І.Небезпеки, пов’язані зі специфікою гір
1.Фактор високогір’я: процес акліматизації – пристосування організму до умов кисневого голодування.
2.Хронічні захворювання і травми, які в умовах високогір’я можуть загострюватися і викликати ускладнення.
3.Холод і вітер: сучасна гірськолижна екіпіровка практично повністю вирішила цю проблему, головне – зробити правильний вибір одягу із спеціальних матеріалів.
4.Гірське сонце відоме своєю підступністю: щоб вберегтися від опіків, рекомендується використовувати сонцезахисні креми.
ІІ. Необхідно ознайомлюватися з трасами та їх маркуванням і бути уважними! Слідкуйте за знаками!
ІІІ. Стан снігового покрову
1. М’який, морозний, утоптаний сніг – хороші умови.
2. Глибокий чи м’який сніг – вдосконалення техніки.
3. Жорсткий сніг, льодовий наст – складні умови.
4. Розбитий, грудкоподібний – непридатні умови для вивчення нових елементів. Такий покрив – тільки для досвідчених лижників.
ІV. Снігові лавини
Всім туристам, альпіністам, гірськолижникам добре відоме правило: лавини сходять там, де вони сходили раніше (хоча з будь-якого правила бувають винятки).
Перед тим як відправитися у похід по новому маршруту чи на високогір’я проконсультуйтеся у рятувальників, дотримуйтеся їх рекомендацій, вивчіть лавинну «передісторію» району.
V. Правила поведінки на схилах
У загальному вони схожі на правила дорожнього руху. Можна виокремити три головні.
1.Ніколи не роби того, що може зашкодити оточуючим і нашкодити тобі.
2.Не вживай алкоголю й наркотиків під час катання.
3.Слідкуй за своїм інвентарем (канти, кріплення).
ПЕРША ДОПОМОГА НА СХИЛАХ ГІР
Якщо Ви впали самі, не поспішайте вставати, оцініть власний стан! Переконайтеся у тому, що у Вас нема яких-небудь значних травм. При переломі, розтягненні чи розриві зв’язок Ви посилите їх, якщо спробуєте обпертися на пошкоджену кінцівку.
Не можете встати – підніміть руки чи палицю, це сигнал біди.
Якщо Ви опинилися в ситуації, коли потрібно надати іншим невідкладну допомогу, слід точно уявити собі, що Ви повинні робити.
При будь-якому серйозному інциденті, передусім потрібно забезпечити подальшу безпеку травмованого і тих, хто йому допомагає.
1.Позначте місце пригоди для інших лижників, котрі спускаються із схилу, встромивши лижі у сніг вище справа і зліва. Потім викликайте рятувальників. При цьому хтось повинен залишитися з потерпілим, якщо це можливо.
2.До прибуття рятувальників постарайтеся зберегти постраждалого в теплі. Зніміть лижі, але не черевики. Знімаючи гірськолижне взуття з ушкодженої ноги, Ви ризикуєте серйозно погіршити ситуацію, змістивши зламані кістки й ушкоджені зв’язки.
3.Якщо потерпілий без свідомості – перевірте рот і ніс на наявність в них снігу чи блювотних мас. Найкраще положення у непритомному стані – на спині у півоберті на бік. Для цього потрібно або підкласти валик з одягу, чи відповідним чином розмістити потерпілого на схилі.
4.Перевірте наявність пульсу чи дихання, якщо нема – проводьте реанімаційні заходи: штучне дихання і зовнішній масаж серця. Якщо поруч нема нікого, хто може швидко допомогти, - не бійтеся й робіть, як вмієте, у будь-якому випадку це може бути єдиним шансом врятувати життя. Дуже серйозною травмою, яка може спричинити параліч і смерть, є ушкодження хребта. Надання першої допомоги потерпілим з подібною травмою повинно проводитися з максимальною обережністю!
Ознаки пошкодження хребта:
- Неприродне положення шиї;
- Виражені больові відчуття в області шиї й спини уздовж хребта;
- Послаблення чи відсутність чутливості будь-якої частини тіла, слабкість м’язів ніг, рук.
Якщо є хоча б мінімальна підозра про пошкодження хребта – не намагайтеся пересувати потерпілого до прибуття рятувальників, недопустимо сидяче й вертикальне положення! При збудженні внаслідок шоку чи алкогольного сп’яніння неможна дозволяти травмованому сідати, вставати, різко змінювати положення, повертати голову.
У подібних випадках постарайтеся до прибуття рятувальників зафіксувати положення травмованого, особливо шию.
Найбезпечніша позиція – наскільки можливо горизонтально, на спині.
Однак значно змінювати положення при підозрі на травму хребта можна лише у випадку, коли позиція здатна спровокувати ще гіршу ситуацію, приміром, положення обличчям у сніг, воду, коли потерпілий будь-чим придавлений. Такі переміщення потрібно проводити вкрай обережно: намагатися повертати все тіло повністю, тримаючись за одяг, при цьому голову потрібно повертати одночасно з тілом.
У кращому випадку для подібного переміщення потрібно троє людей. Якщо ви один, постарайтеся забезпечити стабільність шийного відділу хребта, перевертаючи одночасно однією рукою голову, а іншою корпус, міцно схопившись за одяг.
При серйозній травмі голови потрібно забезпечити потерпілому стабільне горизонтальне положення, поклавши його на спину з напівобертом на бік. При відсутності підозри на травму шиї, голова повинна бути повністю розвернута на бік. Таке положення необхідне для того, щоб блювотні маси вільно виходили, не потрапляючи в дихальні шляхи (блювота розвивається як наслідок травми головного мозку).
При підозрі на тяжку травму черепа: зміщення кісток, кровотеча з вух і носа, утворення синіх кругів крововилив навколо очей – необхідні термінове транспортування й екстрена медична допомога.
Якщо травма невелика – до місця забою потрібно притиснути лід чи сніг на 15-20 хвилин (через тонку тканину), забезпечити потерпілому спокій й загальне тепло. Інколи після травми голови може розвиватися збудження, неадекватна поведінка – не відпускайте потерпілого одного й допоможіть йому добратися до місця, де він зможе бути під наглядом.
АПТЕЧКА ГІРСЬКОЛИЖНИКА
Для впевненості при будь-яких проблемах із здоров’ям перед поїздкою на гірськолижний курорт варто підготувати аптечку. Там повинні бути:
- знеболювальні, протизапальні препарати (при головному болю , травмах, лихоманці);
- зовнішні засоби (для зняття болю й запалення у м’язах, суглобах), які до того ж мають й розігріваючу дію;
- препарати для лікування кишкових розладів;
- ліки, що застосовуються для лікування запальних захворювань верхніх дихальних шляхів;
- бинти;
- пластир з бактерицидною наклейкою;
- розчин зеленки та йоду.
Крім того, до аптечки необхідно покласти сонцезахисний крем з високим ступенем захисту.
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ТРАВМУВАННЯ ГІРСЬКОЛИЖНИКІВ
Фактори, які обумовлюють індивідуальну схильність до травмування:
- амбіційність, бажання виглядати на схилі не гірше чи навіть краще за інших;
- емоційну домінанту успішності, вседозволеності, що знаходить свій прояв у відчутті: «Я проскочу!»;
- своєрідне «сп’яніння» радістю від спусків, що пригальмовує природне відчуття небезпеки.
Як не дивно, проте вірогідність отримати серйозну травму при спусканні з гір у людей, котрі щойно стали на лижі, не вища, а досить часто навіть нижча у порівняні з тими, хто вже почуває себе впевненим лижником чи сноубордистом. Пов’язано це з обережністю новачків і їх високою самокритикою щодо власних можливостей, що інколи, виправдано чи ні, відсутні у досвідчених гірськолижників.