Грунтовне наукове дослідження завідувача сектору природи Михайла Біланича присвячене актуальній і малодослідженій темі поширення дерев-екзотів у Закарпатській області, зокрема хвойного екзотичного роду дерев - Кедр (Cedrus Trew). Пізнавальною є й інформація про гербарій рослин Родин Первоцвітні, що зберігається у фондах музею, автор якої є старший науковий співробітник сектору природи установи Олена Бучмей.
Цікавими для науковців і шанувальників археологічної науки є статті Володимира Мойжеса щодо результатів археологічних розкопок руїн середньовічної церкви св. Юрія на території Ужгородського замку та Павла Пеняка щодо археологічних пам’яток Мукачівського району Закарпатської області.
В умовах появи в Інтернеті нових документів з німецьких архівів особливу увагу читачів привертає публікація заступника директора з наукової роботи, кандидата історичних наук Михайла Делегана – «Карпатська Україна – важлива складова Українського державотворення». В публікації зроблено стислий аналіз надання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехословаччини у жовтні 1938 року і проголошення незалежності Карпатської України у березні 1939 року. В статті «До 145-річчя від дня народження Волошина Августина Івановича» той же автор характеризує життєвий шлях, церковно-релігійну, науково-педагогічну, громадсько-політичну і державотворчу діяльність президента Карпатської України Августина Волошина.
Наукова розвідка Івана Ороса, завідувача відділу історії Карпатської України, знайомить читачів з документами із родинної спадщини сім’ї Августина Волошина про заснування та діяльність благодійного фонду «Українське Допомогове Бюро у Празі». Пізнавальною є й його інформація про відзначення 80-ти річчя проголошення незалежності Карпатської України, зокрема про відкриття в новозбудованій виставковій залі Меморіального комплексу «Красне поле» нової постійно діючої виставки «Карпатська Україна 1938-1939 рр. – героїчна сторінка історії нашої держави».
Читачі також зможуть ознайомитися із становленням та розвитком зовнішніх фортифікаційних оборонних укріплень Ужгородського замку XVII – XVIII ст. Повідомлення про їх використання та стан збереження на сучасному етапі подано завідувачем відділу експозиційної та науково-методичної роботи Михайлом Джахманом.
Поважний етнограф Віктор Шостак професійно аналізує становлення й розвиток струнно-смичкових інструментів на Закарпатті у XIX-XX ст., детально досліджує історію формування перших музичних шкіл в області. Цікавою є також стаття досвідченого етнографа Іллі Грибанича про поховально-поминальні обряди села Річка Міжгірського району кінця XIX – 50-х років ХХ ст., дослідження яких автор здійснював у зазначеному населеному пункті.
У рубриці «Повідомлення» Руслана Джахман інформує читачів про ХІІ міжнародну конференцію «Синантропізація флори та рослинність», що проходила на базі Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького.
Учений секретар музею Андреа Ронай знайомить читачів із хронікою діяльності музею – найважливішими і найцікавішими подіями, що мали місце у житті колективу та у стінах Ужгородського замку упродовж 2018-2019 рр.
Упорядник і науковий редактор збірника - М. В. Делеган, заступник директора музею з наукової роботи, голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Відповідальний за випуск – В. С. Шеба – директор музею.
Рецензенти - Олександр Андрійович Удод, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України (м. Київ) та Ігор Анатолійович Прохненко, кандидат історичних наук, доцент Ужгородського національного університету.
Автор мистецьки оформленої обкладинки – М. Філь. На першій сторінці обкладинки зображена у кольорах брошка з жовтого металу, знайдена під час розкопок руїн церкви на території Ужгородського замку у 2018 році (із фондів музею). Черговий том результатів наукових досліджень музейних працівників та науковців вийшов у світ у видавництві TIMPANI.