Христове Воскресіння — наше Воскресіння

- Я починав своє активне духовне життя ще на Калварії на початку 90-х років, прислужуючи під час св. Літургії у той час, коли наша Мукачівська греко-католицька єпархія лише вийшла з підпілля і розпочинала свою легальну діяльність. Згодом греко-католики перейшли молитися під стіни колишнього храму, перетвореного на обчислювальний центр Ужгородського університету. Був встановлений навіс біля каплиці отця Михайла Лучкая, де спочивають тлінні останки колишнього пароха храму Цегольнянського у середині XIX ст., історика і культурного та духовного діяча нашого краю.
Тут на Цегольні, під відкритим небом, я прислужував під час св. Літургій своєму наставнику отцю Юрію Федаці. З Цегольні Боже Провидіння привело мене в Ужгородську духовну академію ім. Блаженного Теодора Ромжі. Будучи семінаристом я продовжував прислужувати на Цегольні. Закінчивши семінарію, по возведению в духовний сан єпископом Міланом, отримав призначення на приход у о Кам'ян-ське та Хмільник Іршавського району, де колишню фару пристосував під каплицю. Згодом   отримав нове призначення на парохію в о Пацканьово Ужгородського району, відвоював від місцевої влади колишню фару і спільно з вірниками перетворили її у каплицю, освячену владикою Міланом у грудні 2005 р.
Але душа моя весь час мріяла про Цегольню, рідну для мене. Може це і стало Божим Провидінням, і у липні 2007 року владика Мілан призначив па-рохом Цеголь-нянської громади, де о. Юрій служив 18 років і вийшов на заслужений відпочинок та і зараз допомагає задовільняти духовні потреби вірників, допомагаючи мені. Призначили мене і директором Благодійного фонду ім. Блаженного Теодора Ромжі. Долучився і до завершення Дому Милосердя ім. Покрова Пресвятої Богородиці. Незважаючи на несприятливі умови, парохію відвідують понад 300 вірників, які вже роками моляться тут під відкритим небом.
Одним з перших завдань на Цегольні було повернення громаді каплиці о. Михайла Лучкая, та взяття від міської влади в оренду земельної ділянки, Була також виготовлена документація на землекористування та на будівництво нового храму, аби не молитися під відкритим небом.
Важливою подією в житті нашої громади стало завершення Ужгородської Хресної Дороги З&березня ц.р. тут на Цегольні, встановлення цього хреста, освя^ чення єпископом Міланом та архієпископом Людвігом з Німеччини наріжного каменю під будівництво нового Преобра-женського храму, в який вкладено реліквію-камінець з Віфлеєму, де народився Ісус Христос.
Готуючись до Воскресіння Христового, протягом всього Великого Посту готували з о. Юрієм вірників до зустрічі свята по-християнськи: відправляли Служби Божі, уділяли св. Тайни Сповіді та Причастя та ін. Як і у перші роки відродження, тут на Цегольні відправлялися Вечірня, Воскресна Утреня і освячення пасок опівночі. Тож і ми повернемося до цього традиційного обряду Великодня.
-  Отче Василю, ваші побажання вірникам парохіїз нагоди цього величного свята християн.
-  «Сей день, єгоже сотвори Господь, возрадуемся і возвеселімся в онь» - співаємо у воскресній Службі Божій. Тож радіймо Христовому Воскресінню, дякуймо Господу за можливість отримання власного воскресіння, дякуймо за можливість вільного Його прославлення і святкування, святкуймо по-християнськи з чистою совістю і очищеною душею, простім нашим кривдникам, як простив і сам Господь, звертаймося до нього у молитві, аби отримати від Нього обильну благодать.
Щиросердечно вітаю всіх з цим величним святом, бажаю міцного здоров'я і обильної Божої ласки, кріпості у вірі із надією на краще майбуття.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати