За період карантину 30% приміщень в Ужгороді, які здавалися в оренду, втратили орендовинаймачів

У серпні-вересня 2020 року за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) Ужгородський прес-клуб проводив опитування підприємців, було визначено 5 ТОП-пріоритетів для розвитку малого та середнього бізнесу. Зокрема, зменшення податкового навантаження, запровадження пільгових періодів для оподаткування, запровадження ефективних місцевих програм для підтримки дрібних підприємців у період криз тощо. Чи дослухалась місцева влада до бізнесу розповіли експерти. 

Як розповів Павло Логвінов, начальник управління економічного розвитку Ужгородської міської ради, за період карантину 30% приміщень, які здавалися в оренду, втратили орендовинаймачів. Приблизно на третину скоротився продаж товарів промисловості. Найбільше обмеження зачепили туристичну галузь і всі дотичні до неї напрямки. Відтак зменшився суттєво туристичний збір. «Якщо у докарантинний рік надходження від туристичного збору у місті склали 1,5 млн.грн., то за 2020 рік ця цифра становила 500 тис.грн, - каже Павло Логвінов. – В Ужгороді діє 350 закладів громадського харчування, але через карантинні обмеження суттєво вплинули на набагато більшу кількість закладів, які пов’язані зі сферою обслуговування. Це, зокрема, заклади і установи культурної діяльності. Проте місто не відчуло за цей період значних втрат до бюджету, за словами Павла Логвінова, недоотримання склало 10 млн.грн. в загальній сумі 1,5 млрд.грн. 

Іван Завидняк, в.о. директора департаменту економічного та регіонального розвитку, торгівлі, залучення інвестицій, забезпечення виконання державних програм та контролю за їх виконанням Закарпатської ОДА зауважив, що малий і середній бізнес в області складають 99%. Негативно пандемія вплинула на ті сфери діяльності, які були заборонені у зв’язку з посиленням карантинних вимог.  «Уряд запропонував шлях підтримки і була розроблена законодавча база, що стосується виділення додаткових коштів, які могли б десь покращити діяльність цих суб’єктів господарювання, - коментує Іван Завидняк. -  Зокрема, через додаток «Дія» підприємці могли зареєструватися та отримати одноразову допомогу у сумі 8 тис.грн.  На базі Закарпатської ОДА працює центр підтримки підприємництва, де фізичні особи підприємці можуть прийти проконсультуватися отримати необхідну інформацію». Також, за словами Іван Завидняка, в області розроблена Програма для малого та середнього підприємництва на 2021-23 роки, де передбачено 1 млн.800 тис.грн., зокрема, певна сума передбачена для початку власної справи. 

«Через реформу децентралізації територіальні громади отримали нові повноваження, один з основних їхніх обов’язків є наповнення місцевих бюджетів. Ми запропонували територіальним громадам долучитися до підтримки своїх підприємців і розробити відповідні програми. Прийнято 13 таких програм, але фінансування затвердила тільки Ужгородська міська рада», - розповів Іван Завидняк. Загалом для реалізації цієї програм в Ужгороді заплановано 10 млн.грн, вже на засіданні бюджетної комісії буде визначено точний перелік підприємців відповідно до сфери їхньої діяльності та розмір фінансової підтримки. 

Експерти зауважили, що робота малого та середнього бізнесу активізується, цьому сприяє і покращення ситуації з пандемією, діяльність центру вакцинації, запуск роботи аеропорту «Ужгород» тощо. За словами Івана Завидняка, майже у всіх бюджетах області спостерігається перевиконання. «Це приємна тенденція, є можливість додатково думати про розвиток», - додав експерт.

Павло Логвінов детальніше розповів про підтримку підприємництва в Ужгороді. «Одне із завдань нашої Програми – додаткове фінансове забезпечення підприємців, які постраждали від карантинних обмежень. Близько 3,5 тис підприємців і найманих працівників не могли повноцінно працювати. Вони скористалися можливістю отримати 8 тис. грн. Маємо можливість дофінансування, це близько 2 тис. грн на одного підприємця (загалом 7 млн.грн). 10 млн.грн.-  це розрахункова цифра. Ці речі будуть коригуватися. Окремо міська рада встановила нульову ставку по сплаті єдиного податку для окремих груп. Це 5 млн. грн. втрат для бюджету, але можливість підтримати підприємців під час карантину.  Була також спрощена процедура для роботи літніх майданчиків, було звільнено від сплати за оренду комунального майна підприємців, які зазнали карантинних обмежень. Ще один напрямок – це вулична торгівля, до сьогодні ми пільгуємо плату за таку діяльність у розмірі 50%. (сплата 90 грн замість 180 грн. на одного підприємця). Прийнято 7 рішень міською радою, частина стосується звільнення від сплати за користування комунальним майно, частина від звільнення податків та зборів, додаткова допомога через виплати 10 млн.грн. тощо).

Експерти також зауважили, що не всі галузі підприємництва мали збитки через карантинні обмеження. Зокрема, є зростання у таких напрямках як онлайн продажі, доставка. Не зменшило обертів і сільське господарство. Найбільше, за словами експертів, підприємці прагнули зняти карантинні обмеження. Це стало можливим тільки з покращенням епідситуації. 

Теги: оренда, карантин, приміщення

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати