Позичити в кредитних спілках можна швидко, але недешево...

 Кредитні спілки «прибутків не мають»
 Кредитна спілка створюється для того, щоб допомогти людям вирішити свої проблеми, скооперувавшись. Це фінансовий кооператив, в якому одні вкладають гроші на депозит, а інші беруть ці гроші в кредит. За рахунок тих, хто вклав заощадження на депозит, спілка видає кредити позичальникам. Згодом ті їх погашають, і ці кошти по закінченні терміну дії депозитної угоди повертаються вкладникам. Оскільки членів у кредитної спілки багато, то людям не треба довго чекати – завжди знайдеться якийсь кредит, який саме зараз погашається, тож у спілки завжди є гроші, щоб повернути вкладений депозит. І навпаки, коли ви звертаєтеся за кредитом, хтось приніс гроші на депозит, і ви можете їх узяти на свої потреби. 
Найцікавіше, що, за законом, кредитні спілки — організації неприбуткові. У цьому й уся «фішка». Кредитна спілка не має заробляти на своїх членах – вона не повинна отримувати прибутку, а тільки покривати необхідні витрати — на зарплату працівникам, обладнання, техніку, оренду офісу тощо. У цьому й головна відмінність спілки від банку: останній є комерційною установою, весь прибуток від діяльності якої надходить акціонерам. А от у кредитній спілці всі гроші мають працювати на кожного її члена без винятку.
Для того, аби скористатися послугами кредитівки, треба обов’язково стати її членом. Відповідно, сплачувати внески (у кожній спілці вони різні, та переважно сума зовсім невелика, щоб не відлякати людей). Далі схема проста — одні члени вкладають гроші на депозит, інші — беруть кредити. Оскільки відсоткові ставки по кредитах значно вищі, ніж по депозитах, формується прибуток, з якого покриваються всі необхідні витрати, а решта йде на формування активів спілки.
Однак не все так гладко і чисто у цьому «неприбутковому» бізнесі. Не секрет, що у кредитному русі поряд з класичними спілками, які прагнуть дотримуватися принципів кооперації, поки що існують і так звані «чорні» та «сірі» кредитні спілки. «Чорні» — це банальні фінансові піраміди. Раніше, коли не було належного державного регулювання, їх було багато. За час роботи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг їй вдалося досягти того, що наразі суцільного фронту «чорних» КС уже не існує, але вони все-таки є. І в майбутньому можуть з’являтися нові такі структури. «Сірий» сектор — це так звані псевдокредитні спілки. Їм не можна закинути, що діють не за законом, але вони не дотримуються принципів кооперації.
І хоча на Закарпатті донині жодна спілка не збанкрутувала, такі випадки загалом стаються. І нерідко. Перш ніж перейти конкретно до закарпатських спілок, наведемо цитату з обговорення теми надто високих депозитних ставок деяких вітчизняних кредитних спілок на форумі сайту Національної асоціації кредитних спілок України.  
 «Я з 1994 р. у кредитноспілковому русі, але не знаю жодної спілки, яка б, на мою думку, абсолютно відповідала `кооперативним засадам`. Спостерігається дуже цікава зворотна прогресія — що більше членів, то менше кооперативності, а за певною межею вона зникає зовсім. Тож ті, хто зайшов за ту межу, вже не є кредитними спілками.
А що вища доходність означає пропорційно вищий ризик — цьому навіть у школі не вчать, бо всі й так знають. Може, хтось скаже, що треба поспівчувати. Кому? Людям, які читають оголошення “Спілка приймає внески під 36% річних, видає кредити під 24% річних“, і однаково несуть туди гроші?!! Дурнів у нас вистачає. Організаційно-правовою формою фірми Базіліо та Аліси взагалі було садово-городнє товариство, і теж спрацювало на славу».
«Це не та сфера, де “відмиваються“ гроші»
На Закарпатті нині працює 16 кредитних спілок. Ми поспілкувалися з керівником КС «Сяйво Карпат» Василем Гурзаном, який є депутатом обласної ради від Конгресу Українських Націоналістів. Наші намагання взяти коментар від директора КС «Святий Мартин» Юрія Тягура, також депутата облради тільки від БЮТу, на жаль, не увінчалися успіхом.
Кредитівка «Сяйво Карпат» працює на ринку одинадцятий рік, а її керівник є представником Національної асоціації кредитних спілок України на Закарпатті. Василь Гурзан каже, що за цей час відкрили 5 відділень і 9 філій, спілка має на сьогодні 11 тисяч членів.
«Раніше більше людей зверталося по кредити, переважно невеликі, на споживчі потреби, — від 1 до 5 тисяч гривень — каже Василь Гурзан. Однак останнім часом кількість депозитів і кредитів практично зрівнялася. Це означає, що закарпатці стали значно краще жити». До слова, якщо відсоткові ставки по депозитах у «Сяйві Карпат» — 16% річних, то по кредитах базова ставка становить 42% (всі спілки працюють винятково з національною валютою). Пан Гурзан каже, що якщо клієнт сплачує внески вчасно, то насправді позика йому обходиться наполовину дешевше — у 21% річних. Однак схему, за якою відбувається ця трансформація, він детально так і не пояснив. Щоправда, зауважив, у спілці немає додаткових комісій і штрафних санкцій, не нараховується пеня за затримання сплати кредиту.
Щодо депозитів, то закон обмежує величину одноразового вкладу 80-ма тисячами гривень. Однак цей пункт просто обійти, бо можна чи не щодня робити вклади, були б гроші. Однак саме у цьому випадку виникають питання і згадувані вище ситуації, коли вклади в деяких українських кредитних спілках «згорали». Бо, на відміну від банків, кредитні спілки не створили Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому доводиться вірити «чесному слову» керівника. І сподіватися, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг зможе нормально проконтролювати діяльність майже 800 кредитних спілок, що працюють в Україні. У це, відверто кажучи, слабо віриться. 
Василь Гурзан на запитання про переваги кредитних спілок над банками відповів несподівано: рівень сервісу, простіший механізм отримання кредитів і швидкість отримання грошей. І зауважив, що «це не та сфера, де відмиваються гроші». Хоч ми про це й не згадували.  
Співпрацювати з банками надійніше
Висловити власну думку про роботу кредитних спілок ми попросили заступника директора з питань роботи з приватними особами Закарпатської обласної дирекції  «Райффайзен Банк Аваль» Василя Рошка.
Банкір переконаний, що, з економічної точки зору, існування кредитних спілок виправдане, аби створити конкуренцію на ринку, дати людям альтернативу вибору. Хоча, каже, не можна стверджувати, що кредитні спілки є чистими конкурентами банків. В останніх дещо інша функція. Навіть у кредитуванні — спілки не практикують довгострокові позики, вони кредитують на короткі терміни і невеликими сумами. 
«Нині середня ставка по незабезпечених кредитах, а саме такі надають спілки, у банківських установах коливається на рівні 34-36%.  — аналізує ситуацію Василь Рошко. — Щоправда, у нашому банку вона становить 26-28%, а для деяких категорій — 21-24%. Якщо людині треба споживчий кредит, я б радив мати справу з банками. У них більші традиції, набагато серйозніші фінансові можливості, вони мають високий рівень капіталізації своїх коштів. Треба тільки зібрати мінімальний пакет документів. У нас нині можна отримати споживчий кредит за один день під значно нижчу відсоткову ставку, ніж у кредитних спілках. Але бувають ситуації, коли гроші потрібні буквально за лічені години. В таких випадках люди звертаються до спілок».
Василь Рошко вважає вищими ризики співпраці з кредитівками, ніж із банками. Бо спілка не є банківською установою з чітко встановленими принципами роботи і багаторічними традиціями. Вона, можливо, на якомусь етапі може поміняти правила гри, взаємовідносини з клієнтом. Але разом з тим, вона може оперативно вирішити проблему людини, якщо її таке рішення влаштовує.
«Сьогодні все відбувається досить стихійно. — резюмує банкір. — У період становлення економіки багато кредитних спілок не дотримуються встановлених правил гри. І вони справді є ризикованим партнером людини у виборі тої чи іншої операції. Але з часом такі спілки «відсіються» з ринку, перестануть існувати, або ж гратимуть за правилами».
Не згоден банкір і з визначенням кредитних спілок як неприбуткових організацій. Каже, це парадоксальна ситуація, яка виникла через те, що на державному рівні ніхто не займається цими питаннями: «Кредитна спілка не може бути неприбутковою організацією. Прибутки повинні бути, бо нема змісту проводити будь-яку комерційну діяльність, якщо нема прибутків. Гадаю, що вони все-таки прибуткові. Інша справа, що є спілки, які займаються нечесною грою по відношенню до своїх клієнтів. Думаю, що вже сьогодні треба законодавчо убезпечити населення від усіх неправових і шахрайських дій з боку кредитних спілок і передбачити за такі дії серйозну відповідальність».
П’ять порад тим, хто вступає до кредитної спілки
 1. З’ясуйте, чи проводить ця кредитівка щорічні загальні збори, на яких обираються члени спостережної ради (цьому органу доручається здійснювати керівництво спілкою від імені всіх членів), а також ревізійна комісія (вона контролює діяльність спілки в період між загальними зборами).
 2. Попросіть для ознайомлення річний звіт. У ньому — всі фінансові показники діяльності спілки за рік, які мають бути підтверджені висновком незалежного аудитора. За ним можете визначити фінансовий стан спілки. Стабільна кредитівка не повинна мати збитків. Якщо вам відмовлять у можливості ознайомитися з річним фінансовим звітом, мотивуючи це комерційною таємницею, не радимо зберігати в ній свої заощадження, хоч би які високі проценти на вклади вам там не пропонували.
 3. Якщо хочете взяти кредит, пильнуйте, аби разом із бланком заяви на вступ до спілки вам не дали заповнити і заяву на вихід з неї, не ставлячи в ній числа. Це було б кричущим порушенням ваших прав!
 4. Ви також не повинні підписувати папірець про те, що доручаєте невідомій вам особі представляти ваші інтереси на загальних зборах спілки, дата, час і місце проведення цих зборів не вказані. Якщо не хочете особисто бути присутнім на зборах, можете доручати представляти свої інтереси іншій особі, але це має бути вашим свідомим рішенням. Якщо ж вам нав’язують підписання такого папірця, то, підписавши його, ви позбавите себе права брати участь у діяльності спілки. Організація, яка нав’язує вам його підписання, не є справжньою кредитною спілкою. Її фактичні приватні власники, прикриваючись ідеєю фінансової взаємодопомоги і неприбутковим статусом кредитної спілки, просто заробляють на цьому гроші.
 5. З’ясуйте, чи входить обрана вами спілка до асоціації кредитних спілок, а ще краще — до об’єднаної кредитної спілки. Ці об’єднання кредитних спілок забезпечують якісну та надійну роботу своїх членів.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати