Закарпатські лісівники пропонують новації для господарювання у лісах сусідніх областей

Іван Печер, перший заступник начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства наголосив, що 52 % території Закарпаття займають саме ліси. Щорічно на Закарпатті вирубується до 51 % від приросту лісу. У Європі така цифра сягає 80 %. Лише 47 % закарпатських лісів експлуатується, інші перебувають у категоріях захисності. Нещодавно депутати Закарпатської обласної ради прийняли рішення щодо передачі усіх лісів до системи Держкомлісгоспу, проте цьому передуватиме тривалий процес регулювання правовідносин у лісовому господарстві.
Щодо закарпатських лісівничих новацій, то тут активно впроваджується наближене до природного стану ведення лісового господарства. У Швейцарії, фахівці якої допомагають закарпатським колегам, його принципи запроваджено вже 150 років тому. Серед основних положень — застосування вибіркових рубок на противагу суцільним. Метою їх є  переформування одновікових деревостанів у різновікові мішані ліси, що є більш наближеними до природних, а отже, більш стійкими. Швейцарський досвід лісогосподарювання закарпатські лісівники перебрали у ході реалізації в області Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства FORZA. І сьогодні набуті знання і досвід пропонують колегам із областей Карпатського регіону.
Микола Чернявський,  доцент кафедри екології Національного лісотехнічного університету м.Львів, координатор сектору лісового господарства проекту FORZA розповів, що проект співпрацює з усіма областями Карпатського регіону, намагаючись розповсюдити досвід наближеного до природи лісівництва, кластерного аналізу, гіс-технологій. На Закарпатті фахівців проекту брали два дослідні лісгоспи, де апробовують методи і підходи наближеного до природи лісівництва. Усього було закладено 126 ділянок у 14 лісгоспах з метою переформування деревостанів. На основі цього досвіду Кабміном прийнято Правила поліпшення якісного складу лісів.
Закладено також пробні ділянки вибіркових рубок лісу у Делятинському лісгоспі на Івано-Франківщині. 
Колеги з інших регіонів, за словами М. Чернявського, сприймають такі пропозиції по-різному, але в основному позитивно. Свої експерименти проводять львівські лісівники. Перспективність цього напряму визнають усі.
 «Найголовніша проблема — щоб кожен громадянин зрозумів значення і роль лісу, який є найпотужнішим кліматоутворювальним фактором, його роль неоцінення для життя людини», — каже М. Чернявський.
Валерій Бучацький, начальник відділу лісового господарства, головний лісничий ДП «Хустське лісове дослідне господарство» розповів про результати експериментів у лісовому господарстві. Так, за його словами, закарпатськими лісівниками розробляється модель ведення лісогосподарства для усього західного регіону Україну у комплексі із соціальними аспектами, співпрацею із громадою тощо. Розроблено план ведення лісогосподарства на європейський зразок, введено новий невиснажливих для лісу виду рубок, застосовуються правила поліпшення якісного складу лісів. Лише на Хустщині закладено 20 модельних стаціонарів у різних типах лісу та різних умовах. За словами фахівця, відчувається нестача мережі лісових доріг, канатних установок, через які можна було б трелювати вибірково зрубані дерева. Цього року на Закарпатті вперше збудовано 47 км лісових доріг за кошт держави.
Щодо проблеми самовільних рубок, то як Іван Печер розповів журналістам, їх пік припав на 1993-2000 рік, коли ліс масово прямував за кордон. Вже два роки як запроваджено сертифікат на походження експортованої продукції, який можна отримати лише офіційно придбавши ліс. Це суттєво вдарило по нелегальному бізнесові, засвідчив експерт. Сьогодні причиною самовільних рубок, за його словами, залишається лише соціальний стан населення гірських регіонів, які незаконно рубають ліс для опалення помешкань чи для власного дрібного бізнесу. Щодня на Закарпатті видають по 50-60 дозволів на вивезення обробленого лісу, тобто лісоматеріалу, а не власне круглого дерева.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати