Злочини проти закарпатських журналістів: справи «виснуть» у судах

Суди, в яких кримінальні справи щодо злочинів проти журналістів, мали б доходити до свого логічного завершення (визнання обвинувачених винними чи не винними), на Закарпатті стали місцем, де такі справи починають «зависати».

Можливо, це не зовсім коректний вираз із юридичної точки зору, втім для опису реального стану справ підходить цілком. Наприклад, із 2016 року в Ужгородському міськрайонному суді не можуть з’ясувати, чи був напад на знімальну групу телеканалу «М-студіо» злочином проти журналістів. Кейси порушень прав медійників у 18-19 роках також ще не розглянуті навіть у судах першої інстанції.

Незакриті справи із минулого 

Інцидент, коли ексдепутат міської ради Ужгорода нібито вдарив по телекамері знімальної групи регіонального телеканалу «М-студіо» стався ще у вересні 2015 року. Тоді знімальна група – журналістка Тетяна Легеза, оператор Юрій Ярохович, – пізно ввечері висвітлювали конфлікт щодо прав власності на приміщення магазину в центрі Ужгорода. Поліція доволі оперативно провела досудове розслідування і вже 2016 року справу передано суду. Втім віз і досі там, бо рішення Феміди – винний чи ні обвинувачений за статтею 171 Кримінального кодексу – станом на 2020 рік немає. Справу із кінця 2018 року розглядає суддя Олег Придачук. До слова, за період із кінця 2018 року до вересня 2020 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень чомусь оприлюднена лише одна ухвала, хоча судових засідань було у цій справі значно більше.

У листопаді 2019 року Ужгородська місцева прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно підозрюваного в нападі у 2018 році на місцевого журналіста Віталія Глаголу. За версією обвинувачення, підозрюваний – власник кінотеатру «5 елемент», – обвинувачується у спричиненні «умисного легкого тілесного ушкодження та заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв’язку з веденням законної професійної діяльності (ч. 1 ст. 125 КК України та ч. 2 ст. 345-1 КК України)». Станом на вересень 2020 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена лише одна ухвала – про призначення підготовчого судового засідання. За інформацією автора, вироку суду станом на вересень 2020 року немає.

Наприкінці 2019 року стартувало підготовче засідання в справі щодо ненадання вичерпної інформації на запит журналіста проєкту «Правда Є» Станіслава Данка з боку голови Хустської районної ради Юрія Іванча. Торік за фактом ненадання публічної інформації Хустською районною радою її голові було вручено підозру за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України – незаконна відмова в доступі журналіста до інформації. Нині, як можна дізнатися із Єдиного державного реєстру судових рішень, справа перебуває у Закарпатському апеляційному суді. Втім – не на вирок суду першої інстанції щодо вини чи виправдання чиновника. Виявилося, що суд першої інстанції у березні цього року повернув обвинувальний акт прокуратурі у зв’язку із виявленими неточностями. І от в апеляції прокуратура оскаржує рішення судді Хустського районного суду. Засідання у справі призначено на 22 жовтня – середина осені. 

Влада не завжди відповідає на запити 

Уже близько 9-ти років в Україні діє Закон «Про доступ до публічної інформації», мета якого, у тому числі, робити діяльність місцевої влади прозорою. Зокрема, й у контексті розпорядження грошима, майном та землями громади. Адже не секрет, що саме у цих сферах закладені великі корупційні ризики, й саме щодо питань муніципальних (чи державних) грошей, майна, землі чиновники, інколи, вишукують різні мотиви, аби не ділитися інформацією. 

У липні цього року стало відомо, що Виноградівська міська рада відмовила журналістці  інформаційного агентства «Голос Карпат» Олені Мудрій у наданні інформації щодо ґрантових угод, які виконувало місцеве комунальне підприємство. Як пише видання, запити журналістки стосувалися коштів і заходів двох проєктів Програм Транскордонного співробітництва сумарною вартістю понад 2 мільйони 148 тисяч євро, які реалізує комунальне підприємство “Центр інвестицій та розвитку” міськради. У своїй відповіді на запит міська рада 16 липня повідомила, що “повторно один і той самий запит від однієї і тої самої особи щодо одного і того самого питання розгляду не підлягає”. Остання теза, додамо, взагалі на межі «юридичної фантастики», оскільки таке положенні у Законі «Про доступ до публічної інформації» не прописане. А от те, що відмова у відповіді чи надання неповної відповіді на інформаційний запит журналіста містить ознаки кримінального злочину – про це у Кримінальному кодексі України йдеться. 

Партії відкриті для журналістів? 

Говорячи в Україні про період вересня-жовтня 2020 року і журналістику, не можливо не згадати, що зараз триває виборчий процес. На жаль в Україні, в тому числі і на Закарпатті, виникають конфлікти між учасниками виборчого процесу та представниками медіа. Не варто забувати, що ще під час минулих президентських виборів у найзахіднішій області зафіксовано два інциденти. 7 березня 2019 року знімальну групу каналу “UA:Закарпаття” – журналістку та оператора – не пропустили на зустріч кандидата в президенти Юрія Бойка з лідерами закарпатської угорськомовної громади. А вже 15 березня в Ужгороді на територію місцевого аеропорту не впустили п’ять знімальних груп на відкриття відновлення авіасполучення, оскільки там перебував на той час президент і кандидат у президенти Петро Порошенко.

Щодо місцевих виборів-2020, то тут діють нові правила Виборчого кодексу України, згідно з якими, серед іншого, місцеві осередки партій мали б проводити акредитацію журналістів на свої конференції щодо висування кандидатів у місцеві ради. Мета закону, в теорії, благородна – зробити процес висування місцевих кандидатів у місцеві ради максимально прозорим. Втім на практиці ситуація виходить інакшою: чіткої процедури щодо акредитації у законі не прописано, рівно – як і відповідальності за недопуск працівників медіа на партійні заходи. І тут можуть виникати певні конфлікти між медійниками та партійцями, які не бажають проводити свої заходи публічно для ЗМІ.

Потенційні конфлікти можуть виникнути й на засіданнях виборчих комісій чи на виборчих дільницях, де, як відомо, журналісти мають право перебувати без спеціального запрошення чи окремого дозволу. Втім, інколи, і тут з боку членів комісії виникають непорозуміння щодо того, чого журналіст на засіданні чи на дільниці веде відеозйомку, фотографує, просить інформацію про хід голосування, спостерігає загалом. Тож в Україні, в тому числі і на Закарпатті, лишається загроза виникнення перешкоджання журналістській діяльності під час висвітлення виборчого процесу-2020. 

Буде дуже погано, якщо справи порушників журналістських прав зависатимуть у судах, адже безкарність породжує вседозволеність. Одним із інструментів щодо невідворотності покарання лишається громадський контроль діяльності як органів досудового розслідування (поліція, прокуратура) так і, власне, ретельне відслідковування за просуванням справ у судах. 

Ярослав Гулан, регіональний представник ІМІ в Закарпатській області

 
28 вересня 2020р.

Теги: журналісти, справи

НОВИНИ: Соціо

14:17
/ 1
ЦНАП в Ужгороді завтра не працюватиме через "коронавірусну" дезінфекцію
11:07
Для оперативного реагування у день виборів на Закарпатті працює група спецпризначенців поліції з вертольотом
10:16
/ 9
У понеділок суд в Ужгороді розгляне справу щодо поновлення на посаді непереатестованого прокурора Бітляна - бо "годувальник"
00:59
Журналісти показали склади, куди потрапляє конфіскований на митниці товар
23:00
/ 1
В Ужгороді під час ремонту на один день відкриють для проїзду вулицю Грибоєдова
18:06
119 телевізорів та 381 комп`ютерну систему передали районним бібліотекам, дитбудинкам сімейного типу та прийомним сім`ям на Закарпатті
10:20
130 протоколів за ввезення незадекларованих товарів склали митники на закарпатському КПП "Тиса" за 9 місяців
15:49
/ 1
Автобуси на маршруті №11 курсують із Володимирської через Загорську, площу Корятовича на залізничний вокзал
15:32
/ 3
У співробітника Ужгородського міськрайонного суду підтверджено COVID-19
15:25
29 проєктів, поданих на Бюджет громадської ініціативи Ужгорода-2020, допустили до голосування
15:10
Мукачево співпрацюватиме з Нотаріальною палатою України
14:50
В Ужгороді відбулися пам'ятні заходи до річниці угорської революції 1956 року
14:17
На Закарпатті у вересні подешевшали фрукти та овочі, але подорожчали яйця та цукор
12:32
Понад 29 млн грн із держбюджету надійшло на Закарпаття для закупівлі кисню в лікарні, де приймають хворих на COVID-19
11:52
До бюджетів територіальних громад на Закарпатті передбачаються з держбюджету 1179,3 млн грн базової дотації
11:23
На Закарпатті втратити субсидію ризикують 11 тисяч споживачів, які не сплачують за розподіл газу
10:37
Центр контролю за безпритульними тваринами відкрили у Виноградові
10:07
В Ужгороді віднині курсує маршрут №158
09:57
На одне вільне робоче місце на Закарпатті припадає 8 безробітних
09:42
/ 2
15 машин "швидкої" передали сільським центрам невідкладної допомоги Закарпаття
03:25
/ 5
Території Невицького замку та приватного комплексу "Верховина" знову розмежують коликами
02:16
У Малоберезнянському монастирі василіян освятять 14-метровий скульптурний ансамбль "Царя Христа"
16:03
27 жовтня в Ужгороді відбудуться громадські слухання щодо перейменування вулиці на честь єпископа Мілана Шашіка
15:21
/ 6
В Ужгороді замість будівлі покинутого вокзалу з’явився спортивний центр
15:17
Під час обстеження русла Ужа ознак потрапляння невідомих речовин у воду не виявили
» Всі новини