Коли нарешті людина на візку почуватиметься у своїй країні зручно?

Хоча Програма безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення була затверджена ще в 2003 році, донедавна мало хто про неї згадував. Тому чимало наших співвітчизників усе ще почуваються не-захищеними, адже дістатися на інвалідному візку щонайменше до райдерж-адміністрації чи поштового відділення сьогодні в Україні дуже непросто. І, як з'ясувалося зовсім недавно, стан справ гірший, ніж це зафіксовано у звітах. Через це й з'явився спершу Указ Президента України «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», а відтак і розпорядження голови Закарпатської облдержадміністрації Олега Гаваші, які передбачають цілий комплекс заходів щодо полегшення соціальної адаптації людей з обмеженими фізичними можливостями. Є там і про будівництво пандусів до громадських установ та житлових будинків області, і про обо-в'язковий моніторинг доступності таких установ. Його проводять ті, хто владні рішення випробовує, так би мовити, на собі.

БУДІВНИЦТВО ПІД КОНТРОЛЕМ!

Одна з головних проблем для людей з обмеженими фізичними можливостями є наявність пандусів - спеціальних доріжок для пересування на інвалідних візках. Причому не стільки їх наявність взагалі, як їхня недосконалість. Як розповідає депутат обласної ради, радник голови ОДА Олександр Сухан, за перші три місяці цього року було промоніторено Перечинський, Великоберезнянський та Ужгородський райони і міста Ужгород та Чоп. Як виявилося, практично всюди безбар'єрний доступ інвалідів є не таким, яким би мав бути. Адже раніше цій справі приділялося не так багато уваги. Втім, сьогодні в області діє спеціальна структура - громадський консультативно-дорадчий орган «Комітет доступності», покликаний консультувати громадськість у питаннях створення елементів доступності для інвалідів. Начальник обласного управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Олександр Андялошій каже, що наразі «Комітет доступності» працює над виданням методичного збірника. В ньому буде роз'яснено, як правильно зводити будівлі, щоб вони були доступними для людей з фізичними вадами.

Проблема полягає насамперед у тому, що багато пандусів установлені під таким кутом, що ускладнює пересування по них. Чимало їх не мають елементарних поручнів, які б допомагали інвалідові рухатися, є слизькими, тому що зроблені з матеріалу, не придатного для руху по ньому коліс інвалідного візка, часто не відповідає нормам і ширина пандусів.

Недоступними для людей з обмеженими фізичними можливостями досі залишаються й чимало аптек, магазинів, лікарень. Або ж така проблема: пандус встановлений тільки на східцях перед головним входом у приміщення багатоповерхового будинку. А далі питання - як дістатися поверхом чи двома вище, де розташована потрібна організація?

Та Олександр Андялошій запевняє, що віднедавна ця сфера почала жорстко контролюватися з боку влади.

— «Комітет доступності» здійснює архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог будівництва, — каже архітектор. - І тепер, поки в новозведеному будинку не буде встановлено елементів доступності, жоден забудовник не зможе остаточно здати будівлю.

Та й пандуси - не ланацея. Бо, окрім них, є й низка інших елементів доступності до ^итлових та громадських будівель. Серед таких - безпроблемне пересування прилеглою територією, наявність визначених місць для паркування автомобілів інвалідів, відповідні входи (виходи), відсутність порогів, широкі двері, коридори, доступність до всіх поверхів у приміщенні (ліфти, ескалатори), наявність доступних санітарно-гігієнічних приміщень (туалети, душові), доступні для людей у візках таксофони, банкомата і, зрештою, означення місцезнаходження - піктограми.

Втім, більшості Цих вимог установи та підприємства, на жаль, поки відповідають несповна.

«НЕ РОБІТЬ ДЛЯ НАС БЕЗ НАС»

Під таким гаслом вимушені звертатися до влади інваліди. Люди з обмеженими фізичними можливостями таким чином просять, щоб без їхньої поради для них не переробляли приміщень, не будували пандусів тощо. Бо, зазвичай, результат не приносить користі, а навпаки - шкодить.

- Багато пандусів не витримані під нахилом 12 градусів, - розповідає директор Закарпатського регіонального центру соціально-трудової реабілітації та професійної орієнтації «Вибір» Васи-лина Марко. - Тому це ще раз підтверджує, що для нас не треба робити без нас. Інваліди стикаються і з такою проблемою, як, наприклад, відсутність туалетів. Однак, на щастя, попри негативні приклади є й позитивні, — підсумовує сказане Василина Михайлівна. — Наприклад, у деяких банках, які ми моні-торили, встановлено зручні пандуси, низько розташовані банкомати. Це дуже добре, втім, таке ставлення до інвалідів має бути повсюди.

- Розповсюдженою проблемою є відсутність зупинок для автомобілів інвалідів і, відповідно, позначень, - каже Олександр Cухан, який сам їздить автівкою, тому добре знає цю проблему. - Тому ми продовжуємо наполягати, щоб співробітники ДАІ звернули увагу на облаштування таких стоянок.

З цією проблемою, обіцяє людям з обмеженими можливостями Олександр Андялошій, також невдовзі буде покін-чено.

Моніторинг доступності інвалідів до громадських місць у районах та містах Закарпаття буде проводитися до кінця цього року. За цей період, сподіваються Василина Марко та Олександр Сухан, вдасться хоч і не повністю, але бодай частково подолати ці бар'єри.

Та найсумніше те, що для більшості людей з обмеженими фізичними можливостями не стільки нездоланними є архітектурні бар'єри, як, насамперед, психологічні. Бо часто інвалідові незручно і незатишно, коли зустрічається з байдужістю з боку суспільства.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати