"Звір зі Сходу". Коли перо автора – багнет воїна

Перший тираж поїхав на фронт – саме в окопах і бліндажах відбулась презентація видання.

Гадаю, читачі знайомі з творчістю письменника, пкбліциста, редактора та видавця Олександра Масляника. Він веде свій блог на Закарпатті онлайн, є головредом двох гуцульських журналів, почесним громадянином Рахова, лауреатом престижних літературних і журналістських премій.

Отже, новий творчий ужинок Олександра Масляника. Автор не приховує: «Там, на Сході,  точиться і моя війна. Зчаста чуюся за робочим столом, мов в окопі на передовій. Подаю «набої» і сам стріляю – статтями і есеями супроти злютованих ворогів наших, які століттями приносили на вкраїнську землю розруху, голод, смерть. Я маю офіцерське звання, однак за віком не беруть до війська. Не бай! Крізь приціл власного пера добре бачу ворога. Мої кулі – мої слова, мої набої – мої книги.

Ми переможемо, бо є великою Нацією! Моя війна з ворогами моєї країни не скінчиться ніколи!»

«Звір зі Сходу» викликав значний резонанс, був помічений критиками, науковцями. політологами, прихильниками красного письменства.

Ось нарізка з відгуків та рецензій.

Василь Лизанчук,  доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, лавреат премії імені В'ячеслава Чорновола в галузі журналістики і публіцистики: «Кожна сторінка книжки наснажена духовно-інтелектуальною енергією, вірою у справедливу перемогу за незалежну, демократичну, правову, соціальну, соборну українську Україну. Олександр Масляник ознайомлює з багатьма невідомими для пересічної людини фактами, подіями, явищами, а відомі – повідає в органічному зв’язку  з історичними і сучасними суспільно-політичними та геополітичними процесами, у центрі яких відроджена Українська Держава. Розкриваючи, аналізуючи, засуджуючи шовіністичні, нацистські, фашистські, більшовицькі, рашистські злочинні дії українських ворогів, публіцист жодним словом не ображає, не принижує мирних людей інших національностей, які живуть на Богом даній, одвічно гостинній українській землі чи за її межами».

Аделя Григорук, членкиня НСПУ та НСЖУ, заслужений працівник освіти України (Косів): «Це – публіцистика у чистому вигляді, захоплива, болюча, правдива у своїй незавуальованій достовірності.

Звір зі Сходу – не інфернальна сутність, позначена містичними трьома дев'ятками – то реальний і видимий ворог – Московія, з яким Україна вже сьомий рік веде кривавий тан за збереження своєї суверенності та державної цілісності.

Книжка вражає також і широким настроєвим діапазоном – від наступальної рішучості в засудженні політичного русинства, викритті антиукраїнської діяльності прокремлівських адептів упливу на Закарпатті ("Між фейками і флудами"),  адорації Буковиною, яка долає рудименти минулого ("Буковина, яку ми не втратили"), до тонкого ліризму й щемкої ніжності в розповіді про найдорожчу в світі людину – матір ("Мамина молитва")».

Микола Зимомря, доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої школи України (Дрогобич):  "Що примітно для  виданої щойно книжки ? Впадає в око передусім  - проблематика публіцистично-документального видання. Вона вдало окреслюється автором крізь призму не тільки літературно-художніх і тематично-ідейних ознак, а насамперед - вміло закроєних соціально-національних, морально-психологічних та екзистенційних чинників. Все це спрямоване на системне осмислення фактів, подій, явищ, тенденцій, а звідси - обстоюваних автором  висновків, власне,  з проекцією на актуальне звучання змісту та його емоційного висвітлення».

Анна Волошин, педагог, голова районного об’єднання художників «Срібна палітра» (Рахів):  «Мов кинджал, мов меч, що пронизує твоє єство, мов вогонь, що обпалює душу, бо така його природа – слово правди. Воно не солодке і тихе, воно не заколисує, воно рве на шмаття твою душу, бо в цьому слові вся пекельна історія твоєї Землі, твого краю, твоєї України. Історія, стиснута в кулак! Есеї не можеш читати спокійно. .Бо вони – зброя письменника, його набої, його постріли. Це не сховок за столом і утопання в солодкавій формі, це залпи письменника по ворогу, бо така його суть і таке кредо – бути воїном пера».

Любов Косило, етнолог (Яремче): «Пронизливий фактаж гостро дотикає до мозку кісток... Страшна, але така потрібна нам, інфальтивним, інформація... відкриває очі, пробуджує розум, розширює кругозір, впливає на свідомість, хвилює почуття... Своєю новою книжкою автор впливає на формування національної гідности і чести».

Ігор Бегей, доктор політичних наук, член-кореспондент Української академії політичних наук (Львів): «Прочитав синопсис «Звір зі Сходу». Аплодую його автору Олександру Маслянику – Письменнику і Громадянину, громадському діячу і Українцю, публіцисту і журналісту.

Надзвичайно влучна назва і глибокий зміст збірника. Це міцний науковий сплав історії, політології і етнології, який став підрамником масштабного полотна – майстерно змальованого у просторі і часі, оздобленого високим і добірним українським словом, такої собі панорами московитсько-українських взаємин у різних царинах життя. І висновок з цих відносин  аргументований і єдино правильний: «Не були і вже ніколи не станемо братами з московитами, які завжди приносили на нашу гостинну землю голод, розруху і смерть».

Нині усім притомним літераторам треба писати про російсько-українську війну та внутрішні й зовнішні загрози нашій державності гостро і переконливо. Не загравати з ворогом і не бавитися в ліберала, а переконливо, на історичних фактах й сучасних паралелях публіцистично пристрасно висвічувати тривожні тенденції, прямо вказувати на замасковані загрози, зривати фальшиві маски з адептів усього антиукраїнського. Так, як зробив це Олександр Масляник у своїй новій книзі!

Теги: Масляник, книжка

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати