Вчора, в неділю, 10 листопада, в сільському клубі с. Забрідь Великоберезнянського району відбулися громадські слухання щодо декількох місцевих питань, зокрема й обговорення договору оренди земельної ділянки для будівництва і обслуговування малої гідроелектростанції.
Про таке Закарпаття онлайн повідомив громадський правозахисник Віталій Грегор.
Обговорення виявилось дуже велилюдними та жвавими, оскільки більшісь місцевих мешканців навіть і не знали, що "пороги" річки Уж віддані комусь під будівництво мініГЕС ще понад 6 років тому. Як виявилось, вони і не могли знати, оскільки таке, всупереч законодавству, ніколи не виносилось на обговорення громади і не погоджувалось Забрідською сільрадою.
Перед громадою виступили спортивні рибалки із Закарпатської федерації риболовного спорту України, Української ліги нахлисту, Асоціації рибалок Ужгорода, які повідомили присутніх про непоправну шкоду екології, яку принесе будівництво цих мініГЕС, негативний вплив від якої можна вже спостерігати від розміщених гідроелектростанцій в цьому ж регіоні, на р. Шипіт.
Оскільки будівництво мініГЕС змінить гідрологічний режим річки та екосистему в цілому, це призведе до негативних наслідків - ерозійних процесів грунтів, критичної зміни водних горизонтів (проблема зниження рівня та якості питної води), а також унеможливить природню міграцію риби, що може призвезти до фактичного зникнення певних видів, в т.ч. червонокнижних
Висловився категорично проти такого пагубного будівництва і головуючий на громадських слуханнях, уродженець с. Забрідь, доктор медичних наук, професор УжНУ Михайло Бичко. Він зауважив, що в багатьох країнах Європи, де розвиток технологій і стандартів життя набагато вище, беруть до уваги негативні наслідки від цих МГЕС, а відтак вживають заходи щодо їх демонтажу та відновлення заподіяної шкоди природі.
Заслухавши інформацію присутніх, громада с.Забрідь підтримала пропозицію громадського правозахисника Віталія Грегора і одноголосно вирішила - заборонити передачу у користування земельних ділянок комунальної власності, в тому числі розробку детальних планів, для будівництва мініГЕС на річці Уж та звернутися до голови Закарпатської ОДА за захистом екологічних прав територіальної громади шляхом скасування всієї дозвільної документації.
На виконання рішення громадських слухань села протягом 10 днів сільський голова повинен звернутись до Ігоря Бондаренка із проханням вжити всіх заходів по скасуванню всіх нормативних актів (розпорядження, накази, договори оренди тощо) на підставі яких було незаконно передано в оренду ТОВ "Акванова Девлопмент" земельні ділянки водного фонду з к.н 2120881800:02:001:0012 та 2120881800:01:003:0003 на території Забрідської сільської ради без жодного погодження і обговорення з нею.
Як повідомлялось раніше, про наявність планів такого будівництва місцеві активісти, АТОвці та самі жителі дізналися випадково. При перегляді Публічної кадастрової карти України вони випадково виявили, що майже всю берегову зону урочища "Пороги" річки Уж в с. Забрідь, де люблять відпочивати як місцеві жителі, так і всього району, надана в оренду для будівництва мініГЕС. Як виявилось, майже всю цю прибережну ділянку, яка до того ж відноситься до території Ужанського національного природнього парку, виділиле в оренду ще влітку 2013 року скандальному ТОВ "АКВАНОВА ДЕВЕЛОПМЕНТ".
Йдеться про компанію екснардепів та київських бізнесменів Тинного-Чижмаря-Льовочкіна, які в 2014 році побудували із великим протистоянням одну мініГЕС в с.Нижній Бистрий на Хустщині, що вже очевидно негативно вплинула на водний баланс та екосистему річки Ріка. Навчені цим гірським досвідом, мешканці Хусттщини та Тячівщини не допустили будівництво наступних подібних МГЕС.
Природоохорона спільнота та спортивні рибалки стурбовано зауважили, що окрім пагубної зміни гідрологічного режиму річки, який призведе до ерозійних процесів грунтів, критичної зміни водних горизонтів (проблема зниження рівня та якості питної води), йдеться про загрозу зникнення певних видів риб. А саме, передусім червонокнижних видів риб - харіус європейський, ялець звичайний, марена карпатська, досить рідкісну форель стумкову, а також нещодавно зариблених місцевими волонтерами-природозахисниками 4 000 мальків реліктового (надзвичайно рідкісного) дунайського лосося (тайменя), який внесений до Міжнародної Червоної книги як представник одних із найцінніших видів ендемічних риб басейну р. Дунай.
