Мінекоенерго закликає громадськість долучитися до захисту Ужанського парку на Закарпатті

Наказом Мінекоенерго від 26.11.2019 виконання обов’язків директора Парку було покладено на провідного інженера  по захисту тваринного світу відділу державної охорони природно-заповідного фонду Василя Пацканя. Але через те, що кандидатуру Василя Пацканя неодноразово оскаржували активісти, було прийнято рішення почати пошук нової кандидатури на посаду керівника.

Ужанський національний парк є не тільки мальовничим  природно-заповідним комплексом та унікальною туристичною перлиною нашої країни, а  й об’єктом численних досліджень науковців з усього світу. Це й проведення поглиблених ботанічних та зоологічних досліджень території, вивчення унікальності букових пралісів як свідчення виняткової еволюції та впливу букових екосистем в Європі після останнього Льодовикового періоду,  вивчення інших лісових, лучних та водних екосистем, їх екосистемних послуг, культурної спадщини території, дослідження, які стосуються розвитку та впливу туризму на території парку тощо.

Безумовно, окремої уваги заслуговує історико-культурна спадщина парку: історичні будинки та дерев’яні церкви території, збудовані ще у 17 та 18 століттях; єврейські кладовища в Лубні та Березному; оборонні лінії Арпада та Гуняді;  залишки укріплень лінії фронту та могил на вершинах гір поблизу Лубні; залишки споруд Першої та Другої світових воєн; угорські військові поховання; найстаріші українські дуби Дідо-дуб та дуб-Чемпіон.

Але  найціннішим скарбом та родзинкою парку  залишаються старовікові букові ліси. Букові праліси свого часу вкривали до 40% поверхні Європи, але на сьогодні залишки природних букових лісів у Карпатах є чи не єдиною репрезентацією колишніх масивів.

Букові праліси важливі не лише з огляду на потребу збереження  букового деревостану, але й у зв’язку з незайманістю екосистем протягом віків, у яких проживає таке ж рідкісне різноманіття видів, нижчих та судинних рослин, грибів, безхребетних та хребетних тварин.

Різнобарвні карпатські ландшафти Ужанського національного парку є домівкою для багатьох зникаючих видів тварин: бурого ведмедя, чорного лелеки, сови довгохвостої, рисі, чорного дятла, саламандри, мухоловки білошийої, костогриза, кота лісового та інших.

Історія створення природоохоронних об'єктів у межах сучасної території Ужанського національного природного парку, що на Закарпатті, налічує вже понад 100 років, починаючи з часів Австро-Угорської імперії. Уже тоді було створено  лісовий резерват "Стужиця" та резерват "Тиха". Після Першої Світової війни, коли Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини, площа резервату "Стужиця" була значно збільшена. У резерватах, які охоплювали пралісові екосистеми, були проведені комплексні наукові дослідження та закладено перші в Карпатах моніторингові ділянки. За радянських часів територію резерватів було зменшено, що не могло не позначитися на стані їх збереження. Низку заказників та пам’яток природи було створено в 1984 та 1990 роках. Новий етап розвитку природоохоронних територій  у нинішніх межах парку почався на початку 90-х років. Він пов'язаний із створенням у листопаді 1992 р. транскордонного польсько-словацького біосферного резервату "Східні Карпати". У 1999 році на базі регіонального ландшафтного парку "Стужиця" був організований Ужанський національний природний парк загальною площею близько 40 тисяч га. У 1999 р. Ужанський національний природний парк офіційно увійшов до складу транскордонного біосферного резервату "Східні Карпати", а в 2007 р. пралісові екосистеми парку включено до складу українсько-словацького об’єкта всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси Карпат". У 2009 р. парк  став членом федерації Європарк, у червні 2011 року до складу об’єкта всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО включено 5 природоохоронних ділянок Німеччини з новою назвою "Букові праліси Карпат та давні ліси Німеччини", а у 2017 р. з включенням до його складу ще низки букових ділянок з 9 країн Європи (Албанія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Італія, Румунія, Словенія, Іспанія) цей об’єкт отримав назву "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи".

Пропозиції просять надсилати на електронну адресу: tatyana.shevtsova@mev.gov.ua