Кейс Боржави як прецедент у правовому полі України (ФОТО)

Як справа захисту полонин від вітряків змінила підхід інвесторів до впровадження бізнес-проєктів

Кейс Боржави як прецедент у правовому полі України (ФОТО)

Із часу перших публікацій про вітряки на Боржаві у лютому 2018-го, відтоді скандал про забудову однієї з найвідоміших карпатських полонин почав набирати обертів.

Досить швидко суспільне обурення забудовою полонини переросло у всеукраїнський громадський рух #saveBorzhava, це примусило забудовника відступитися від частини планів і зменшити заплановану на полонині кількість вітряків з 40 до 34. А ще згодом розпочалася процедура ОВД (оцінки впливу на довкілля проєкту). Рік науковці на замовлення інвестора проводили на Боржаві дослідження про те, впливатимуть згубно вітряки на полонинську природу чи ні. Коли презентували результат, ОВД отримала купу наукової критики, але це не завадило уже за місяць цьому ж документу здобути  позитивний висновок департаменту екології Закарпатської ОДА. А інвестору — зелене світло на будівництво, яке мало розпочатися у червні 2019 року.

Тієї ж весни почалися і суди громадських організацій проти забудовника. Натхнення в боротьбі додала й зміна влади в країні. Розгляд позовів тривав майже рік, науковці домагалися скасування ОВД проєкту через його неправдивість та заангажованість, і ось цієї вже весни, 2020 року, – перший вагомий результат. 18 березня суд в Ужгороді скасував висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «будівництва вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради… та на території Березниківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району, виданий Департаментом екології Закарпатської ОДА ТзОВ «Атлас Воловець Енерджи» як “неповний та недостовірний”. І це стало прецедентом в Україні: вперше було скасовано ОВД інвестиційного проєкту на вимогу громадськості.

 

Що це означає для Боржавської полонини? Яка подальша доля кейсу Боржави? І яка, зрештою, доля Боржавських полонин — будуть там вітряки чи ні?

Про це Укрінформ розпитав у юристів, екологів, науковців і громадських активістів, що захищали Боржаву. Питали ми про те, яке значення має кейс Боржави для України, які були переломні моменти в ході цієї справи, що стало запорукою перемоги в справі Боржави та чим цей досвід може бути корисний для інших волонтерів і захисників?

Тепер забудовник повинен пройти ОВД заново 

- Кейс Боржави показує важливість співпраці юристів та екологів, без цього симбіозу результату досягти не вдалося б. Саме завдяки участі у справі про захист довкілля науковців з різних вузьких галузей, завдяки їхнім знанням вдалося довести в суді, що оцінка впливу на довкілля саме цього проєкту була виконана неправильно і з порушеннями, – наголошує Софія Шутяк, провідний юрисконсульт міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».

Софія Шутяк

- Загалом, цей кейс справді став прецедентом в правовому полі України, він уже має великий вплив: до досвіду захисників Боржави придивляються, ним користуються. Кейс Боржави наочно показав на допиті свідків у суді, що проблема висновку щодо вітроелектростанції на Боржавських полонинах була в нерозумінні профільним департаментом ОДА їхньої ролі в процедурі ОВД. Ми ж судилися саме з департаментом ОДА, адже вони надали висновок проєкту, про який громадськість говорила, що він зроблений із порушенням і має неправдиві висновки. Але в екологічному департаменті Закарпатської ОДА були переконані: якщо вони отримують звіт, то просто повинні надати висновок.

Вони писали у відповідь на зауваження науковців, що відповідальність за звіт несе суб'єкт господарювання. Але це не можна так розглядати — департамент та міністерство стоять на варті дотримання екологічного законодавства в країні! Може бути така ситуація, що звіт неякісний, тоді саме департамент повинен замовляти додаткові дослідження, а тоді вже надавати висновки інвестору.

