Чи буде Ужгород зеленим?

КПЗГ «Агромікс» на сьогодні вирощує декоративні, листяні, хвойні дерева, кущі тощо, загалом в асортименті понад 300 найменувань. «Ми вирощуємо сакури, каштани, клени, липи, а також туї, ялівець, кипариси, квітучі кущі, — розповів Петро Харевич. — Цілком достатньо дерев та кущів для озеленення Ужгорода. Проблеми ж маємо через невиважену систему державних закупівель, внаслідок тендерних процедур підприємство потрапило у фінансовий цейтнот. Річ у тім, що ще у грудні 2007 року за тендерні процедури КПЗГ «Агромікс» проплатило 60 тис. грн., але донині жодної відповіді з Тендерної палати не отримало, невідомо, виграло підприємство тендер чи ні. Не повернуто і кошти. Згідно з тимчасовим положенням про тендерні процедури, документи потрібно подавати вже до Мінекономіки, а отже в часі ситуація затягнеться ще принаймні на місяць».
Тому протягом чотирьох місяців підприємство має труднощі з виплатою зарплат, придбанням паливно-мастильних матеріалів, запчастин, отрутохімікатів , міндобрив. Адже щоб виростити одне дерево заввишки 2—2,5 м, необхідний цілий комплекс робіт та 4—5 років залежно від виду дерева. Якщо в столиці України на одного мешканця припадає 100 грн. бюджетних коштів на озеленення і благоустрій, то у столиці Закарпаття 5—6 грн. «Міська влада готова переглянути це, але знов-таки не має такої змоги через тендери, — каже Петро Іванович. — Наразі підприємство виживає практично завдяки наданню платних послуг на облаштування газонів, висаджування дерев, кущів залежно від уподобань замовників.
Підприємство має 4,5 га площ, на яких вирощують декоративні кущі, дерева, кустарники, а ще 5 га відкритого грунту, де вирощують листяні, хвойні дерева тощо. Закиди про нібито недостатні для підприємства площі його директор відкидає. Після паводків, особливо 1998-го року, територія господарства була повністю затоплена. В окремих місцях рівень води сягав 2 м. Оранжереї під натиском води просто впали, на їх місці утворилися руїни. Щоб рекультивувати ці території, треба було вийняти повністю грунт разом з будівельними залишками завглибшки 1,5 м, а натомість завести та насипати на 1, 5 м нового грунту, що вимагало величезних економічних затрат. Доцільність рекультивації вивчала комісія. Оскільки земля КПЗГ «Агромікс» не є його власністю, а тільки перебуває в користуванні, то про доцільність її використання вирішується депутатами під час сесій. Запущена територія з часом поросла чагарниками, а згодом тут почалося індивідуальне житлове будівництво. Петро Харевич каже, що через будівництво господарство не постраждало.
КПЗГ «Агромікс» працює на договірних умовах з управлінням комунального господарства. Торік висадили понад двісті дерев та ще 120 у рамках акцій за кошти підприємства. На поточний рік «Агромікс» отримав із міського бюджету 800 тис. грн., але їх недостатньо, констатує Петро Іванович. Планується генеральна реконструкція проспекту Перемоги, яка передбачає вирізування старих та висаджування нових дерев. Акцент робитимуть на сакуру, яка вже стали візиткою Ужгорода, а також впроваджуватимуть висаджування кулеподібних форм дерев, як це зробили по вул. Волошина, де свого часу посадили катальпи.
За радянського періоду ми звикли до дешевих зелених насаджень, дерев і квітів, але тоді відповідно дешевими були газ і електроенергія, паливно-мастильні матеріали і мінеральні добрива та ще багато чого. На сьогодні собівартість дерева включає немалі затрати матеріалів, працю тощо, скажімо, 5-річна сакура коштує до 220 грн. (дворічна — 80—100 грн.) У господарстві можна придбати й дерева вартістю 500 грн., 2500 грн. і навіть 9 тис. грн. (як-от бонсай). На переконання директора КПЗГ «Агромікс», наше місто мають прикрашати дерева не дешевих видів. Колись в Ужгороді масово висадили тополі, які швидко ростуть. Але з часом саме ці дерева створюють небезпеку для городян, бо мають здатність виростати за 40 метрів заввишки, а вирізати їх досить складно, потрібні відповідні технічні засоби і методика, зважаючи на наявність комунікацій, споруд, автомобілів тощо. Квіткову продукцію (тюльпани, гербери) «Агромікс»не вирощує. Чому? Як визнає директор підприємства, сьогодні неможливо конкурувати з привізною продукцією, що постачається з голландських, ізраїльських факторій і коштує центи. Натомість собівартість нашої квітки виходить набагато вищою. Тільки для забезпечення 18—20 градусів тепла в оранжереї з радянськими конструкціями потрібно затратити 1200 доларів за газ за добу (при затраті 6 тис. куб. м газу). Голландський оранжерейний комплекс площею півтора гектара три роки тому коштував 1,5 мільйона євро.
Існують різні стилі висаджування зелених насаджень: японський, англійський, мавританський і т. ін. Однак недостатньо тільки засадити місто деревами і кущами, проблемою залишається збереження посадженого від крадіїв і вандалів. За фактами крадіжок зелених насаджень управління міського господарства зверталося з заявами до міліції. На думку депутата, якщо і були випадки затримання таких городян, то це, як правило, робилося «на гарячому», але, скажімо, порушених справ за фактами крадіжок дерев по вул. Грушевського чи в інших місцях не було.
Міська влада, особисто голова міста Сергій Ратушняк наголошують на тому, що будівельні організації, які зводять житло в місті, повинні в обов’язковому порядку забезпечувати благоустрій та озеленення навколо новобудов. Петро Харевич як депутат ініціюватиме питання про те, щоб складання державного акта на приймання будівельного об’єкта в експлуатацію відбувалося за присутності й контролю з боку КПЗГ «Агромікс». Не буде благоустроєна і озеленена територія навколо новобудов — не буде держакта, а без нього власники квартир не зможуть заселитися в будинок. Він також повідомив, що в рамках загальнодержавної акції «Дні довкілля» підготовлено план заходів, до реалізації яких будуть залучені громадськість міста, підприємства, установи і заклади. До слова, якщо якась фірма захоче самотужки створити у місті, приміром, квітник, їй необхідно звернутися з заявкою до управ-ління міського господарства, щоб визначити територію. За словами п. Харевича, там таки (на клумбі тощо) підприємство може розмістити свої реквізити, міні-рекламу про себе, і таке вітатиметься. А при потребі вирізати старі аварійні дерева слід звернутися до управління міського господарства з відповідною заявою. Її має розглянути комісія з представниками екологічної служби і визначити доцільність чи неприпустимість зрізання того або іншого дерева. Адже на сьогодні, згідно з правилами утримання міст, сіл та селищ, будь-яке дерево повинне мати ордер на вирізування, а за самовільне зрізання дерев передбачені штрафні санкції від 5 тис. грн. і вище.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати