Олег Гаваші: "Щоб знижувались ціни, уряд має віднайти ральні механізми стимулювання національного виробника"

— Як не прикро це визнати, але прогнози міжнародних і вітчизняних експертів, які говорили про те, що річний офіційний прогноз інфляції 9,6% є заниженим, – справджуються. Лише за І квартал інфляція в країні сягнула 9,7 відсотка, що є вкрай поганим показником. Звичайно, тому є і об’єктивні пояснення: інфляція спричинена в основному зовнішніми чинниками – зростанням цін на енергоносії та продукти харчування на зовнішніх ринках.

Але попри це основна причина – прорахунки уряду. Ситуація дійсно серйозна, її щодня відчувають на собі люди – гаманці "худнуть" на очах. Тому Президент України вважає за необхідне розробити і внести до парламенту проект Закону про зміни до Держбюджету, а також врахувати, щоб антиінфляційні заходи передбачали збільшення пропозиції на ринку товарів.

Я повністю погоджуюся з Президентом, що ключовий крок, який необхідно якнайскоріше зробити, – це віднайти реальні механізми стимулювання національного виробника. Це пріоритет антиінфляційних заходів, коли йдеться про ринок продовольства.

Зрозуміло, що, враховуючи нинішню інфляцію, необхідні додаткові надходження у Держбюджет, і вони повинні становити щонайменше 40 мільярдів гривень. Це так званий інфляційний дохід, який має бути перерозподілений у такий спосіб, щоб захистити найбідніші верстви від такого рівня інфляції і підняти соціальні параметри.

На думку Президента, завданням уряду в цьому контексті є вироблення стратегічних висновків, спрямованих на стабілізацію ситуації – одночасно із забезпеченням політики розвитку та високими соціальними стандартами. Зміни до Держбюджету-2008 мають в першу чергу передбачити підвищення прожиткового мінімуму, на якому, базуються основні соціальні виплати.

На сьогодні у чинній редакції Держбюджету-2008 передбачається, що прожитковий мінімум із 1 квітня становитиме 481 гривню. За оцінками Секретаріату Президента, він має складати не менше 515 гривень. Інакше соціально незахищеним верствам населення доведеться ой як сутужно, оскільки основні соціальні виплати напряму залежать від рівня прожиткового мінімуму.

У цій ситуації відповідальність, звичайно, лежить на гілках влади всіх рівнів. Але, погодьтеся, облдержадміністрації не формують ціну на той же бензин чи природний газ, які є вагомою складовою ціни практично всіх продуктів харчування і послуг. Як відомо, українська економіка розвивається за законами ринку, тому грубий диктат щодо виробників просто неприпустимий. З іншого боку, конструктивний діалог необхідний. На початку квітня Кабмін підписав меморандум порозуміння із суб’єктами мережевої роздрібної торгівлі України. За цим документом, зобов’язалися не перевищувати певний рівень націнки на соціально значущі продукти харчування 7 таких суб’єктів, у Закарпатті з них виявилися всього двоє… Однак обласна влада вирішила, що цього замало для стримування цін на продукти харчування і підписала свій меморандум – на обласному рівні. Власне 8 квітня 2008 року, за підсумками наради в облдержадміністрації, його підписали 22 виробники та суб’єкти роздрібної мережевої торгівлі Закарпатської області.

– Облдержадміністрація, згідно з меморандумом, зобов’язалася всіляко сприяти виробникам і суб’єктам роздрібної мережевої торгівлі у вирішенні їхніх проблем, залучати їх до підготовки рішень щодо регулювання ринків продовольства, створювати рівні умови доступу виробників до державної фінансової підтримки, яка надається через механізм здешевлення кредитів тощо. У свою чергу суб’єкти мережевої роздрібної торгівлі в Закарпатті зобов’язалися встановити на соціально значущі продтовари, що реалізуються в мережевій роздрібній торгівлі, граничні торговельні надбавки на борошно, хліб і хлібобулочні вироби, яловичину, свинину і м’ясо птиці, макаронні вироби, крупи, цукор, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове та олію, яйця, овочі – в межах, встановлених облдержадміністрацією. До речі, керівники районів отримали доручення зустрітися з представниками бізнесу на місцях і запропонувати їм підписати аналогічні меморандуми порозуміння.

Це і є конкретний приклад конструктивного діалогу влади і бізнесу. І, як результат, за підсумками І кварталу індекс споживчих цін по області становить 108,1 відсотка, тоді як, повторюся, на загальноукраїнському рівні – 109,7%. Отже, в Закарпатті індекс споживчих цін є найнижчим в країні. І покупці, мабуть, вже помітили зниження ціни на деякі продукти, зокрема в супермаркетах, – каже Олег Гаваші.

Обласна влада використала всі можливі важелі впливу, щоб втримати під контролем ціни. Загалом на рівні області ухвалена і діє низка чинних документів, якими чітко регулюється рівень надбавки на окремі види продуктів харчування, що, власне, вже досить тривалий час стримує зростання цін. Йдеться в першу чергу про розпорядження голови облдержадміністрації від 26.11.07 № 673 «Про державне регулювання цін на продовольчі товари», яким для всіх суб'єктів господарювання встановлені граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб і хлібобулочні вироби, яловичину, свинину і м’ясо птиці в розмірі 10 відсотків та на макаронні вироби, крупи, цукор, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове та олію в розмірі 15 відсотків. Цим же документом встановлені граничні рівні рентабельності виробництва борошна пшеничного вищого, першого і другого сортів, борошна житнього обдирного, хліба і хлібобулочних виробів із борошна пшеничного вищого, першого і другого сортів, із суміші борошна пшеничного вищого, І та ІІ сортів та житнього обдирного, а також хліба і хлібобулочних виробів для діабетиків у розмірі 5%. Цим же розпорядженням, до речі, встановлюється обов’язкове декларування суб’єктами господарювання, які провадять діяльність з виробництва та/або реалізації продовольчих товарів, у разі збільшення протягом місяця на 1 відсоток оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, І та ІІ сортів, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, масло вершкове, яйця. Рівень граничних надбавок на м’ясо птиці повинен бути не вищим за 10%, на цукор – 15 відсотків.

Однак не секрет, що ціни необґрунтовано підвищуються на етапі їхнього формування. При цьому переважна більшість продуктів харчування в області є завізною.

Якщо ж проаналізувати останні дані, то за рівнем цін Закарпаття займає такі позиції в державі: 18-те – по хлібу І ґатунку, 23-тє – за рівнем цін на хліб вищого ґатунку, 19-те – по борошну, 14-те – по макаронах, 22-е – по рису, сметані та олії, 11-те – за рівнем ціни на варену ковбасу І ґатунку, 17-те – по молоку, 25-те – за рівнем вартості масла вершкового, 19-те – по цукру. Вищою загальнодержавного рівня у нас традиційно є ціна гречки.

– Звичайно ж, ці рейтингові показники аж ніяк не втішають пересічних громадян, котрі живуть на пенсію і зарплату у 800 гривень. Тому уряд повинен займатись не популізмом, перекладаючи вину, як каже прислів’я, із хворої голови на здорову, а робити конкретну роботу, спрямовану на продумане формування цінової політики, – вважає Олег Гаваші.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати