У рамках відзначення 69-ї річниці Карпатської України пластуни провели уроки історії в Ужгородській гімназії

Мета, яку ставили перед собою пластуни – донести до учнів нові факти, нові публікації документів, спогадів про Карпатську Україну. З огляду на те, що вивчення подій Карпатської України є обов’язковим на уроках історії України, такий крок Пластової Організації є цілком логічним та виправданим.
Федір Брецко , вчитель історії: «Розуміння подій Карпатської України дає нам можливість сьогодні уникати помилок минулого. Такі уроки дають можливість учням глибше пізнати і зрозуміти історичні факти, звернути увагу на щойно опубліковані спогади очевидців тих подій і без зайвого пафосу і фальші оцінити героїзм тих молодих гімназистів, що понесли своє життя за кілька годин незалежності».
Оскільки на Красному Полі, – за 7 кілометрів від столиці Карпаської України, – віддіали своє життя багато пластунів. Ще більше їх було розстріляно, закатовано чи репресовано. Крім того й сам Президент – о. Августин Волошин та весь склад уряду були пластунами чи провадили пластову виховну діяльність на Закарпатті у 20-30 роках.
Для учнів відкрилися нові імена героїв, котрих сьогодні більшість вважає невідомими – це Іван Кость, перший, хто поляг в обороні Карпатської України, пластуни Михайло Козичар, Іван Попович, Осип Шкіряк, Емерих Юда, Михайло Теґза, Іван Рак, Іван Галас. Це й Олександр Блистів, котрий своєю кров’ю перед розстрілом на папірці написав слова, від яких і сьогодні мороз за шкірою: «Я, 23 річний Олександр Блистів з Хусту, йду на смерть за те, що так люблю свою Україну».
Андрій Ребрик, голова обласного осередку Пласту: «Сьогодні ми не мусимо відстоювати незалежність зі зброєю в руках, не повинні вмирати чи віддавати своє життя за щось таке дуже ефемерне, за те, що не можна відчути на жодне з наших фізичних чуттів, за те, що називаємо вільною деражавою Україна. Головна мета, яку ми ставили перед собою, щоб показати учням у більшій мірі паралельну історію Карпатської України, без міфів і легенд, без перетягувань у ту чи іншу політичну площину і для цього сьогодні нам служать спогади Володимира Бірчака, Вікентія Шандора чи Степана Пугача».

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати