Закарпаття: Система державних закупівель працює неефективно

— Саме через проведення тендерів визначаються розпорядники державних коштів, — каже Василь Михайлович. — Приміром, так ідуть гроші на будівництво шкіл, зведення мостів та доріг, навіть на закупівлю ліків для медичних установ та картоплі для дитячих садочків. Окрім того, механізм системи державних закупівель передбачає створення конкурентного середовища в сфері державних за купівель та недопущення корупції.

Та, навпаки, ця система закупівель дуже часто піддається критиці, оскільки вважається, що вона сприяє корупції, а тендери ще до їх проведення виграють "свої" фірми, які за право обслуговувати державні заклади платять їх керівникам...

— І в системі державних за купівель існують проблеми, навіть незважаючи на те, що законодавство з цього питання постійно вдосконалюється. Так, навіть попри численні зміни та доповнення до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", й надалі в нашій області простежується тенденція до збільшення порушень в системі тендерів. І засвідчує це насамперед робота працівників нашого управління. Так, якщо в 2004 році контрольними заходами в 33 установах було встановлено 17 порушень, то в 2005 році в 25 установах їх було виявлено вдвічі більше — 35. Тому, до речі, працівники КРУ зініціювали проведення дослідження на тему "Аудит ефективності функціонування системи державних закупівель у Закарпатській області за період 2004—2005 років".

Можете оприлюднити висновки вашого дослідження?

— Ми вивчали приклади закупівель закладів охорони здоров’я, освіти і науки області, обласної і районних державних адміністрацій, їх структурних підрозділів та органів місцевого самоврядування. Результати засвідчили, що розпорядники бюджетних коштів не дотримуються основних принципів Закону „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (зі змінами та доповненнями), — добросовісної конкуренції серед учасників торгів і відкритості та прозорості на всіх стадіях державних закупівель. Порушення вимог чинного законодавства з питань закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти мають місце на кожному восьмому з перевірених об’єктів.

Які ж основні причини використання державних коштів не за законом?

— Про першу я вже казав: недосконалість законодавства. Значна кількість змін до закону призводить як до неузгодженості, так і до суперечностей у нормативно-правовій базі. Цим ускладнили і механізм дії закону, і його сприйняття розпорядниками бюджетних коштів, що спричинило витрачання бюджетних коштів на навчання голів та членів тендерного комітету. За досліджуваний періоду нашій області на навчання 581 людини витрачено 295,7 тис. грн.
По-друге, через високу вартість послуг (вартість реєстрації, отримання електронної адреси коду активізації на інтернет-порталі близько 650 грн., а при обмеженому фінансуванні бюджетних установ це суттєва сума) та великий термін (від 2 до 6 місяців) опублікування оголошень про закупівлю в інтернет-порталі та періодичному виданні „Вісник державних закупівель" зменшується кількість учасників торгів, що погіршує конкуренцію їх проведення.
Крім того, шляхом подрібнення предметів закупівлі розпорядники коштів свідомо уникають такої конкурентної процедури, як відкриті торги. Це підтверджують результати матеріалів наших ревізій та перевірок. Припущення підтвердили і 51% опитаних респондентів.

Невже розпорядники державних коштів не бояться, що колись "прийде" КРУ, і за всі незаконні закупівлі доведеться відповідати?

— Рівень відповідальності за вчинення порушень неадекватний розмірам перевитрат державних коштів. Відсоток накладених штрафів на замовників становить всього 0,01% до суми" порушень. Так, за період 2004— 2005 років за виявлені порушення на суму 104,9 млн. грн. накладено адміністративних штрафів на 18 осіб на 9,2 тис. грн. Згідно зі статтею 104 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпорядники бюджетних коштів за по рушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти несуть адміністративну відповідальність — штраф від ЗО (510 грн.) до 70 (1190 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення за одне й те ж порушення, тягнуть за собою накладання штрафу на посадових осіб від 70 (1190 грн.) до 100 (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Іншої відповідальності закон не передбачає.

Що можна змінити для поліпшення ситуації? Ваші аудитори можуть щось порадити?

— На рівні Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції та Антимонопольного комітету України слід переглянути нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та Мінекономіки на узгодженість з положеннями закону. Доцільно законодавчо врегулювати єдиний порядок розрахунку вартості тендерної документації й оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в інформаційних системах у мережі Інтернет та стягнення за них плати, щоб замовник мав право вибору, які саме види послуг він потребує.
Ще варто б усі зміни до законодавчих та нормативних актів щодо державних закупівель висвітлювати на веб-сторінці ОДА, а також проводити семінари з практичного застосування закону зі спеціалістами тендерних комітетів.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати