Михайло Сирохман, талановитий мистецтвознавець, дослідник, викладач, розповів про дерев’яні церкви Карпатського краю, охарактеризував їх особливості та писав їхній стан. Відзначу, що пан Михайло – один із найкращих знавців сакральної архітектури краю, автор кількох видань про неї. Він з жалем підсумував, що церкви у первозданному стані на території Закарпаття майже не збереглися. І тут є багато причин як суб’єктивних так і об’єктивних.
Томаш Сопко, провідний фахівець області у сфері охорони культурної спадщини говорив про проблеми фінансування пов’язані з правом власності церков, привів приклад, коли посадовці відмовлялися від виділених вже коштів, бо не хотіли займатися реставрацією.
Гостя з Польщі пані Анна Фортуна-Марек, магістр історії мистецтва ознайомила учасників як у них в країні, ведеться робота з охорони дерев’яних пам’яток архітектури. Навела багато цікавих статистичних даних. В доповіді йшлося також і про найбільш важливі проблеми пов’язані із збереженням, консервацією та використанням пам’яток архітектури, визначила ті фактори, що впливають на ці об’єкти безпосередньо. Науковець порадила, що і як потрібно робити, щоб зберегти сакральну архітектуру в автентичному стані. Її виступ був дуже змістовним, пізнавальним і добре системно організованим.
Михайло Приймич, доктор мистецтвознавства, викладач, акцентував увагу на проблемі збереження автентичних іконостасів у церквах Карпатського регіону, всебічно охарактеризував церкви, ознайомив з історією створення. Зокрема детально зупинився на церквах та іконостасах Мукачівської греко-католицької єпархії. Зокрема йшлося про церкву Успіня пресвятої Богородиці в селі Новоселиця Виноградівського району, церкву св. Архангела Михаїла у селі Крайниково Хустського району, а також – церкви у Подобовці, Гукливому, Ізках та інших селах Закарпаття. Коротко, але влучно охарактеризував іконопис краю різних періодів, розкрив особливості. Він відзначив, що донині не проведено інвентаризацію речей, що знаходяться в інтер’єрах церков і тому багато іконостасів безслідно пропало. І не тільки… Це є великою проблемою.
Мистецтвознавець слушно підсумував, що всі проблеми щодо збереження сакральної дерев’яної архітектури пов’язані з нашою низькою національною самосвідомістю. Його промова про наболіле була схвильованою, емоційно насиченою й викликала відгомін у серцях присутніх.
Мар’яна Мегела, заступник директора музею із наукової роботи розкрила історію церкви Св. Архангела Михаїла, яка знаходиться на території скансену. Вона розповіла як церква із села Шелестів опинилась в Ужгороді, про її встановлення, іконостас та реставраційні роботи, що там проводились.
На завершення директор комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської обласної ради Михайло Данканич підкреслив, що семінар відбувся в рамках Програми транскордонного співробітництва Польщі-Білорусі-України.
Володимир Мишанич