Цікавий факт: неофіційно в юридичних колах говорять, що після підписання закону про обов'язкове ОВД була домовленість: перший рік не давати негативних ОВД в Україні (закон про обов'язкову ОВД ухвалено у 2017 році, висновок щодо Боржави був наданий весною 2019-го — авт.), щоб не злякати інвесторів.

 

Але на майбутнє усі повинні зрозуміти: така територія, як Боржавські полонини, наприклад, не може бути використана під подібні потреби. І це легко доводиться в суді.

Зараз із появою кейсу Боржави, у правовому полі України почали використовувати такий механізм: якщо в оскарженому документі ОВД потрібні додаткові оцінки та дослідження, то вони мають відбуватися в новому ОВД. Тобто, інвестор має пройти процедуру по-новому. Це, до речі, можливо із Боржавою, насправді. Вони можуть розпочати нову процедуру ОВД. Але написати там таке, як раніше, і отримати дозвіл буде не так просто.

Також треба сказати, після Боржави українська громадськість почала активно відстоювати різні інтереси: на Волині це торфовища, там є прецедент, коли використовуючи тактику Боржавських активістів та аргументи кейсу Боржави, добилися скасування висновку ОВД. Також на Кривбасі міністерство передбачило додаткові дослідження для ОВД проєкту “АрселорМіттал”. Тобто, наразі в Україні неможливо вести діяльність, яка шкодить довкіллю – і “протягнути” її за домовленістю з владою.

Люди з інших регіонів звертаються до нас і просять викладати позови, хочуть бачити документацію, логіку справи, вчитися на досвіді Божави.

Ну а на загал, цей кейс свідчить про те, що сам собою закон про ОВД нічого не вартий, якщо не включається громадськість.

Адже є у нас не тільки такі кейси, як Боржава, є такі приклади, як Голосіївський парк у Києві. Там купа людей бореться за нього, але була оголошена процедура ОВД, всі про неї знали, висновок є, а кричать про проблему лише зараз, коли вже видали ОВД.

Це піднімає ще одну проблему: наше суспільство не достатньо експертне — громадськість просто підіймає хвилю обурення, а фахово й аргументовано ставати на захист часто нема кому.

Розраховували, що ми полінуємося 

- Підготовка до справи, яку ми виграли у першій інстанції, насправді почалася ще два роки тому, коли тодішнє Мінекології оприлюднило повідомлення про плановану діяльність із будівництва ВЕС 120 МВт на Боржавських полонинах, тобто, коли стартувала процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) цього проєкту, – каже науковець, кандидат фізико-математичних наук, активістка руху #saveBorzhava Юлія Бурлаченко. – На той момент проблемою вже зацікавилось багато науковців, тому інформація про старт ОВД розповсюдилась швидко, і до забудовника надійшло багато зауважень, які, згідно з законом, він мав би врахувати при підготовці звіту про ОВД або обґрунтовано відхилити. Втім, методи просування проєкту представниками забудовника не давали підстав сподіватись на їхню чесність при підготовці звіту, тому науковці об’єднались і протягом 2018 року паралельно із залученими забудовником спеціалістами проводили власні дослідження на Боржаві. Так, влітку 2018-го відбулась експедиція з дослідження цінних ґрунтів і наявності цінних видів та оселищ, восени проводились спостереження за міграцією птахів. Дослідження проводились провідними спеціалістами з різних наукових установ України.

У січні 2019 року забудовник завершив підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля – того документу, на основі аналізу якого уповноважений держорган (у нашому випадку – Департамент екології Закарпатської ОДА) робить висновок про припустимість чи неприпустимість реалізації проєкту з точки зору його екологічних наслідків.

І з цього моменту розпочалось найцікавіше. Після кількаденної тиші, поки всі вивчали цей гігантський документ на 1792 сторінки, Facebook вибухнув фонтаном мемів і «приколів» зі звіту щодо Боржави. В описовій частині звіту йшлося про якісь прибережні території, морських птахів, видр, норкові ферми, пропонувалося вивчати риб, – і це тільки ті ляпи, які помітні «простим смертним». Адже не треба бути екологом, щоб розуміти, що на гірській полонині не водяться ні риби, ні видри.  Цей звіт ОВД був розрахований на введення в оману кожного, хто полінується перейти за посиланням і почитати першоджерело. Ну, але ми не полінувались, – сміється Юлія.

Звіт з ОВД щодо Боржавської ВЕС виявився повним повторів, копіпастів і плагіату, замість якісних результатів польових досліджень підставлені уривки з чужих статей, які стосуються інших територій, навіть не гірських районів.

Вивчивши звіт, ми замислилися, що з цим усім робити. Згідно з інформацією, наданою у звіті про саме будівництво, Боржаву очікувала екологічна катастрофа.

Результати проведених фахівцями забудовника досліджень, як і очікувалось, не збігалися з дослідженнями незалежних науковців. Попри це, звіт отримав позитивний висновок Закарпатської ОДА. Ми були готові до цього. Тож до департаменту надійшло понад 100 сторінок зауважень від профільних наукових установ, окремих науковців, туристів, спортсменів, місцевих громад — як того вимагає юридична процедура. Але ці зауваження громадськості не були враховані, деякі з них навіть не були розглянуті.

Згодом всі ці порушення лягли в основу позову до Департаменту екології, який подала громадська організація «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера». У позові вимагалося визнати незаконним і скасувати висновок з ОВД проєкту будівництва ВЕС на Боржаві.

До справи долучилися науковці та місцеві громади. Разом нам вдалося довести суду, що процедура ОВД пройшла із суттєвими порушеннями.

На захист департаменту виступили представники забудовника. Дуже цікаво було спостерігати за їхніми методами роботи. Наведу лише один приклад. Один із запрошених нами свідків – ґрунтознавець Тимур Бедернічек – показав, що в результаті будівництва ВЕС на Боржаві постраждають особливо цінні ґрунти, про них було відомо ще з 1950-х років, на підтвердження цього науковець послався на статтю 1955 року авторів К.А. Малиновського та В.М. Мельничука. Здавалося б, ну що тут можна заперечити? Але адвокат забудовника виявився надзвичайно винахідливим. Він знайшов людину з прізвищем, схожим на прізвище одного з авторів статті: С.І. Мельник. Пана адвоката зовсім не збентежило ні те, що прізвище й ініціали не збігаються, ні те, що знайдений ним пан Мельник народився 1958 року – через три роки після виходу класичної статті щодо Боржави! Але лист із твердженням Мельника, що він не проводив такого дослідження, адвокат направив до суду як доказ сумнівності тверджень свідка про наявність цінних ґрунтів на Боржаві,  – каже Юлія.

18 березня суд в Ужгороді задовольнив позов ГО «Ноосфера» у повному обсязі. Це результат майже дворічної роботи дуже великої кількості людей, насамперед – науковців і юристів, – наголошує Юлія.

Кожному з науковців треба було вивчити тисячі сторінок тексту 

- Роботи справді було багато для кожного, – розповідає еколог Катерина Борисенко, експерт зі Смарагдової мережі. – Одним із переломних моментів у справі я вважаю судове засідання, на якому було проведено допит свідків – науковців, які незалежно проаналізували звіт з ОВД та подавали свої зауваження до нього, що не були враховані. Але головний «переломний момент» у справі Боржави за понад дворічний період боротьби – це власне і є судове рішення на нашу користь.

Катерина Борисенко

Чому кейс Боржави є прецедентом? Такі рішення поступово формують судову практику, що спонукатиме суб’єктів господарювання уважніше ставитись до планування проєктів та обговорення їх із громадами, більш якісно готувати звіти з ОВД, а державні органи, що видають висновки з ОВД, – уважніше ставитись до зауважень громадськості, що надходять у процесі ОВД.

Недобросовісний бізнес має зрозуміти, що дотримання закону дешевше, як шлях манівцями 

- Насправді це не перший суд, який ми вже вигравали у влади, – акцентує Оксана Станкевич-Волосянчук, еколог, ГО “Екосфера”, Ужгород. – У 2012 році цей же Закарпатський окружний адміністративний суд скасував рішення Закарпатської обласної ради про затвердження «Схеми розташування малих ГЕС на території Закарпатської області», а у 2014 році Львівський апеляційний суд залишив це рішення без змін. Однак суттєва відмінність між цими судовими процесами полягає в тому, що вперше захист природи об’єднав настільки велику кількість людей.

Оксана Станкевич-Волосянчук

Наші опоненти з самого початку знали, що ми не здамося так просто і  вирішили  «домовитись» із владою. Тому саме рішення влади оскаржувалося нами в суді.

Я переконана, що на цьому рано ставити крапку, бо ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» скористається правом апеляції. Однак перемога в суді першої інстанції має велике значення. У нашому суспільстві, як в інших цивілізованих країнах, «виросте» цінність природи, довкілля – того, що наразі усі вважають дармовим, безплатним. Нашу природу сьогодні традиційно всі сприймають як те, що є завжди, не розуміючи, що саме природні екосистеми в сучасному трансформованому та урбанізованому світі й є найціннішими ресурсами.

А далі — книга і... суди!

А що ж буде з Боржавською справою далі?

- Боротьба громадськості та громад за збереження Боржави продовжується,  – каже Олег Лукша, директор міжнародного інституту людини і глобалістики "Ноосфера". – Крім того, вже на квітень цього року в іншій справі – з оскарження ГО «Ноосфера» дозволу на будівництво ВЕС на Боржаві, виданого, за нашими доводами у суді, з порушеннями законів Державною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ) у Києві, призначено засідання апеляційного суду і Львові. Готуються судові позови і щодо інших етапів просування проєкту ВЕС на Боржавських полонинах з порушеннями чинних законів. Зокрема, йдеться про незаконні, на наш погляд, розпорядження колишніх голів Воловецької і Свалявської РДА, якими ще у 2017 році було надано дозволи та затверджено детальні плани територій під будівництво ВЕС. На черзі громадська експертиза та імовірний позов і до обласної структури Держгеокадастру, рішеннями і діями якої десятки гектарів високогірних і цінних полонинських угідь «плямами» під кожен вітряк і одним розчерком пера раптом «змінили» своє функціональне призначення під цілі промислового виробництва електроенергії та були передані забудовнику в оренду.

Олег Лукша

Ми, як співкоординатори коаліції «Форум екологічного порятунку Закарпаття», неодноразово публічно пропонували як забудовнику, так і обласній владі, обрати для масштабного проєкту ВЕС іншу локацію на Закарпатті – на передгірних або навіть на рівнинних територіях, де екологічні і ландшафтно-рекреаційні втрати і загрози не були б такими катастрофічними для природи і громад нашого краю.

Ця пропозиція залишається в силі. І ми готові навіть безкоштовно взяти участь у пошуку, дослідженнях і обґрунтуваннях такої нової локації для ВЕС.

Плануємо видати книгу «Врятувати Боржавські Полонини», підготовку до написання якої уже розпочали. Громадськість Закарпаття і всієї України мають право в усіх деталях довідатись про те, як проштовхували цей екологічно шкідливий проєкт.

Тетяна Когутич, Фото: Сергій Гудак, Гаврилишин Валерій, Facebook. УКРІНФОРМ

30 квітня 2020р.

Теги: кейс, Боржава

Коментарі

До "Чим більше" 2020-05-03 / 10:40:51
А ти не хочеш, "не порішаний", підняти гузицю з дивана і стати активістом, що захищає Свидовець?
Поїздити своїм коштом, витрачаючи купу власного часу, на суди до Ужгорода, Львова, Києва?

Чим більше 2020-05-03 / 10:27:55
Чим більше шуму довкола Боржави, тим тихіше у питанні Свидовця. Мабуть, Бєня порішав із "активістами".

Volodymyr Krasnoholovets 2020-05-01 / 00:11:30
Розповім повчальну історію, яка покаже читачам, що я правий в тому, що саме вкрадені з бюджету України гроші планують вкласти в будівництво цих вітряків (а турки то лише для відмазки). Ще раз: вкласти хочуть викрадені з нашого бюджету з тим, щоб потім сісти на потік, тобто, підняти тарифи і податки і з того заможно жити - так би мовити "відмиють" 100 млн. доларів, і щороку матимуть чисті прибутки з відвищених податків з громадян.

2012 р. мені запропонували з міської ради Сімферополя написати проект з утилізації відходів і генерації з них гарячої води для нового районі в місті. Я написав і надіслав до Сімферополя. Але вони мовчать. Коли десь за півроку по тому я читаю в новинах, що великий американський інвестор, компанія Sher Technologies, хоче вкласти $250 млн. в будівництво сміттєпереробних заводів в Сімферополі і Керчі. Бандит з Донбасу, Анатолій Могильов, якого президент Бандюкович наставив на говернора Таврії, підписав з американським інвестором договір. Я знайшов в інтернеті ту американську компанію, у неї майна на $6 мільярдів. Ну, у них є великі гроші тому я з своїм проектом їм не конкурент. Але за півроку потому в Києві я мав зустріч з братом того американского мільярдера-інвестора. Брат приїхав з сином і шукали вони... гарну технологію для утилізації відходів, бажано плазмову... Цей брат приїхав з Індії, мільярдер-інвестор теж індус. Я їх розпитував, як же так, ваш брат-мільярдер з США має технології, встановив їх в десятках міст скрізь по світу, такі красиві схеми, малюнки і світлини на сторінці його компанії в інтернеті! Індуси мовчали і гледіли лише на мене навіть не кліпаючи очима.
Мда... А далі почався Майдан, розігнали ригоаналів і Таврію захопили кляті москалі. Пройшов рік і десь на початку 2015 р. я вирішив зазирнути в інтернет - як там поживає велика американська компанія Sher Technologies? А її вже й сліду немає!!! Значить, то все була афера! Могильов з старшими ригоаналами попиляти бюджет України на бабло і вирішили через підставного індуса завести ці гроші назад в Україну, але вже під виглядом американських інвестицій. Далі сісти на цей потік і потроху його вже офіційно освоювати.
Отака схожа історія з інвестором в вітряками на Боржаву. Наші бандюки попиляти бюджет, запропонували частку туркам аби ті поставили свої башти з пропелерами і причому й гадки не маючи про необхідність генерації електрики. Просто скажемо місцевим, що станція генерує аж 120 МВ, а значить місцеві мають плати за "зеленим тарифом". Навіть Остап Бендер до такого повороту подій ніколи б не додумався.

P.S. Щойно зазирнув в інтернет - Sher Technologies - така кампанія присутня, але це вже якийсь чеський холдінг який продає військову техніку типу танків (може ті ж самі пройдисвіти, хто знає).

Volodymyr Krasnholovets 2020-04-30 / 23:37:14
У нас в країні немає держави, при владі лише кримінальні елементи, а структура влади - це щось гірше за Московський улус часів Золото Орди 14-15 сторіч. Тому як бандюки захочуть, так вони і зроблять в кінцевому результаті. Вони можуть перейти до побиття активістів і їх вбивств, а поліція Авакова це підтримає та ще й сама виділить для цього навчених фахівців.
Тому потрібно готувати збройні загони для протидії.
Але мене найбільше бентежить те, що ці бандюки, котрі хочуть збудувати вітряки на Боржаві, і самі знають, що на такій верхотурі їхня техніка не працюватиме. Максимум 30-40% вітряків крутиметься. То що вони хочуть отримувати кошти? Лише з місцевих податків і підняття тарифів. А це вже удар по кожному мешканцю Закарпаття. Тому треба саме на цьому й наголошувати, на економічному факторі: проект на 100% не просто збитковий, він ще й знаком "мінус", тобто, при його реалізації, почнеться сильне відсмочтування коштів з пересічних закарпатців.
Я гадаю, що саме в цьому і є мета авторів проекту. Тобто, не в виробництві електроенергії, а в тому, аби накласти на закарпатців додатковий податок. Вітрова електрика в 4 рази дорогша за генерацію з вугілля та газу, але вони навіть і не розраховують на те, що буде генерована хоч яка електрика. Вони народу скажуть: ось бачите, стоять вітряки, вони генерують електрику, але це за "зеленим тарифом". Тому ви маєте платити більше. Отже, вітряки будуть навіть крутитися в холосту, без генерації електрики, а місцева влада видасть закон, що весь край має сплачувати втричі більше.
А гроші інвестор свої не вкладатиме в таке марнотратство - гроші відпиляють від українського бюджету і не майте сумнівів в цьому, бо немає дурнів які б вкладали 100 млн. доларів власних коштів у свідомо збитковий проект.

Вуву 2020-04-30 / 23:18:02
Хтось то був сказав що правова крайіна почтгається із судових позовів від громадян і громадських організацій по захисту свойіх прав.
І як бачимо це дійсно працює.
Бо якщо в приватгій справі суд може "задушити" певні рішення .
То в громадських позовах , де є суспільний розголос і позиція громади ... Це все значно складніше.
А якщо є ціла група досвідчених правників , юристів і адвокатів
Так тим більше.
Молодці. Спасибі вам велике.

НОВИНИ: Соціо

23:28
Атестація закарпатських прокурорів: "сірий кардинал" пройшов, а волошинський "золотошукач" раптово "захворів"
18:06
/ 1
Борщівник Сосновського масово і швидко розростається на Закарпатті
16:31
Понад 10 тисяч учасників складали на Закарпатті ЗНО з історії України
14:14
Мер Ужгорода заявив, що понад сторічні тенісні корти вбережуть від забудови багатоповерхівками
12:53
/ 4
400 тис грн сплатить жінка, що на Іршавщині не допустила інспекторів на своє підприємство для перевірки
09:42
/ 1
Ужгородські ватерполісти провели перше тренування після карантину
09:06
/ 5
На Закарпатті депутата-браконьєра можуть призначити заступником директора Ясінянського лісгоспу
03:05
/ 11
Закарпатський прокурор уник переатестації, пішовши працювати в офіс Венедиктової
02:41
/ 9
Сьогодні атестаційна комісія ОГП перевірить на доброчесність скандального закарпатського прокурора Малинича
02:19
/ 2
Закарпатська ОДА розробляє план заходів поводження зі сміттям до 2030-го року – Цвігун
17:35
Керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на Закарпатті призначено Олега Коцюбу
17:28
Державна архітектурна інспекція дозволила будівництво для завершення мосту у Буштині на Тячівщині
15:11
/ 1
Секонд-хенди в Ужгороді перевірили на дотримання карантину
15:04
Ветерани й волонтери проведуть на Говерлі фестиваль військової пісні та згадають полеглих за Україну
13:50
В Ужгороді екоактивісти організували для дітей екскурсію про Уж
13:02
/ 1
У закарпатському ПП "Тиса" спинили чоловіка, котрий намагався вивезти за кордон двох дітей за підробленими документами
11:44
/ 1
У Мукачеві за добу – 10 нових випадків захворювання COVID-19
11:42
У Мукачеві розпочали серію онлайн-концертів
11:20
На підтримку армії мешканці Закарпаття сплатили понад 150 млн грн "патріотичного" збору
10:14
/ 2
Новий сквер облаштовують у Мукачеві на Першотравневій набережній
10:12
Майже 175 млн грн податків сплатили лісівники Закарпаття за 6 місяців
09:53
У Мукачеві коштом Бюджету громадських ініціатив встановили два нові майданчики
09:28
/ 3
На ремонт місцевих доріг на Закарпатті цьогоріч заплановано витратити 406 млн грн
03:25
/ 1
З необхідних понад 16 млн грн на ремонт Ужгородського замку наразі виділено 2
03:17
/ 2
Петиція проти забудови багатоповерхівками тенісних кортів в Ужгороді набрала понад 250 підписів
» Всі новини