурна менеджерка
Вадим Поздняков, громадський активіст, голова ГО "Декомунізація.Україна"
Наталія Петій-Потапчук, директор-художній керівник Заслуженого академічного Закарпатського народного хору
Мар‘яна Прохасько, художниця, письменниця
Іван Ребрик, письменник, видавець
Наталія Ребрик, доцент ЗІППО, літературознавиця
Михайло Рошко, літературознавець, письменник, декан факультету іноземної філології УжНУ
Тарас Табака, художник
Владислав Товтин, краєзнавець
Ігор Тодоров, професор УжНУ, директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції
Наталя Тодорова, доцент, кандидат філологічних наук, УжНУ
Наталія Толочко, журналістка, канд. наук із соц.ком, ДВНЗ "УжНУ"
Дмитро Тужанський, директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії
Руслан Федько, лікар акушер-гінеколог
Галина Шумицька, доктор філологічних наук, професор УжНУ
Тетяна Василенко, маркетинг-менеджер в ЕЛЕКС
Юрій Чекан, уродженець Ужгорода, доктор мистецтвознавства, професор Національної музичної академії України, Лауреат премії М. В. Лисенка
Бахмацький Олексій, студент магістратури
Микола Сюсько, громадський діяч
Ігор Магада, музикант
Ірина Рибко, культурна менеджерка, викладачка кафедри культурології УКУ
Олександр Маріаш, режисер, оператор
Зеленяк Томаш, небайдужий громадянин
Павло Худіш, кандидат історичних наук, доцент УжНУ
Юлія Ребець (IT спеціаліст)
Гичка Галина, журналістка
Павлишинець Катерина Юріївна, вчитель фізичної культури у УСШ 5
Приймич Михайло, доктор мистецтвознавства, зав. кафедри ДПМ ЗАМ.
Смірнов Федір, небайдужий мешканець міста
Чечур Надія Юріївна, лікар-інтерн УМЦ ПМСД
Зелик Марія ,викладач
Марія Зелик ,викладач
Гобан Наталія жителька Закарпаття
Андрій Скворчинський (ІТ фахівець)
Ващенко Юлія, бухгалтер
Томаш Деяк, поет
Трещак Марія, вчителька украінськоі мови
Білецький Павло Павлович, журналіст, начальник управління інформаційного забезпечення Закарпатської облради
Коропчак Ігор Петрович, фоп
Білей Сергій, ФОП
Андрій Сусол, менеджер, підприємець, УБД
Данило Василь, будівництво
Томаш Лелекач
Удут Іштван, голова Ужгородського Пласту
Маскаль Микола
Андришина Олександра, вчитель
Чобаня Вікторія, учитель.
Ольга Джуган, голова Закарпатського осередку ВГО «Солідарна Молодь»
Грошева Дар’я, тестувальник програмного забезпечення
Гамршмід Наталія,практичний психолог
Якосенко Денис, розробник електроніки
Белей Богдана, HR
Крістіна Третяк, приватний підприємець
Ігнатенко Ольга Федорівна/ вчитель Класичної гімназії
Бойко Ганна Йосипівна, іконописець
Талайло Маріанна. Вчитель української мови та літератури в Ужгородській ЗОШ 10
Пічкар Іван Приватний підприємець
Хрипта Маріанна, студентка
Возницький Андрій художник
Брецко Юрій, учень 11 класу
Марія Винницька, центр жіночого здоров'я
Назар Винницький, священнослужитель
Ткачук Степан, журналіст
Олександр Гаврош, журналіст, письменник
Сухан Катерина, вчитель
Чендей Тарас, доцент кафедри госпітальної терапії УжНУ
Олександра Надь-Дарчі, дитячий фотограф
Шарий Тіциана Андріївна Відділ Закупівель (Purchaising)
Демко Вікторія економіст
Вачиля Вікторія (вчитель)
Василь Путрашик, гол. редактор Медіацентру УжНУ
Людмила Путрашик, учитель
Кондря Мирослава, вчителька
Сокач Тереза, вчитель української мови та літератури
Дмитро Тодер, учитель української мови і літератури Лінгвістичної гімназії ім. Т. Г. Шевченка м Ужгорода
Іванна Когутич-Гаврош, редактор Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка
Белей Олег, славіст-мовознавець
Галина Кришінець, журналістка
Щербей Оксана, шкільний бібліотекар
Пекар Олена ,учитель
Катерина Очеретна, вчителька біології
Сура Еріка, приватний підприємець
Добженецький Крістіан, волонтер
Дзуринець Рудольф, заступник директора, актор Закарпатського академічного обласного муз драм театру ім. братів Шерегіїв
Тетяна Сологуб-Коцан, співробітниця Закарпатського музею народної архітектури та побуту
Белей Галина лікар
Лукеча Лілія, ресторатор
Мотринець Тетяна, старший лаборант кафедри німецької філології УжНУ
Юліанна Федько, лікар акушер-гінеколог
Мацо Ольга, поетка, акторка, культурна журналістка
Черкай Костянтин, журналіст
Дворницький Станіслав, письменник, літературний редактор
Філоненко Наталія, наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
Милятинська Ольга, вчителька
Жадан Михайло ("Шахтьор", учасник бойових дій)
Гомонай Павло, аналітик
Олег Диба, журналіст
Василь клкмен 2022-04-08 / 09:40:17
Василь клемен - провокатор
Читатель 2022-04-07 / 19:23:42
Я, Владимир Форсюк, - совок и идиот. Простите меня, пожалуйста ((
Замаскувались? 2022-04-07 / 17:47:33
Джо Дассєн виявляється?!? Креативщики андреєвські
ІВАН 2022-04-07 / 14:27:43
Щодо наших російських православних з т. зв. "УПЦ _ МП": " Невже вони не розуміють, що Російською православною церквою вже тепер керує сам сатана, котрий воплотився у "патріарха" Кіріла? Кому ви підчиняєтеся?
ІВАН 2022-04-07 / 14:27:06
До саме це 2022-04-07 / 11:27:50
Іще окрім кам*яних,бронзових,металічних ідолів та вказівників назв вулиць,кажуть люди,треба би демоскалізувати обласну раду від цімбора кума путлера щирбия,який там керує всіма справами,а може і ще подібних,які є в «обласному парламенті»,і не тільки в ньому...
Нижньому 2022-04-05 / 13:55:01
Tum ckorishe treba Ukraine pidpusyvatu,poku sce sia vsi ne rozijshlu I eje jakisj PATRIOTU!
саме це 2022-04-05 / 12:09:32
На початку квітня 2022 року з'явилася стаття одного російського між іншим філософа, Тимофєя Сергєйцева під назвою "Что Россия должна сделать с Украиной". Стаття вийшла в державному російському виданні "РИА", тобто де-факто озвучує бачення сьогоднішнім керівництвом росії методів відношення до населення України. Мало того, автор вважає, що "український нацизм" (читай: Україна і українці) становлять для росії більшу небезпеку, ніж свого часу німецький нацизм, тому належить ще з більшою жорстокістю розправитися з ним.
У цьому чисто нацистському тексті автор прямо закликає до знищення не лише "нацистів, бандерівців чи націоналістів", але і всього іншого населення України, "яке пасивно потурало цьому всьому". На думку автора треба проводити деукраїнізацію, тобто знищити все українське в Україні. Тих з українців, кого росія не знищить, належить "перевиховати" методом сталінських репресій і "нових ідеологічних установок". Автор там ставить також строки цієї акції: не більше одного покоління, щоб це діяння росії по зачищенню України від українців і всього українського вдалося і щоб вже наступне покоління - це були просто росіяни, справді "один народ". Навіть назву "Україна" належить вилучити, щоб не було жодного пов'язання цієї землі і цього "перевихованого народу" з його минулим. Звичайно, що ні про яку незалежність чи навіть автономію не йдеться: ці землі мають бути приєднані до росії. Ну, принаймні східна, південна і центральна Україна. Решта "нацистів", на думку автора, втече на "католицьку Західну Україну".
Тому сьогоднішня війна, це не просто "локальний конфлікт", чи "можна домовитися", чи "територіальні претензії", але це планомірний геноцид українців, який набирає обертів. Саме тому росіяни привезли в своєму обозі спеціальні крематорії, де мали спалювати насамперед тіла українських цивільних громадян. Саме так. Така є реальність цієї війни.
про рашистську нелюдь 2022-04-04 / 18:22:51
До лише так. Це ви правильно кажете, що москалі мали на меті "кінцеве вирішення українського питання". Бо мав бути повністю знищений цілком освічений і розумний прошарок українського суспільства. Для прикладу, в Бучі окупанти на місці розстрілювали всіх чоловіків і жінок, що означили себе як вчителів. Навіть вихователів дитсадків убивали без роздумів. Ті вбивства були "цільовими". Ці орки і нелюди значно гірші за "зондеркоманди СС", що в Другій світовій. Орда, навіть не азіати. Щось набагато гірше.
лише так 2022-04-04 / 15:17:21
Цю війну росіяни розпочали для "вирішення українського питання" (пряма цитата від Путіна). А то лиш свідома калька з нацистського "Endlösung der Judenfrage", по-нашому, "Кінцевого вирішення єврейського питання". Рашисти навіть не приховували, що зайшли на нашу землю, щоб фізично знищити українців. Для цього окупанти везли в обозах десятки тисяч пластикових пакетів, в яких намірялись ховати рештки тіл українців, страчених ними одразу, тобто в найперші дні вторгнення. Відомо, що мали при собі й списки тих, котрих мали вбити в найпершу чергу. Але не так воно в них вийшло, як планували. Деколонізація і повна дерусифікація - це не стільки наша відплатна помста російському нацизму, як абсолютно раціональна дія, необхідний акт самозахисту проти нашого морального і фізичного знищення. Захисна стіна від цих нелюдів та варварів має проходити в наших головах і відображатись в усіх життєвих діях. Ніяких контактів і повне відторгнення всього кацапського на ближнє і дальше майбутнє. Цей Картаген має бути знищений (Carthago delenda est, Ceterum censeo Carthaginem delendam esse).
Вчитель початкових класів 2022-04-03 / 13:49:17
Шановні мукачівці! Маєте в місті такого горе-письменн письменника, як Василь Галас. Мало того, що це чудо для наших діток на російській пише, вчора він зазвіздився репліками "Месные есесовцы хотят переименовать мою Пушкинскую школу" і "Дядьку, дайте танків". Вважаю, що це є насмішкою над Президентом, а також заклик прийти його визволяти в Мукачево. Ви хочете, щоб вас визволяли??? Поставте свого "поета" в рамки, бо наші брати, чоловіки гинуть, а це чудо на теплому дивані "поеми" іронізовані створює. Нехай в Росію йде за Пушкінською школою - там їх багато. І хіба в Росії є школа ім.Т.Шевченка???
В. Піпаш 2022-04-02 / 13:19:43
Дивися, що каже росіянин про людей, вихованих пушкіним, достоєвським та ін. "світочами" роскультури: https://www.pravda.com.ua/columns/2022/04/2/7336464/
До Справжній 2022-03-28 / 22:00:26
Підтримую.Не Київська Україна а Київська Русь як початок
Справжній 3 2022-03-28 / 17:54:03
І русофобія також недобрий термін,Русь - це Україна,треба внести деякі виправлення у текст заяви
Справжній 2 2022-03-28 / 17:48:58
У зверненні шановних людей написано що треба зробити дерусифікацію,не погоджуюсЯ із цим терміном через багато відомих науці причин, треба використати інший термін -- демоскалізація..
Справжній 2022-03-28 / 17:33:40
Підтримую тут деяких попередніх,що таблицю Менделєєва можна і треба вивчати,але його вулиця не мусить бути в Ужгороді,є українські,місцеві громадські діячі,які зробили щось корисне для міста або області.Так само не мусить бути назва білогарячечника алкозитора мусоргського в Ужгороді і всієї тої пи . добратії за списком,хай їхніми прізвищами називають у ,московії
В. Піпаш 2022-03-28 / 14:44:39
Сльози дитини, котра зазнала війни, коштує більше ніж десять пушкінів.
сорри 2022-03-28 / 04:39:47
Світу не цікавий Пушкін і там взагалі не знають, хто це такий. Скоро не знатиме й Україна. Геть від Москви!
O/a 2022-03-28 / 02:37:07
За логікою а/о 21-й палець Гарматного взагалі безцінний!
a/o 2022-03-27 / 19:50:58
Мізинець Пушкіна коштує більше за всіх підписантів разом узятих.