Пластуни Станиці Ужгород взяли участь у святкуванні 96 річниці Пласту у Львові

12 квітня 2008 року пластуни з Ужгороду взяли участь у тереновому змазі в м. Львові, що присвячений 96 річниці створення Пласту. За чотири години, які були виділені на квест, учасники розгадували віршовані загадки, які виступали підказками до точок, збирали букви на кожній розгаданій точці і складали з них словах, які у свою чергу були ключами до наступних завдань. Кожна точка знаходилася у певному історичному місці. Окрім того вони писали вірші, побажання з нагоди свята та знімали відео-ролики, в яких розповідали незнайомим людям на вулиці про першу Пластову присягу, яка відбулася 96 років тому в 1-ій Академічній гімназії у Львові.
Вранці, 13 квітня по вул. Городоцькій, 20 відбулося освячення меморіальної дошки трьом пластунам “Воля ціни немає” – Ярославу Гайді, Петрові Башуку та Петрові Канюці, які втекли 1939 року із польської в’язниці “Бригідки”.
Після цього у соборі Св. Юра відбулася Служба Божа та посвячення прапорів двох куреняв УПЮ - ім. Марти Чорної та Олени Пчілки.
Відтак, від собору Св. Юра до Личаківського кладовища пройшла урочиста дефіляда більше як 1000 пластунів.
На Личакові відбулась знаменна подія – перепоховання першого Начального Пластуна, громадського діяча, професора філософії Северина Левицького - Сірого Лева. Його ексгумоване тіло після 46 років від дня смерті перевезли з Баффало (США), де він помер у 1962 році, на батьківщину до Львова, як він і заповідав. Перепоховання Северина Левицького на рідній землі, як він і заповідав, стало можливим завдяки копіткій роботі ініціатора перепоховання пластового сеньйора Олеся Криськіва, українських пластунів та їхніх заокеанських побратимів. Перепоховали Северина Левицького поряд з Дмитром Вітовським, Олександром Тисовським та Михайлом Галущинським біля Меморіалу Української Галицької Армії. Разом з ідейним провідником Пласту перепоховали і його дружину Віру-Оксану з роду Стернюків.
У церемонії взяли участь міський голова Львова Андрій Садовий, ректор УКУ о. Борис Гудзяк, рідні та близькі Северина Левицького та сотні пластунів. Як написав у своєму заповіті перший Начальний Пластун, на його похороні виконали пісню «Ой морозе, морозенько» і його могила стала символом ідейної та структурної єдності, де черпатимуть сили молоді пластуни.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати