Ужгородська сакура: краса, яку неодмінно слід зберегти

Ужгородська сакура

Милуватися цвітом японської вишні до Закарпаття приїжджають з усієї України і навіть з деяких країн Європи. А саджанці дерева дарують офіційним делегаціям. Однак доля ужгородських японських вишень не така вже й райдужна: щоб висадити більше тисячі нових дерев, потрібно чимало грошей.

Обласний центр Закарпаття розквiтнув величезними деревами-букетами сакур. Рожеве мереживо їхнього цвiту стало вiзиткою мiста, i чимало туристiв спеціально приїздить звідусіль, щоб побачити це диво. Цвіт японських вишень милуватиме погляди городян і гостей міста щонайменше упродовж трьох тижнів.

Про те, звідки сакури потрапили до Ужгорода, розповів історик Михайло Павлюх: «Cакура з’явилася в Ужгороді в період чеської доби: з 1919 по 1939 роки, коли чеська влада активно вкладала кошти в розбудову мікрорайону Галагов (нині центру Ужгорода), де зараз ці дерева й ростуть. Галагов раніше – це болотиста місцевість, особливий мікроклімат якої ніби й не дуже сприяв тим чи іншим рослинам, тому вирішили висаджувати сакури».

Саме за часів перебування Закарпаття у складі Чехословаччини ботаніки дослідили, що клімат в Ужгороді найбільше підходить для японських вишень. Уже за радянських часів до Ужгорода приїжджали туристи з усього СРСР милуватися деревами. А нині в краї навіть виникла модна традиція: дарувати саджанці дерев приїжджим. Щоправда, самі ужгородці досить ревниво ставляться до цього.

25-річна Світлана зауважує: «Є таке: делегаціям, які приїжджають на Закарпаття, інколи дарують саджанці. Це, як на мене, некоректно, оскільки сакура не наша родзинка, і не треба її популяризувати по всій Україні…».

Посаджені сакури вже крадуть...

Щороку в Ужгороді намагаються висаджувати нові й нові дерева сакур. Коштують вони недешево – від 50 до 150 гривень за одне деревце. Працівники місцевого зеленгоспу скаржаться, що мешканці міста нерідко викрадають посаджені сакури. А садити їх необхідно, бо нинішні дерева вже майже віджили своє, наголошує працівниця ботанічного саду Ужгородського національного університету Марія Омелянська.

«Розмножується сакура лише щепленням, оскільки не дає плодів. Вона може жити 90-100 років. Прищеплюють сакури на звичайні вишні чи черешні, бо ті витриваліші, але й вони більше не живуть», – зазначила Марія Омелянська.

Ужгородці, звісна річ, пишаються своїми сакурами. Як і японці, вони вірять, що дерево-квітка несе добробут, а на того, хто посадить сакуру, чекає успіх та щастя.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати