На сьогоднішній день, в Україні корінними народами є кримські татари, караїми та кримчаки. Питання забезпечення їх прав і свобод в Україні загострилось після російської агресії у Криму, коли представники кримськотатарського народу потерпають від гонінь окупаційної влади, зокрема у питанні релігії, культури, освіти тощо.
Саме тому, Президент України Володимир Зеленський нещодавно анонсував ініціативу з підготовки нового законопроекту, який гарантує особливий статус для кримських татар, а також законодавчо визначить корінні народи в Україні.
Згідно з чинним законодавством України та рядом розроблених законопроектів, існує чітке визначення понять «національні меншини» та «корінні народи».
Так, національна меншина – це стала група громадян України не українського етнічного походження, яка традиційно (не менше 100 років) проживає на території України в її сучасних державних кордонах, є чисельно меншою за етнічних українців, має спільні етнічні, мовні, культурні, релігійні характеристики, що відрізняють її від решти населення, і виявляє бажання зберігати й розвивати свою етнокультурну ідентичність. Національними меншинами в Україні є албанці, білоруси, болгари, вірмени, гагаузи, греки, євреї, литовці, молдовани, німці, поляки, роми, росіяни, словаки, татари, угорці, чехи.
Водночас, корінний народ – це автохтонна етнічна спільнота, етногенез якої відбувся на території в межах сучасних кордонів України, становить етнічну меншість в складі її населення і не має власного державного утворення за межами Української держави.
Іншими словами, корінним народом можна вважати ту етнічну спільноту, яка століттями проживає в України, але втратила чи не має материнської держави поза межами нашої країни. Всі інші етноси – національні меншини, включаючи угорців.
Таку позицію розділяє й експерт Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко, яка свого часу була співавтором законопроекту про статус кримськотатарського народу, як корінного народу України.
На запитання журналістів, чому "корінним народом" є кримські татари, а не, наприклад, українці, Юлія Тищенко пояснює, що є нацменшини, які традиційно проживають на своїй території і у них є своя, так звана, "материнська держава".
- Наприклад, в угорців є Угорщина, у болгар - Болгарія, в українців є Україна. Корінні ж народи сформувались, саме як народ, на певній території - тобто мають Батьківщину, але при цьому не мають своєї держави, - каже Тищенко.
Виникає логічне питання, для чого тільки угорцям Закарпаття так конче потрібен статус «корінного народу» і яке відношення до цього має Будапешт?
Як відомо, українсько-угорські відносини загострились після прийняття у 2017 році Закону України «Про освіту», згідно з яким етнічні угорці Закарпаття у старшій ланці школи повинні навчатись українською мовою, проти чого радикально виступили представники владних структур Будапешта та підконтрольні їм структури на Закарпатті. Угорці продовжували критикувати й інші законодавчі ініціативи, зокрема ЗУ «Про повну загальну середню освіту» та ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а уряд Віктора Орбана паралельно блокує євроатлантичну інтеграцію України, маніпулюючи питанням «забезпечення прав і свобод національних меншин».
Розуміючи, що змінити українське законодавство їм не вдасться, угорці перейшли до так званого «плану Б», відповідно до якого представників нацменшини визнають «корінним народом» і, згідно зі ст.5 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», навчання у школі їм гарантується на угорській мові.
- Особи, які належать до корінних народів України, мають право здобувати повну загальну середню освіту в державному, комунальному чи корпоративному закладі освіти мовою відповідного корінного народу поряд з державною мовою, - йдеться у ЗУ «Про повну загальну середню освіту».
Вперше про це заговорив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який у лютому 2020 мав зустріч з тодішньою міністеркою освіти і науки України Ганною Новосад.
Тоді, міністр Сійярто запропонував Новосад розглянути дві можливості, які могли б, на його думку, забезпечити кращі умови для вивчення рідної мови для угорської громади: прирівняти угорську мову до мови корінного народу, збільшити кількість годин на вивчення української мови. Але українська міністерка відразу дала негативну відповідь своєму угорському колезі.
- Корінні народи у нас чітко визначені в законодавстві. Потрібно розуміти, що зміна переліку країн порушить основні закладені принципи. Корінними народами наразі розглядаються ті, що не мають іншої держави, крім України, яка відстоює розвиток їхньої культурної та мовної спадщини. Угорська мова під цей принцип не підпадає, - зазначила Новосад.
Після чергового загострення двосторонніх відносин через різкі заяви угорського посла у Києві Іштвана Ійдярто, готуючись до місцевих виборів, лідери угорців Закарпаття знову вимагають визнати їх «корінним народом», мотивуючи це тим, що вже 1100 років проживають на Закарпатті, але про те, що за пару кілометрів мають материнську державу – Угорщину, чомусь мовчать.
Тож, подібними заявами угорські лідери лише вкотре показують своє зневажливе ставлення до українського законодавства, намагаючись замість конструктивного діалогу розмовляти з державою мовою ультиматумів нарівні зі звичайними терористами. Можливо, ця аналогія не зовсім вдала, але повністю відображає суть справи – адже, виконавши вимоги угорських «терористів», Україна може зіткнутися з великими проблемами, бо всі інші національні спільноти також захочуть статус «корінних народів», навіть не маючи на те жодних законних підстав.