...Мішками з піском, якими тоді захищали від води домівки і не одного закарпатця, у XXI сто-' літті біді не зарадиш. Тому держава взяла курс на більш сучасний захист від бурхливих вод Тиси, розуміючи, що краще один раз витратитися і спати спокійно, ніж малими порціями закопувати гроші у землю. Була розроблена відповідна Програма протипаводкового захисту. Вона передбачає регулювання стоку на водозбірній території—створення у верхів'ях сухих водосховищ, у які набир'атиметься вода під час танення снігу, сильних злив. Ці водосховища перехоплюватимуть стік і даватимуть можливість знижувати рівень води на півтора метра. Таким чином можна буде захистити закарпатців від затоплення.
З 2002 по 2006 роки для виконання Програми виділялося по 2,5—12 мільйонів гривень щорічно. Відтак з 2006 року цю суму було збільшено у сім разів. Упродовж двох років — 2006— 2007 — з державного бюджету виділяли по 70 млн. грн. На 2008 рік передбачено 202 млн. грн. Утім торік український уряд урізав фінансування по Програмі протипаводкового захисту в басейні річки Тиси. Якщо минуло-річ частка неотриманих коштів становила 27 млн. грн., то вже цього року закарпатці отримали тільки 81 млн. із 202 млн. грн. запланованих. А це означає, що Закарпаття ще не скоро зможе виконати Програму протипаводкового захисту, розраховану до 2015 року, якщо роботи фінансуватимуться так скупо.
— У 2009 році ми мали б уже розпочати будівництво трьох протипаводкових ємностей у горах, - розповідає Ростислав Федів, директор державного підприємства «Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів у Закарпатській області», яке, власне, й проводить будівництво гідротехнічних споруд. - Але за такого фінансування вчасно почати роботи неможливо.
Усього на Закарпатті планується збудувати 42 протипаводкові, сухі ємності, 22 польдери. Це дасть змогу регулювати воду в Тисі. Польдерами називають території, обгороджені дамбами. На час паводка туди запускатиметься вода і простоюватиме там по 2—3 дні. Потім поступово спускатиметься в Тису. Першу чергу одного із польдерів було здано ще минулого року. Розташований він у Берегівському районі і охоплює територію в 1300 гектарів. Землі під польдером цілком придатні для будь-якого використання. І вода, яка там простоюватиме, не завдасть шкоди жодній із сільськогосподарських культур. Сухі ємності в горах - це також своєрідні одамбовані території на гірських річках, які затримуватимуть воду на час низинних паводків. Акумулювання води робиться задля зменшення її рівнів у Тисі, адже тільки один згадуваний польдер допоможе закумулювати 45 мільйонів кубометрів води.
— Крім цього,, за допомогою польдерів можна буде обводнювати території на час засухи, — каже Ростислав Федів.—Тоді сільськогосподарські землі отримають необхідну вологу.
У 2008 році об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів у Закарпатській області планує вести будівництво на 24 об'єктах, з них 10 - нових. Але знову ж таки недофінансування Програми суттєво знизить темпи будівельних робіт. Облдержадміністрація неодноразово зверталася до уряду з проханням сповна профінансувати державну програму. Але відповіді, на жаль, так і не надійшло.
— Найголовнішими об'єктами у протипаводковому захисті Закарпаття залишаються польдери та сухі ємності, - веде далі Ростислав Євгенович. - Після того, як їх побудують, нам не потрібно будезводити такі високі дамби. Ось, наприклад, у селі Бене дамба сягає висоти двоповерхового будинку. Будувати вищі дамби ми не можемо, тому єдиний вихід — акумулювати воду в польдерах та ємностях. Але тільки один такий об'єкт обходиться державі у 60—70 мільйонів гривень.
Як і минулого року, цьогоріч через недофінансування підприємство вимушене було зупинитися на найбільш больових точках, не розпочинаючи робіт на інших важливих об'єктах. У нинішньому році на Закарпатті планується ввести в експлуатацію 25,2 км захисних дамб, 7,4 км берегоукріплень та 2 гідроспоруди. А це дасть змогу захистити 17 населених пунктів області і 9200 га сільськогосподарських угідь.
Реальні результати своєї роботи в «Об'єднаній дирекції будівництва водогосподарських об'єктів у Закарпатській області» вже бачать.
— Коли торік відбулося підвищення води у Латориці, то жителі Мукачева навіть не помітили стихії, — каже Ростислав Федів. — Настільки є сучасними та дієвими об'єкти, збудовані за Програмою протипаводкового захисту.
До слова, впродовж 2006—2007 років за Програмою протипаводкового захисту в басейні річки Тиса було споруджено близько 40 об'єктів у 12 районах області. За 140 мільйонів гривень було зроблено 50 км захисних дамб, 20 км берегоукріплень, збудовано 15 гідротехнічних споруд і введено в експлуатацію основних фондів на більш ніж 130 мільйонів гривень. А реалізація передбачених Програмою протипаводкових заходів до 2015 року забезпечить захист від великої води 500 населених пунктів гірського краю, 2600 виробничих об'єктів та 200 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Сьогодні захищені від норовливої Тиси Чоп і навколишні села.