Мешканці Берегова масово скаржаться на циганську етнічну злочинність у місті

Але давно настав час припинити закривати очі на цю проблему, натомість проговорити її з максимальним резонансом. Щоб результатом стали відповідні дії влади, як місцевої, так і державного рівня. Особливо місцевої – адже незабаром чергові місцеві вибори, і час зробити незручне питання, яке практично не артикулюється під час передвиборчих обіцянок, наріжним. Щоб мешканці Берегівщини спочатку почули від потенційних кандидатів у владу чіткі і конкретні пропозиції, спрямовані на розв’язання проблеми циганської злочинності, а потім могли простежити за їхнім виконанням.

Водночас даний матеріял є публічним зверненням до керівництва поліції Берегівщини. Сподіваємось отримати від правоохоронців відповіді на питання: чи розуміють вони масштаби проблеми, що робиться поліцією зараз для її вирішення і що заважає вирішувати її в повному обсязі.
 

Далі публікуємо пост, який викликав суспільний резонанс, та коментарі під ним.
 

Софія К.: "Ура, сьогодні мене не побили, нічого не вкрали, а лише просто зачепили", — ось так себе скоро буду заспокоювати я. Сьогодні, 21 травня 2020 року, посеред білого дня (11 годин к.ч.) біля старого кінотеатру по Івана Франка мене зачепила група з чотирьох жінок ромської національності різного віку. Коли я проходила повз, одна зі старших жінок, щось кричачи і сміючись, почала смикати мене за одяг, а потім за нею цю дію повторила її молодша дочка років п'яти. Очевидно, до мене тоді причепилась ще котрась із них, бо, пройшовши кілька метрів, з мого вуха випала міцно закріплена сережка — вже без застібки. Чи маю я це терпіти?

Згадую, як рік тому на мене так само в небезлюдному місці (біля спортбази "Закарпаття") напали четверо підлітків ромської національності, вирвали з рук смартфон і втекли. Смартфон знайшли, але якоюсь мірою того дня (як і сьогодні) я ризикувала своїм життям, бо ніхто не знає, чи не захотіли б вони вдарити мене, наприклад. Торік я звернулася до поліції (дякую їм за оперативну допомогу), але сьогодні — ні. Мені не хотілося знову переживати той стрес під час дачі показань, впізнання підозрюваних і подальших процедур, на кшталт суду. Дії сьогоднішніх ромок тягнуть хіба на хуліганство, а це я вже мовчу про випадкові викрики дорослих та підлітків-ромів, настирливе жебракування дітей та недоброзичливі погляди, які мене переслідують по кілька разів на тиждень щоразу, коли я виходжу в місто. Нема, мабуть, жодної вулиці, де б я могла уникнути цього, та й справа тут не в мені.

Моя поведінка нічим не відрізняється від поведінки ровесників, батьків, чоловіка чи жінки, старого чи молодого. Це не той випадок, коли я справді у чомусь винна, бо я — звичайний перехожий. Я не почуваю себе в безпеці у рідному місті, бо щоразу, коли бачу ромів, вже намагаюся обходити їх манівцями, ходити зигзагами, втрачаючи купу нервів та часу. Не знаю до кого звертатися по допомогу, до поліції чи до мера, але хочу, щоб цей пост набув резонансу і кожна людина, яка потрапляла у будь-які прикрі ситуації, що стосуються ромів (чи стала їх свідком), залишила тут коментар та висловила свою думку.»

Валерія Г. : «Не знаю чому їм так все сходить з рук. Сама обурена їхньою поведінкою. Сил вже нема з ними боротись... Тому стараюсь в центр без чоловіка не ходити. Страшно за дітей, за себе та й за матеріальні цінності. Не знаю до кого звертатись, бо вже бачила пост до самого президента, але реакції не бачила»

Агіца Б. : «Карантин закінчився і повилазили з табору. На моїй вулиці я їх щодня бачу і те,що вони собі дозволяють переходить всі межі...Те ,що їх діти дразнять собак,стучать по вікнам, дзвонять в дзвони до хат, розкидують мусор чи ламають дерева, йдуть і нюхають пакети клею по вулиці влада міста не бачить чи закриває очі на це все, бо їх трогати не можна ... Дуже жаль ,що ми живемо в такому гарному місті ,яке через пару років перетвориться в кошмар циганів ! Я просто не вірю ,що не можна якось знайти підхід до них... "

Анрієтта І.: « Їхній наглості вже нема межі. В мене була ситуація коли я собі купила пити, тільки хотіла глотнути в мене з рук нагло циган вириває і дивлячись в очі п'є, і ще питає мене "Но шо будеш тепер після мене пити ?" Так само було ще з якоюсь їдою (вже не пам’ятаю що я купувала) але факт, серед білого дня в центрі ...»

Тетяна Т.: «В мене морозиво виривали з рук»

Mаріана Г. : «В прошлому році не можна було вийти в парк посидіти з дитиною. Малі роми ходили просили милостиню хто не давав того опльовували. Хай живуть і ходять містом ніхто не забороняє але хай поводяться як нормальні люди»

Жанна К. : «У мене один раз молода циганка майстерно вкрала з пакета шинку. Чесно народ-я одразу ж майстерно набила ій пику і вже майже закінчила "стригти" іі налисо-просто вмішався мій ошалівший від моєі прудкості чоловік,і я не закінчила з причоскою. Але запам'ятали вони мене добре. До речі, поліцію теж викликали. Вони. На мене.»

Вікторія К.: «Одного разу влітку малий циганчук, тому що, щоб називати когось ромами, потрібно хоча б вести себе як люди, вчепився в склянку кока-коли, яку я тримала в руці, сказавши якщо я не віддам, він мене "обплює"..... Давайте називати речі своїми іменами, не секрет, що більша половина циганів хворіє на туберкульоз закритої та відкритої форми і вони всі вільно гуляють та поводяться нахабно, розповсюджуючи антисанітарію, хвороби та сморід в середовищі, де живуть наші дітки та ми»

Катерина В. : «І в мене був випадок, коли ввечері йшла додому після роботи, а ззаду мене зграя циган, які доганяли і щось кричали. Звісно, я вже ледь не бігла до свого дому, бо вони конкретно так зачепили мене. Смикали за волосся. Благо, хороша людина їх розігнала. Це при тому, що я живу в центрі міста! Це не єдиний випадок, коли і мені страшно, що мене можуть зачепити. Навіть серед білого дня плюнуть в людину, чіпляються, йдуть слідом....»

Ванесса К.: «вони в самісінькому центрі міста біля дому культури* нюхають клей!! Що ви хотіли, нанюхаються та потім чіпляються до людей». "Мене обілляли водою, коли мені було 17 , за те що я сказала «немаю грошей вибачай», а подругу побили палкою !!!!!!!"

* -  Будинок культури розташований за кілька десятків метрів від районного відділку поліції

Beregovo.today закликає й інших містян та мешканів району не приховувати схожих випадків, а повідомляти про них – або в коментарях тут, або під постом в Громадському Форумі Берегівщини.