Закарпатський Синевир піару не потребує...

Мета акції зрозуміла — пропагування унікального природного світу України та привернення уваги до об’єктів, що мають перспективу стати цікавими не лише для українського, а й для закордонного туристичного товариства. Об’єктами для участі у конкурсі стали геологічні об’єкти: гори, печери, вулканічні масиви; а також озера, річки, природні (нерукотворні) лісові масиви тощо. За словами пана Томенка, вже коли формувалася сотня учасників акції, організатори зіштовхнулися із серйозною проблемою нищення української природи.
«Незважаючи на те, що в Україні, на жаль, триває масова незаконна вирубка лісів, досі не отримали статус природних парків такі учасники, як Цуманська Пуща на Волині та Самарський ліс на Дніпропетровщині, розкрадається унікальний геологічний пам’ятник Скам’янілі дерева на Донеччині, в загрозливому стані перебувають озера Солотвина на Закарпатті», — обурюється Микола Томенко й нагадує ситуацію із київськими природними чудесами — поетапну приватизацію Жукового острова та знищення Замкової гори. Тож, за його словами, одним із завдань акції буде привернення уваги до стану наших визначних природних пам’яток, їх захисту та допомоги.
А саме визначення відбуватиметься за налагодженою схемою: на Купала — 7 липня 2008 року — провідні фахівці визначать 21 об’єкт. Микола Томенко каже, що на сто чудес буде сто експертів, переважно це завідувачі кафедр туризму, географічних факультетів університетів країни, геологи тощо. Далі відбудеться інтернет–голосування за сімку, а вже після експертної оцінки науковців 21 серпня, до Дня незалежності, буде проголошено сім природних чудес, що стали переможцями акції.
Синевир піару не потребує
Отже, старт на Закарпатті. Чому? Причин багато, як і природних див у цьо­му краї. На думку самого пана Томенка, Закарпаття саме собою є «територією чудес». Але головна причина полягає ще й у тому, що закарпатці, на відміну від інших областей, провели свій власний внутрішній конкурс і визначили свою сімку закарпатських див природи. Перш за все, поспішаємо до найбільшого озера регіону — Синевир, яке посіло в місцевому конкурсі перше місце серед 180 номінантів.
Площа озера 4—5 гектарів, утворилося десять тисяч років тому на висоті 989 метрів над рівнем моря. Його справедливо вважають найкоштовнішим природним скарбом Національного природного парку «Синевир», що є однією з візитних карток Українських Карпат. Середня глибина становить 8–10 метрів, максимальна — 22 метри. У ці травневі дні ще не всі сніги зійшли струмочками до Синевиру з навколишніх гір, тому погода тут була вкрай мінлива. Сонце різко змінював дощ, а холод інколи гнав до теплої колиби.
Існує легенда, згідно з якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа. Що тут скажеш, гарна легенда завжди потрібна пересічному туристу. Насправді ж озеро утворилося в результаті потужного зсуву, викликаного землетрусом, після якого гірські кам’янисті породи утворили греблю і повністю перегородили вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова. Утім чимало учасників прес–туру, які побували на Синевирі вперше, були відверто розчаровані тим, що купатися тут не можна, бо вода дуже холодна протягом року.
Що й казати краєвиди навколо озера дуже величні і мальовничі, втім як і чимало інших куточків Карпат. Один із моїх знайомих, що любить активний відпочинок у горах з тривалими походами та вечерею з казанка, зазначив, що Синевир — приклад гарного піару, не більше. Справжні туристи нададуть перевагу справжній природі, без сміття, етнографічних кіосків, фотографувань з опудалом ведмедя за 5 гривень, шашликів у колибі та готельних номерів. Погоджуюся, але вважаю, що хоч раз побувати на Синевирі все ж таки варто. Гарний піар діє, тому навколо озера не зменшуються потоки туристів, що розмовляють різними мовами. Кілька гривень на в’їзді до заповідника — і ти опиняєшся в мальовничому куточку гірської природи без зайвих фізичних зусиль.
До речі, на озері Микола Томенко залюбки спробував освоїти професію бокораша (керманича плоту). Але побачити невеликий острівець площею всього кілька метрів, що розмістився посередині озера, немов зіниця блакитного ока, журналістам на плоті з бокорашем Томенком так і не вдалося. Паводки підвищили рівень води до максимуму. До речі, саме завдяки формі озера та острівцю в центрі Синевир і отримав народну назву — Морське око. Місцеві мешканці переконують, що з висоти навколишніх гір блакитне плесо озера нагадує саме його.
А Долина нарцисів зникає
Маленькі білі зірочки, п’янкий аромат яких може навіть приспати людину назавжди, зустрічаються нині хіба що на альпійських луках, а в долину тихоплинної річки Хустець потрапили, «втікаючи» від льодовика багато тисяч років тому. Йдеться про Хустський масив Карпатського заповідника «Долина нарцисів». Саме тут, в урочищі Кіреші, ростуть унікальні дикі гірські нарциси вузьколисті, які більше ніде в Європі не збереглися. Хіба що в Альпах та на Балканах.
У Закарпатті цю загадкову холодну і горду квітку називають Пресвятої Діви сльози. Біле море нарцисів... П’янкий аромат розноситься на багато кілометрів навколо. Пік цвітіння нарцисів у цьо­му році припадає на 13—15 травня, але вже 26 травня квітка відцвіте. Два тижні на рік можна милуватися красою «білих зірочок», тож від туристів у цей час року не протовпитися.
За словами екскурсоводів зараз долину відвідують більше десяти тисяч туристів у вихідні, тоді як у будні дні — не більше тисячі. Але, за словами завідувача кафедри туризму Ужгородського університету Федіра Шандора, не всі з них свідомі: ледь не кожен десятий намагається зірвати квітку й засушити (за це можуть оштрафувати на 12 гривень), хтось заходить за огорожу (що казати, якщо окремі закарпатські фотокори лізли через паркан, щоб сфотографувати білу красу поближче й тим самим вбити її), а що вже говорити про наречених, які неодмінно хочуть фотографуватися в морі нарцисів, що мають зливатися і «гармоніювати» з їхніми весільними сукнями.
Не дивно, що популяція нарцисів у Долині постійно зменшується як через порушення гідрологічного режиму, так і через витоптування туристами. Мало цього, єдина в Європі Долина дикого вузьколистого нарциса заростає верболозом. Працівники заповідника не встигають самотужки викорчовувати кущі. Окремі співробітники біосферного заповідника зазначили «УМ», що найбільшою проблемою є брак коштів. Адже фактично тут заробляють на відвідувачах лише два тижні. Квиток — 2—5 гривень. А поле ж потрібно доглядати, чистити долину, корчувати вербу тощо.
Натомість низка депутатів Закарпатської облради та Микола Томенко закидають адміністрації заповідника та місцевій владі Хустського району, що вони не приділяють достатньо уваги збереженню унікальної Долини нарцисів. Натомість у селі, поруч із заповідником діти активно торгували букетиками свіжо зірваних нарцисів із заповідника по ціні 7—15 гривень. В залежності від того, як сторгуєшся за «білі зірочки».
ДО РЕЧІ:
Серед інших чудес Закарпаття до Топ–100 також увійшли ділянка «Клобук», відшарування вулканів «Чорна гора», соляні печери та озера Солотвина. Наступною презентуватиме свої природні чудеса Чернігівщина. Це — мальовничі краєвиди річки Десни та урочище «Замглай».

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати