Ци чули-сьте, милі браття, як ділили Закарпаття? (ФОТО)

Чому адмінреформа найзахіднішої області обросла скандалами, аж до звинувачень у сепаратизмі, та як цього можна було уникнути.

Ци чули-сьте, милі браття, як ділили Закарпаття? (ФОТО)

Адмінподіл, другий етап реформи децентралізації, в народі більш відомий як “укрупнення районів”, для Закарпаття став справжнім випробуванням. Спочатку область, що нині має 13 районів, планували “втиснути” в 3-4 укрупнені, а коли стало зрозуміло, що в Києві “нарізали” цих районів 5, на Закарпатті здійнялися скандали. Найбільший, звісно, щодо “угорського” Берегівського району. Проти пропонованого формату виступили й місцеві угорці (адже частка етнічних угорців у новому укрупненому районі зменшується із 70% до 40%), і українські патріоти – як місцеві, так і з інших регіонів країни, які в унісон заговорили про зраду та поступки Угорщині. Ну, а на рівні регіону відчутним став ще й скандал з гірським Рахівським районом, якого у “нарізці” з Києва не виявилося. Його запропонували додати згодом від Закарпатської ОДА, і вже тоді Кабмін подав на комітет Верховної Ради новий план Закарпаття саме з шістьма районами, включно з гірським Рахівським.

Чому саме шість? Чи шість краще, ніж чотири або п'ять? Чому саме такі центри у нових районів Закарпатської області? Наскільки якісним для області є цей адмінподіл? Як він впливатиме на майбутні місцеві вибори – з такими питаннями Укрінформ звернувся до регіональних експертів і чиновників. Ось що нам відповіли.

Як Берегове та Рахів стали "гарячими точками" та новій адмінкарті Закарпаття

Отож, наразі на Закарпатті планується створити 6 крупних районів. Ужгородський, Мукачівський, Хустський, Берегівський, Тячівський і Рахівський. Найбільшим із них, як пояснив голова Закарпатської ОДА Олексій Петров, буде Хустський.

Шість районів, зазначає Петров, це була позиція ЗОДА — з урахуванням усіх прохань місцевих громад. До того в Кабміні була думка щодо створення 5-ти районів на Закарпатті.

- Окрему увагу суспільства викликав Берегівський район, створений за рахунок колишніх Берегівського та Виноградівського з центром у Берегові. Це питання одразу було переведено у площину політики, і це неправильно, адже тут слід говорити про новий Берегівський район саме у площині державної влади, — наголошує Олексій Петров. – Насамперед, мова йде тут про державну владу, а не про регіональний рівень.

У Закарпатській ОДА наголошують, що з новим Берегівським районом держава отримає свою присутність у прикордонному регіоні, що центр у місті Береговому стане точкою розвитку області через міжнародні інвестиції, що район стане логістично більш сприятливим для укладення міжнародних угод і меморандумів тощо.

Іншою гарячою точкою на новій адмінкарті Закарпаття став гірський Рахівський район.

Начальник управління архітектури та містобудування Закарпатської ОДА Микола Пігуляк у коментарі Укрінформу розповідає, що в початковому плані районування області (його представляли ще торік, 2019-го року) від експертів Мінрегіону сучасний Рахівський район входив до складу великого Тячівського. Тоді в ході обговорень сперечалися про те, що центром цього району варто зробити саме гірський Рахів, не Тячів, адже Рахів – це місто з більшою кількістю населення, а крім того, між Раховом і Хустом як сусідніми центрами більша відстань (бо у разі, якщо центром району був би таки Тячів, то між ним і Хустом — всього кількадесят кілометрів, тоді як між віддаленими гірськими селами укрупненого району та його центром Тячевом ця відстань вимірюється сотнею кілометрів). Але в Києві вирішили по-своєму. Відтак, в області попросили доповнити план на вимогу місцевого населення.

- Так, окремий Рахівський район не відповідає методиці Мінрегіону в тому сенсі, що має населення менше, ніж 150 тис. осіб. Але у разі, якби сучасний Рахівський район приєднали до Тячівського, як пропонувалося, він би також не відповідав методиці — в тому сенсі, що від центру (в пропонованому випадку Тячева) до крайнього села Рахівського району Чорна Тиса ми мали не дозволених методикою 60 км, а 110 км, — пояснює чиновник.

Утім, наголошує Пігуляк, оскільки у випадку з другим етапом децентралізації, ОДА не є розробником районування, бо тут ідеться не про самоврядування, а про розподіл державної влади, не про надання послуг, як у випадку з ОТГ, а про представництво держави, то Закарпатська ОДА була просто консультантом.

- Ми висловили свою позицію у Мінрегіоні щодо Рахівського району і, зрештою, вона була врахована. Це добре, – каже начальник профільного департаменту.

Голова ЗОДА Олексій Петров акцентує, що Рахівський район, який подали на розгляд комітету ВР як шостий район на карті Закарпаття, потрібен в області.

- Це європейська практика — виокремлювати гірські райони, нею користуються, наприклад, у Польщі, й саме на польський досвід ми опиралися, просячи уряд включити в карту Закарпатської області шостий район – гірський Рахівський. Цією ж польською практикою керувалися в сусідніх Івано-Франківській та Чернівецькій областях, де також є гірські райони, які не відповідають методиці Мінрегіону. У нас на Закарпатті наявність гір, відсутність залізничної колії якраз стали підставами для формування бачення щодо існування окремого Рахівського району, – пояснив позицію голова ОДА.

Чому адмінреформа Закарпаття стала іміджевим провалом і Ужгорода, й Києва 

 

Регіональний експерт із децентралізації Володимир Феськов у коментарі Укрінформу пояснив, чому навколо планування нових районів Закарпаття стільки непорозумінь і скандалів.

- Якщо узагальнити, то вся біда в даній ситуації — від відсутності довірливих стосунків між Києвом та областю на усіх етапах реформи. Ми пам'ятаємо, як вони втрачались, разом із блокуванням децентралізації, утворенням ОТГ, провалом вчасної підготовки Перспективного плану області тощо. Буксування продовжилося і після виборів президента 2019. Зрештою, при поділі на райони Закарпаття, ОДА не змогла запропонувати жодної альтернативи поданому з Києва проєкту і тому область вкотре програла. Я вважаю, тому, що Закарпаття вкотре продемонструвало нерозуміння і небажання розуміти процес реформування – каже Феськов. Наявний план поділу області на 5 районів — це ідея та бачення Києва, як і передбачає процедура. Закарпаття у цьому процесі мало дорадчий голос, яким область скористалась, коли всі строки були вичерпані, наголошує експерт.

- Тут важливий момент, – каже Феськов. – Інформація щодо поділу Закарпаття на 5 районів у ЗОДА була ще в квітні й, умовно, близько двох місяців вона лежала в кабінетах чиновників. Не було проведено жодного засідання експертної комісії, де би пропонувався цей шостий район (чи обговорювались п'ять пропонованих), тож немає, відповідно, і протоколу такого засідання — маємо тільки заяву голови за день до засідання Кабміну, – акцентує Володимир Феськов. – Тобто, я наразі називаю цю ситуацію зі скандальним адмінподілом іміджевим провалом для Закарпаття. Ну, і не тільки області, бо це також мінус для Києва — адже там, де нема комунікації від початку, згодом виникають непотрібні скандали, які завдають іміджевих ударів державі. Мова, звісно ж, про Берегівський район. Хочу наголосити: першими про те, що такий район планується і те, чому він планується саме таким, мали артикулювати в Києві, офіційно. А також виступити в Ужгороді — теж з офіційними заявами. А вийшло так, як вийшло: скандал розкрутився із заяв неофіційних осіб, був підігрітий політиками, і лише у наслідку був коментований офіційними особами. У результаті ми вже сьогодні маємо реакцію міжнародних організацій, які почали активно цікавитись станом із нацменшинами на Закарпатті.

Ось чому я кажу про іміджеві втрати, бо якщо в інших регіонах усі скандали щодо адмінподілу крутяться навколо так званих “депутатських хотілок”, то Закарпаттю тут знову приписують сепаратизм. Приміром, та ж Одеська чи Чернівецька області, де є схожі питання з нацменшинами, таких скандалів, як Закарпаття з “угорським районом”, не мають. Та й, може, справді варто, щоб цей район був, але тоді поясніть, чому так, а не лишайте це розкомуніковувати іншим, не давайте можливості стравлювати конфліктні сторони, – каже Феськов.

То скільки районів краще для Закарпаття?

Цікавлюся в експертів також щодо загального вигляду області з новим поділом на райони. Виграло Закарпаття чи програло від того, що кількість районів збільшилася, порівняно з пропонованою спочатку?

На думку Миколи Пігуляка, виграло. І ось чому.

- Ми в ОДА вважаємо, що цифра 5-6 районів для Закарпаття оптимальна, враховуючи те, що область має долинну та гірську території, – каже Микола Пігуляк. – Логічними є Мукачівський, Ужгородський, Хустський райони, які розміщені вздовж річок, логічним є Берегівський район — з точки зору розвитку прикордонної території, адже кордони вимагають більшої присутності держави. І логічним також є гірський Рахівський район, окремий від Тячівського. Районний центр — тут мова про присутність держави – це центри тяжіння, які вимагають представництва центральної влади й держави.

Однак Володимир Феськов говорить, що зі збільшенням районів Закарпаття скоріше втратило, ніж надбало.

- У час, коли йде перезавантаження системи, краще діяти зважено, можливо, робити менше і сильніше — з розрахунком на те, що за потреби можна буде потім ділити і збільшувати, – каже Володимир Феськов. – Тобто, подивитися, чи справляється держава в такому форматі з роботою районів — і в разі, якщо потрібно, збільшити їхню кількість. А от коли через рік заговорять про те, що більша кількість районів — це нераціональне використання державних коштів на чиновників, і їх треба оптимізовувати, це буде скандально. У випадку із тим- таки Берегівським районом: якщо за рік-півтора стане зрозуміло, що він “провисає”, хто візьметься його оптимізовувати? Ви тільки уявіть масштаб чергового скандалу про утиски прав нацменшин?!

- Ну, і тут треба говорити також про те, чому представники районів прагнуть зберегти свої райони, – акцентує Феськов. Зокрема тому, що з центру артикулюють момент продовження існування райрад, тобто, вони в ході реформи не будуть скасовані, очевидно. А якщо залишаються райради, багато у кого з місцевої влади виникає природне бажання зберегти свої повноваження у цих райрадах і надалі мати ресурси та впливи на місці. Якби райони були суто префектурами, як це планувалось реформою раніше, бесіда була б значно простішою і обґрунтованішою, – наголошує Феськов.

Політолог Михайло Шелемба також вважає, що пропонованих на початку реформи 4-х районів для Закарпаття було цілком достатньо.

- Вони відповідали методиці, і коли торік з'явилася ця інформація про новий поділ, її в області сприйняли досить спокійно, навіть угорська сторона не сильно сперечалася із цим укрупненням. Ну, а згодом включилася політика, якісь кулуарні моменти і почалося дроблення. Так само, як із Перспективним планом: Києвом пропонувалося створити на Закарпатті 40 громад, а в результаті маємо тут 60 із лишком ОТГ.

Але новий поділ Закарпаття, якщо говорити про політичну складову (а з огляду на те, що йдуть місцеві вибори, очевидно, про неї варто говорити), цілком відповідає зонам впливу шести народних депутатів від Закарпаття, які ввійшли у склад ВР по мажоритарних округах. Я десь допускаю, що якраз ці 5 чи 6 районів і будуть виборчими округами, депутатам зручно буде вести в них виборчу діяльність. Справа ще й у тому, що за населенням ці нові райони досить добре збалансовані в області: кожен із них – це плюс-мінус 200 тисяч чоловік, – наголошує Шелемба.

Чи вичерпано конфлікт з угорським районом?

Ні, вважає експерт з україно-угорських відносин Дмитро Тужанський і погоджується з моєю думкою, що це була своєрідна нагода випустити пару: поскандалили – і заспокоїлися. “Заспокоїлися, але ненадовго, – одразу ж додає Дмитро. – Пари в обох сторін ще багато в запасі, тому ми про цей район ще почуємо”.

- У дебатах довкола можливого утворення в Закарпатській області начебто угорського району сьогодні вкрай багато конспірології, домислів, маніпуляцій та відвертої неправди. Це вкрай небезпечно, особливо коли йдеться про такі складні речі, як адмінреформа і децентралізація, а тим паче, коли накладаються на це етнічний і міждержавний контексти. Щоб ці важливі реформи були втілені ефективно, дуже важливо послуговуватися фактами та критичним мисленням, – наголошує Дмитро Тужанський.

- Правда у тому, – продовжує експерт, – що Берегівський район, який охрестили “угорським” і який начебто створюють, вже існує зараз. Більше того, він існує весь період незалежності України! Більше того, зараз у цьому районі угорці складають близько 70%, а в новому районі, що планують створити, їхня частка знизиться до близько 40%. Є питання, звісно, до того, чи мав би бути створений новий Берегівський район, якщо дотримуватися буквально методики Мінрегіону, але великій частині критеріїв цей район відповідатиме (кількість населення, близькість до кордону, важливі інфраструктурні об'єкти — університет, лікарня тощо). З іншого боку, дискутуючи про те, чи є створення цього Берегівського району поступкою Будапешту, варто брати до уваги три моменти. Перший – Угорщина не вимагає створення цього району, це не є ні предметом сучасних переговорів між Києвом і Будапештом, ні контекстом суперечки.

 

Друге – Будапешт відкрито заявляє про підтримку етнічних автономій у будь-якому вигляді (чи то району, чи то округу, чи то, власне, територіальної автономії), і він би вітав створення у Закарпатській області справді угорського району, тобто району чи іншого територіального утворення, де угорці обов’язково складали би більшість. А це у сучасних реаліях означало би утворити новий район на Закарпатті з територій щонайменше 5-6 існуючих районів, а отже, це нереально. Це нереально сьогодні настільки, що навіть на рівні політичних заяв-мрій угорці від цього відмовилися. Не назавжди, але в даній ситуації.

Третій момент – в основі нинішнього конфлікту Києва і Будапешта лежать питання мови й освіти, а не району. Більше того, без вирішення суперечки саме щодо мовних та освітніх прав угорської нацменшини, їм район не потрібен, бо він не має значення. У розумінні угорців угорський район чи автономія є лише черговим етапом або рівнем автономізації задля збереження ідентичності, але в основі цього лежать саме мова й освіта, а не район.

Цікавлюся у Дмитра, чи вичерпано наразі це питання і чи мав цей скандал якісь наслідки у вигляді реакції міжнародних організацій.

- Офіційно реакції міжнародної не було, але те, що про це не говорили публічно, не означає, що ця тема нікого не турбує. За цим усім дуже прискіпливо стежать якраз. Але публічних реакцій нема й не буде, бо йдеться про внутрішню реформу України.

Щодо того, чи вичерпано питання. Ні. Так, наразі все виглядає так, що обидві сторони конфлікту “випустили пару”. Але я не впевнений, що, умовно кажучи, більшість залучених чи осіб, які слідкували за цим скандалом, почули альтернативну точку зору і зрозуміли, чому цей район — не зрада та не сепаратизм. На жаль штампи — про поступки Угорщині, здачу позицій тощо — дуже живучі, й ці речі незабаром можуть знову вибухнути, уже найближчим часом на розгляді адмінреформи у ВР. Тому я б готувався до того, що в обох сторін цього скандалу пари ще вистачить.

Чи можна було зіграти на випередження владі, прокомунікувати це питання заздалегідь і не допустити скандалу? Так. Але важливо бути реалістами, адже сама адмінреформа, навіть якщо прибрати суто етнічну складову, постійно супроводжується скандалами. В інших областях люди перекривають дороги, публічно дуже емоційно обговорюють ці нові райони. Ми маємо складну реформу, в якій пояснень влади ніколи не буде достатньо, люди до кінця не розуміють, що таке ці нові райони. І не зрозуміють, навіть якщо експерти з уряду об'їдуть кожне село та місто з поясненнями, все одно будуть незгодні.

Знаєте, є така приказка на Дикому Заході. В салуні, де збиралися ковбої, завжди грав піаніст — незалежно від того, пили вони там чи стріляли. Біля нього завжди була табличка: “Не стріляйте в піаніста, він робить усе, що може”. Тому я би не “стріляв” у цих людей, що роблять адмінреформу в Україні, бо вони роблять, що можуть. Так, вони помиляються, але є багато об'єктивних моментів (нестача часу, ресурсу, місцеві вибори, політика), всі вони накладаються на і без того нелегку тему, тому й виходять такі ситуації. Але хай піаніст грає. Тобто, нехай реформа йде.

Тетяна Когутич, Фото Сергія Гудака та з відкритих джерел, Укрінформ

24 червня 2020р.

Теги: браття, поділ

Коментарі

бувалий 2020-06-26 / 22:35:03
Війна,вірус,екологія....у людей хижі потопило. А тут стратегічне питання ...Берегівськкий район.Не переживайте,при повіні Малярщина надала би допомогу Берегові. Тому щирі коментуючі відправте адресну допомогу тим, хто потерпів від повені.Особисто 500грн відправлю на конкретнй рахунок.Слава Україні.

Ужгород 2020-06-26 / 10:35:04
Згоден, що Тужанський весь час відмиває Будапешт. Сподіваюся. що не за так. Бо він -- губа не дура :)

сорри 2020-06-25 / 16:13:42
Вся проблема цієї статті в тому, що для висловлення думок назбирали псевдоекспертів.
Хто такий Пігуляк? Він яким боком до адмінреформи притулений? Це просто головни й архітектор області і графоман. З таким самим успіхом можна було спитати думку з цього приводу у головного асенізатора Закарпаття.

Тужанський. Роздута мильна бульбашка під виглядом псевдоексперта з угорського питання. Пам'ятаєте фільм "Той самий Мюнхгаузен"? "Всі дурниці на світі робляться саме з таким (розумним) виразом обличчя". Це про нього. Коли людина всюди говорить про необхідність фактів і критичного мислення, то це означає, що саме з цим у неї, якраз, проблеми.
Так от, для того, щоби Тужанському з фактами просторікувати на цю тему, йому би, як мінімум, треба було володіти інформацією з джерел держбезпеки. Про те, яку роботу виконують на Закарпатті угорські уряд, спецслужби, колаборанти тощо. А без того він просто ретранслює дурну суміш точок зору офіційних Будапешта і Києва, маневруючи між ними, як та мавпа з анекдоту, між розумними і красивими.
Насправді, заспокійлива мантра про те, що Берегівський район вже існує, це примітивне пояснення з Києва таємних договорняків з Будапештом. Бо, насправді, до того Берегівського району не існувало. В плані адміністративно-територіальної реформи - точно. І в цьому була присутність державницьких інтересів. А от чому, зненацька, цей район вигулькнув саме після форсованого візиту Кулеби до Будапешту, ніхто не пояснює. Бо пояснювати, насправді, нема що. Як і те, чого, раптом, в унісон з цим Угорщина раптом проковтнула підняття статусу України в НАТО. Хоча досі все блокувала.
Так от, чи треба заради ситуативного, заснованого на сумнівних успіхах, по суті - просто рейтингового красування Зеленського на майбутній зустрічі з Орбаном шляхом закладання угорської міни сповільненої дії на українському Закарпатті, особисто для мене питання відкрите.
А Петров в цьому контексті взагалі пургу погнав. І з розумним виглядом почав пояснювати, що "з новим Берегівським районом держава отримає свою присутність у прикордонному регіоні". Вуву правильно запитав: а що, досі такої присутності не було? Якщо так, то чому? І чи без створення такого району вона, ця держава присутність України, на цих теренах була б неможливою? То створіть вже, для максимального феншуя, аналогічну "присутність" ( а по факту - відсутність) для покордонних румунських сіл, а на сході в аналогічний спосіб порадуйте Москву. І буде повна парада... (
Тепер про київсько-тужанську мантру, що мадяри в новому районі начебто будуть в меншості. Та ніхрена. Бо по факту це означає, що ви віддаєте українські села в адміністративне управління Будапешта. У тому варіанті, як він зараз безпосередньо керує Берегівщиною. З мадярськими прапорами у шкорлах та дитсадкках і вихованнням патріотів Модьорорсагу в угорській бурсі в Берегові. Варто ж, принаймні, "фактично" і "критичномислиннєву" пам'ятати у цьому випадку що офіційний Будапешт устами своїх чиновників і колаборантів на Закарпатті постійно наголошує, що корінне населення нашої області - це ніякі не українці, а русини. І цих русинів він почне ліпити, користуючись, якраз, НЕПРИСУТНІСТЮ державної влади України в цьому запланованому регіоні, з підпорядкованих йому нинішніх українців. При нинішньому стані речей - слабкості української влади, її корумпованості, незадоволенні нею людей, зліпити цих gens fedillissima з цієї маси, яка ще наразі якось тримається України, - раз плюнути. Тобто, завдання не більше 10 років. А далі вже можна без проблем проголошувати як мінімум в адміністративних кордонах цього майбутнього Берегівського району спільну "автономію русинів і угорців", як це вже було в спільних планах Москви і Будапешта станом на 2014 рік. Гецко ж тоді зі сходу, з Москви, ці плани старанно артикулював. А Орбан в 14-му році закликом до автономії із заходу припечатав. Однак не склалося. Бо українці тоді всією нацією зібралися і дали по писку Путіну на Донбасі. І в Харкові, як пам'ятаємо. І на Півдні. Але тепер, при Зеленському і Кулебі, мокшанам з ерзянами зноу все можна, правда ж?

Отак х**ня, малята, як казав колись в дитячій передачі пам'ятний старшому поколінню дід Панас. Дуже така поверхнева х**ня. Без надмірного заглиблення у "факти та критичне мислення". І цю х**ню можна або продовжити - за озвучки ось таких ось експерДів, які колись отримували ноутбуки і їздили на екскурсії в Модьорорсаґ угорським коштом, або вчасно зупинити.

Але для цього треба спочатку визначитися, хто ми: нація, чи бидло.
Бо наразі з нами поводяться, як з бидлом. І неукраїнські за генами і менталітетом пани в Києві. І, тим більше, керівні фивники з Будапешту.
Бо, може, ми бидло і є?

Ужгород 2020-06-25 / 14:16:32
Стаття ні про що. Пусте бла-бла-бла. Що читав, що не читав

Вуву 2020-06-25 / 13:11:55
І так.
Всі висловили свойі думки і навіть пропозиційі .
Але вибачте я теж маю свойі думки ...
При цьому ні одна особа з нас в подальшому не буде нести ніякойі відповідальності ... ВЗАГАЛІ.
А от питання Є і я хочу йіх задати .
... "У ОДА наголошоють шо із створенням Бер.р. держава отримає свою присутність у прикордонному регіоні "
Питання ... А що до цього часу від 1991р. тут Украйіна не мала своєйі присутності ?
Чи вона Украйінська вдада лише планує мати свій контроль аж після переформатування самойі області в 5-6 районів ?
ПЕТРОВ ШО ТИ НЕСЕШ ?
Знаєш Петров як в народі кажуть ... "Якщо не було до обіду то і після не буде".
Далі ...
..." стане точкою розвиьку області через міжнародні інвестиційі" ... Бла бла блабла бла
..." кому шо а дурневі радість"
А що 30 років до цього часу ЗАВЖАЛО нашій області отримувати міжнародні інвестиційі ?
Знаєш ?
Ну звичайно знаєш ... бо ти очільник області.
Так от поки таможня краде і віджимає під орудою пересоляка і ко. і решта депутатів ВР від нашойі області які кришують контрабанду сигарет і наркоти ...
Про міжнародні інвестиційі ... ЗАБУДЬ ... І можеш навіть рот не відкривати щоб не виглядати а кращому випадку брехуном а в гіршому ідіотом.
... " і це питання одразу було переведено в площину політики ,і це не правильно " ...
І це заявляє очільник області .
Ти шо мозгами пойіхав.?
Та це є якСвятая Святих ...це перше з чого повинно починатись
Це З ПОЛІТИКИ ... тим більше що район Прикордонний...Специфічний ... І тут як нігде ... потрібно якщо не відстоювати то впроваджувати свойі національні стратегічні інтереси а не попускати йіх і зливати тим хто може завдати шкоди .
Але тут контрабас завдає шкоди з одного боку.
Імперські позиційі сусідів з іншого .
А не зацікавленість деяких посадовців і призначенців
наводити порядок (бо очевидно чому) з трєтього.
То про шо ти Петров там говорив
???

Вуву 2020-06-25 / 09:13:23
п. Пігуляк ...
Повна відсутність Берегівського рн.(з точки зору прикордоннойі територійі) не є необхідністю (як такою) щоб вимагати ще більшойі присутності держави.
Хто вас замовив щоб нам співали такі пісні ?
Ілдика орос чи бриндзович ?

Вуву 2020-06-25 / 09:05:09
п.Феськов ... Про шо ви говорите що не було довірливих стосунків між Києвом та областю якщо керував нею Ге. маскаль який був таким закадичним другом поршенка що навіть ставив йому свій ультиматум .
(ну ви маєти це знати)
Так стосунки були такими ... шо вам і не снилось.
В усякому разі спасибі за сказану правду
(Як камінь в огород Пігуляка)
... "ОДА не змогла запропонувати ЖОДНОЙІ АЛЬТЕРНАТИВИ поданому з Києва проекту" ...
Пігуляк за шо ВИ отримуєте масну зарплату ?

Вуву 2020-06-25 / 08:49:37
п. Пігуляк якщо ОДА була всього лиш консультантом а не є розробником районування ...
То чого Кийів вирішив зробити "по свому" ?
Того що ви дали таку погану консультацію ...
Чи говорячи правдою ... ВЗАГАЛІ САМОУСУНУЛИСЬ ... від цієйі праці
тбт консультаційі як такойі.
Як можна зрозуміти шо Кийів робить по свому якщо ви консультували ?
Або якщо ви консультували то чого Кийів не враховує ваші пропозиційі ?
І ЦЕ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ.
п. Пігуляк шо відбувається ?

Вуву 2020-06-25 / 08:37:57
Як стверджує очільник ОДА Петров
викремити Рахівський р. цім поміг польський досвід "гірських районів". Гут.
А чий досвід поміг вам
ВИОКРЕМИТИ Берегівський рн.
???

Олекса 2020-06-25 / 07:15:09
хай піаніст грає?
Може і так, але не так, як вміє бацати Зе-піяніст

НОВИНИ: Соціо

16:20
/ 5
В Ужгороді підприємці висловили меру обурення щодо рішення про посилення карантину в області
13:54
В Ужгороді відбулися урочистості з нагоди 5-ої річниці з дня створення Національної поліції України
10:56
Екоподарунки за місяць без пластику отримають учасники челенджу в Ужгороді
10:17
/ 2
Прикордонники вшанували пам'ять екіпажа літака Diamond DA-42, який розбився в горах Закарпаття
02:13
/ 1
Факт незаконної обрізки сакур в Ужгороді задокументували і передали до поліції
01:33
Парламент прийняв рішення про виділення коштів на ліквідацію наслідків стихії на Рахівщині
17:02
/ 3
ФОТОФАКТ. В історичному кварталі Малий Ґалаґов в Ужгороді "під ремонт" даху будинку попиляли сакури
16:34
/ 1
Реставрацію Невицького замку на Закарпатті мають завершити в цьому році
13:42
У Мукачеві реконструюють спортивні поля, бігові доріжки та трибуни ДЮСШ
12:01
У лікарні Мукачева вже проводять ІФА-тести
12:00
/ 2
На Міжгірщині облаштували єдиний в Україні гейзер мінералки
10:23
/ 10
Бруківку, демонтовану з вулиці Анкудінова в Ужгороді, використають у центральній частині міста
10:14
Сервісні центри МВС на Закарпатті відновлюють послугу видачі довідок про несудимість
10:12
За добу в Ужгороді виявлено 5 нових випадків коронавірусної інфекції, 1 людина померла
10:09
/ 1
У Мукачеві для малозабезпечених повірку лічильників проводитимуть безкоштовно
03:38
Тетяна Літераті розповіла про історії третьої книжки "Втраченого Ужгорода"
01:30
Весільна індустрія "на паузі". Закарпатські наречені та івент-агенції шукають альтернативу
17:19
За перше півріччя на Закарпатті сплачено 2,2 млрд грн ЄСВ
16:34
/ 2
На Закарпатті очікують грози зі зливами та градом
15:56
Круглий стіл щодо проєктів, які реалізовуються в рамках програм транскордонного співробітництва, відбувся в Ужгороді
15:51
/ 3
ЗНО з фізики на Закарпатті складав 391 учасник із 559 зареєстрованих
15:13
Понад 46 тисяч закарпатців звернулися за безкоштовною правовою допомогою
13:54
У І кварталі 2020-го на Закарпатті рівень зайнятості населення у віці 15 років і старше становив 50,6%
10:56
Понад 800 тис грн відшкодували перевізникам за перевезення пільговиків у Мукачеві
10:20
/ 1
ПБС "виграло ремонт" дороги Синевир-Колочава-Буштино на 135 млн грн через помилки в документах трьох конкурентів
» Всі новини