Про таке ідеться в інтерв'ю лікаря, опублікованому Громадським.
За словами Ярослава Глаголи, ситуація в лікарні наразі - критична та неконтрольована. Лікарня є опорною. Це єдина лікарня, яка несе цілодобову ургентну службу. ДТП, інфаркти, інсульти — хворих усіх цих випадків тут повинні забезпечити лікуванням.
Наразі 5 відділень залучено під хворих на COVID-19. Серед них є відділення, які б не мали бути перепрофільовані. Це судинна неврологія, яка повинна бути відведена для хворих на інсульт; кардіореанімаційне відділення, де повинні лікуватися хворі на інфаркт міокарда; хірургічне відділення.
"Усі відділення заповнюються буквально за півтори доби. Зараз я працюю в гінекологічному відділенні, де вже немає гінекології, і буквально за добу — під час мого чергування — відділення було вщент заповнене.
Біда в тому, що доводиться перепрофільовувати відділення «на ходу». Уявіть ситуацію, коли переносять тумбочки, ліжка, а тут-таки хворі в коридорах. Їх потрібно перевезти, організувати харчування, лікування і забезпечити всім необхідним", - розповів лікар.
За його словами, медзаклад паралельно приймає й нековідних хворих у важких станах. Поки що це якось вдається. Навантаження дуже велике як на персонал, так і на адміністрацію. Певного чіткого алгоритму на рівні місцевої або державної влади немає, все зараз відбувається хаотично, спонтанно.
Величезна проблема з кадрами — від санітарів, тобто середнього персоналу, і до лікарів: "За 30 років, що я працюю, таких складнощів ніколи не виникало. Доводиться залучати лікарів, які працюють в інших відділеннях, непрофільних лікарів, інтернів. Їх до самостійного чергування, звісно, не допускають, але вони допомагають. Залучаємо лікарів, які щойно отримали сертифікат. Вони також непідготовлені, ми їх готуємо «на ходу». Тобто вони з нами чергують і проходять стажування на робочому місці. На мій погляд, це є злочин — залучати молодих спеціалістів. До повноцінного чергування їх допускати поки що не можна, бо це велика відповідальність — хворі до нас надходять важкі. Але ми теж валимося з ніг. Більш як одну добу на ногах все одно не пробудеш".
Також Ярослав Глагола розповів про велику проблему з киснем. На ранок 9 листопада хворих було 130, тоді як апаратів у лікарні — 26. Як показав ковідний досвід за ці пів року, мінімальна необхідність на 100 хворих — 80 апаратів у стаціонарі. Зараз кількість хворих зростає, і вже навіть якщо в медзаклад надійде 50 оксигенераторів, цього буде недостатньо.
Хворі лікування отримують, але на першому етапі, коли вони надходять, для стабілізації їм мусять забезпечити функціонування організму. Без кисню страждає мозок і може розвинутися інсульт або інфаркт. Усе лікування — складне лікування — зійде нанівець, якщо хворий задихнеться і ми не зможемо його врятувати.
"Минулого чергування мені не вистачало кисневого апарату, я телефонував в усі відділення — може, у когось є легші пацієнти, кому вже не так потрібно. Допомогли, підняли ліфтом додатковий апарат. Так само і я, якщо у мене стабілізувалися пацієнти, і десь там на годинку цей апарат звільнився, допомагаю колегам з іншого відділення. Так поки що й виходимо", - розповів Ярослав Глагола.