У Закарпатті — надзвичайна ситуація з туберкульозом

Корпус тубвідділення в Береговому: з одного боку – цвинтар, з іншого – гора

Фтизіатр Берегівського району Людмила Беньовська каже, що показники захворюваності на туберкульоз загалом в Україні стали різко погіршуватися починаючи з 1995 року. У той час лікарні не були забезпечені потрібними препаратами, а більшість людей практично не лікувалися. У результаті тепер маємо дуже невтішну картину. У Європі вважається епідемією, якщо рівень захворюваності становить 30 осіб на 100000 населення. Тобто з епідемією туберкульозу ми живемо вже десять-дванадцять років. В Україні у 2006 році він досяг показника 83,2 на 100000.

Але повернімося до ситуації, що виникла в Береговому. Заступник міського голови Ольга Бізіля каже, що міське управління освіти провело власне розслідування, аби виявити винних: «Комісія ретельно вивчила це питання. Цю жінку, як і решту персоналу з «групи ризику», медики обстежували двічі на рік. Тобто до лікарів чи вчителів претензій бути не може. Нині в дошкільному закладі проведено всі профілактичні заходи, колектив і діти перебувають під постійним контролем, захворювань на туберкульоз не виявлено».

Це підтверджує і районний фтизіатр. «Депутати звернули увагу тільки на прикрий випадок у дитячому садку, а про те, що в місті просто катастрофічна ситуація із захворюваністю на туберкульоз, ніхто ніби й чути не хоче, — каже Людмила Беньовська. — На сесії міськради нікого не цікавила наявна проблема, йшлося тільки про цей випадок. Але винних тут справді немає. 28 серпня 2007 року жінка пройшла флюорографію, усі показники були в нормі. Але через те що мала ще й цукровий діабет і послаблений імунітет, восени захворіла на туберкульоз. Із скаргами на кашель звернулася до терапевта, таким чином і виявили захворювання. Слід зауважити, що подібних випадків у минулому не зафіксовано».

Нині на обліку в районному тубдиспансері перебуває 1486 осіб, з них 1200 вже пролікували. Але вони все одно входять до групи ризику, бо не застраховані від рецидиву. А найбільшу небезпеку для оточення становлять хворі, які мають активну форму туберкульозу, — таких у районі зареєстровано 212. Майже половина з них — 99 осіб — мешкає в Береговому. «Тільки минулого року в місті виявлено 28 осіб, які вперше захворіли на тубер­кульоз, — каже Людмила Беньовська. — Вісім з них мали тяжку фор­му, 11 — осо­бливо небезпечну (заразну)».

Лікарі стверджують, що найбільш проблематичним стосовно туберкульозу для Берегового є мікрорайон на околиці міста. Тут висока скупченість людей. А хворіють найчастіше ті, хто зловживає спиртним, веде нездоровий спосіб життя. У місті є гуртожиток на вулиці Гагаріна, розташований напроти інтернату для дітей-сиріт. Це справжній «бомжатник», практично всі його мешканці — потенційні пацієнти тубдиспансеру.

Інша «гаряча точка» — ромський табір у протилежному кінці міста. На диспансерному обліку в Береговому перебуває 138 ромів — найбільше серед усіх груп населення. Так, на Закарпатті протягом трьох років проводилася обласна цільова програма «Ромське населення». Згідно з її даними показники поширеності захворювання ромів на туберкульоз значно зросли. У 2006 вони сягнули 525,9 на 100 тисяч населення! При тому, що середній показник по Закарпаттю минулого року становив 59,7 на 100 тисяч. Це дає підстави стверджувати, що ситуація склалася справді надзвичайна.

Окрім загальної високої захворюваності на туберкульоз, у Береговому існує ще одна проблема — туберкульозне відділення (на 42 ліжка), яке не відповідає санітарним вимогам. Сторічна будівля не бачила капітального ремонту десятки років. І тільки цьогоріч нарешті, за допомоги голландських місій, тут було оновлено дах. Але проблеми все одно залишилися. Застаріла каналізація практично не працює. Соромно сказати — всі стоки збирають у вигрібну яму на подвір’ї. Хоча не зайво, мабуть, нагадати, що в такому специфічному відділенні обов’язково мають бути встановлені очисні споруди, аби не допустити розповсюдження небезпечної палички Коха. До того ж, коли йдуть дощі, стічні води виходять на поверхню… Тільки нещодавно ліквідували тут водостік з найближчої гори, оскільки постійно підмивало фундамент.

Завідувач туберкульозного відділення Йосип Бубряк підкреслює, що будівля розташована в досить незручному місці: з одного боку — міське кладовище, з іншого — гора та кінноспортивна база. А огорожі немає. Опалюється приміщення вугіллям і дровами. Такого вже ніде в цивілізованому світі не зустрінеш. А історичному рентгенапарату — 40 років, він уже давно вичерпав свій ресурс.

Неодноразово порушувалося питання про перенесення тубвідділення в більш пристосоване приміщення. Пані Бізіля каже, що керівництво області запропонувало депутатам райради дати згоду на те, щоб перенести тубвідділення до села Гут, на базу колишнього військового містечка. Комплекс, за планом, мали належно облаштувати, аби умови утримання хворих відповідали європейським стандартам. З обласного бюджету передбачалося виділити чималі кошти. Таким чином населення міста і району було б захищене від контакту із хворими. Питання розглядалося на сесії райради, але позитивного рішення від депутатів так і не дочекалися.

«На жаль, наші депутати не розуміють, що це було б добре і для міста, і для району: нові робочі місця, пристойна зарплата працівникам, чудові умови. І головне — ми б справді знизили рівень захворюваності на туберкульоз по Берегівщині», — вважає Людмила Беньовська.

Річ у тому, що туберкульозне відділення не є установою закритого типу. Хворі можуть відвідувати будь-який громадський заклад, зокрема й міські кафе. Тому захворюваність на туберкульоз і зростає.

Останнім часом у районі фіксуються випадки захворювання на кістковий туберкульоз: Передається він через харчові продукти — насамперед м’ясо-молочні. Недуга вражає суглоби, через що хворий може на все життя залишитися інвалідом. Минулого року було зафіксовано чотири випадки, а від початку цього — вже три. І це попри те, що, згідно з офіційними даними, у районі немає хворих тварин. А звідки тоді з’являється це захворювання?

Лікарі стверджують, що туберкульоз перестав бути хворобою бідних: на нього в Україні захворюють представники всіх верств населення. Тому в черговий раз наголошують — потрібно вчасно виявляти хворобу і вчасно починати лікувати.

За рівнем захворюваності на туберкульоз Україна посідає друге місце в Європі, поступаючися лише Росії.

За даними Міністерства охорони здоров’я, на диспансерному обліку сьогодні перебуває 585110 хворих, із них з активною формою туберкульозу – 93195.

Торік захворюваність на туберкульоз, у порівнянні з попереднім роком, дещо знизилася: серед дорослого населення на 4,1 %, серед дітей (до 14 років) – на 2,1 %. При цьому зареєстровано збільшення частоти випадків цієї небезпечної недуги серед сільського населення – на 1, 4 %. У 2007 році, уперше за останні десять років, захворюваність на туберкульоз жителів села перевищила аналогічний показник для міського населення – на 6,4 %.

Серед уражених паличкою Коха переважають соціально незахищені громадяни (безробітні, пенсіонери, так звані бомжі).

У 2007 році померло 10423 хворих на туберкульоз.

Погіршенню епідемічної ситуації з цим захворюванням сприяє епідемія ВІЛ/СНІДу. З 2002 р. кількість хворих на ВІЛ-асоційований туберкульоз збільшилася в 10 разів. Понад 30 % ВІЛ-інфікованих хворіє на туберкульоз і близько 40 % з них помирає від нього. Зростає також кількість хворих на хіміорезистентний туберкульоз, що викликає особливу занепокоєність фахівців. Тим часом загальнодержавні заходи щодо подолання епідемії не дають очікуваних результатів.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати