За вільну Боржаву

Наразі лінію захисту обох місцин тримають місцеві громади спільно з екологами та юристами. Нещодавно відбулося кілька важливих подій для подальшого захисту Боржавської полонини. Закцентуємо увагу саме на них, адже це не просто локальні бої за збереження Карпат, а свідчення, як працюють чиновники для захисту довкілля і наскільки допомагають у цьому зміни в природоохоронному законодавстві.

СУПЕРЕЧЛИВИЙ ЗВІТ

Днями Закарпатський окружний адмінсуд закінчив підготовче провадження у справі зі скасування висновку департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА щодо будівництва ВЕС на Боржавському хребті. Розгляд по суті призначено на 18 листопада.

Позов підготували представники ГО «Ноосфера» та МБО «Екологія-Право-Людина» спільно з місцевими громадами та науковцями. У зверненні до суду вони просять скасувати скандальне рішення екологічного департаменту ЗОДА, яким місцеві чиновники погодили не менш скандальний звіт з оцінки впливу на довкілля.

Турецька компанія ТОВ «Атлас Воловець Енерджі» 2017 року розпочала збір усіх необхідних документів для будівництва вітрової електростанції загальною потужністю 120 МВт. Це 34 вітряки по 150 метрів заввишки разом з гірськими сполучними дорогами, яких поки що на полонині немає, і разом з підземними кабелями на десятки кілометрів уздовж Боржави.

Інвестор почав готувати проект землеустрою під кожен вітряк окремо, а не на цілісний комплекс. Таким чином забудовник отримав в оренду земельні ділянки під майбутню ВЕС. Після зауважень громадськості товариство змушене було розпочати по-новому підготовку звіту з ОВД.

У січні цього року в Єдиному реєстрі ОВД такий звіт з’явився. Експертів вразив його обсяг — понад тисячу сторінок, а ще більше зміст. Траплялися скопійовані частини звітів щодо вітрових електростанцій в інших регіонах України, також були неправдиві дані про дослідження впливу на природу від появи комплексу вітряків. Зі свого боку громадськість підготувала зауважень на сто сторінок, сподіваючись, що екологічний департамент ЗОДА, як остання інстанція в погодженні звіту, помилки розробників врахує й видасть висновок про неприпустимість такої діяльності. Однак у департаменті підготували протилежні документи.

СУД — «ЗА» БОРЖАВУ?

Тепер громадськість просить суд визнати дії департаменту протиправними і скасувати виданий висновок з ОВД на будівництво ВЕС на території Воловецького та Свалявського району. Як повідомляв громадський правник Віталій Грегор із зали суду, на захист полонини приїхали кілька десятків жителів Міжгірщини та Свалявщини, які перед початком судового засідання провели імпровізований мітинг «За збереження Боржави». Суддя Тетяна Скраль розглянула заяви різних громадських організацій та Пилипецької сільради про залучення до справи як третіх осіб на боці позивача, а також визначила дату засідання по суті.

Такий перебіг подій — радше виняток із правила. Як зазначила юрисконсульт МБО «Екологія-Право-Людина» Софія ШУТЯК, закарпатські суди закриті від громадськості й не дозволяють захистити порушене право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. «Для того щоб полонина Боржава була дійсно захищена, не досить одного позову про скасування висновку з оцінки впливу на довкілля. Необхідно скасувати детальні плани територій, які стали підставою для укладення договорів оренди землі. Скасовувати потрібно також укладені договори оренди землі. Незважаючи на те, що ВЕС планується одна, договорів оренди уклали під кожну ВЕУ (окремий вітряк). Таким чином судовий збір за подання такого позову становить понад 151 тис. грн, що не під силу будь-якій неурядовій організації. На звернення до суду з проханням відтермінувати сплату судового збору чи визнати це однією позовною вимогою — суди реагують негативно. Проте закон про судовий збір дозволяє звільняти в таких категоріях спорів позивачів від сплати судового збору, адже йдеться про збереження національного надбання. Також судитися потрібно щодо скасування дозволів на початок будівельних робіт, які отримані ТОВ «Атлас-Воловець», — резюмує Софія Шутяк.

ЗОНА РЕКРЕАЦІЇ, А НЕ ВІТРЯКІВ

За кілька тижнів до судового засідання в Ужгороді відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «Збереження природи і рекреаційно-туристичний розвиток Боржавських полонин в українських Карпатах». Як повідомляє zakarpattya.net.ua, у ній взяли участь екологи, науковці, представники місцевих та сільських рад Міжгірського і Свалявського районів.

Це контрвідповідь тим науковцям і науковим установам, які долучилися до підготовки псевдозвіту ОВД щодо Боржави. Учасники конференції ще раз наголосили на важливості збереження полонини. Саме тут розташовані ділянки з рідкісною первинною альпійською рослинністю, через полонину проходять міграційні шляхи птахів та кажанів. Крім цього, полонина входить до об’єктів Смарагдової мережі Європи, тобто надзвичайно цінних територій.

Учені вважають, що будівництво проектованого об’єкта ВЕС призведе до втрати найцінніших високогірних компонентів природних комплексів, тому реалізація проекту має бути зупинена. Як наголосила під час зустрічі декан біологічного факультету Ужгородського національного університету Ярослава ГАСИНЕЦЬ, натомість повинна розпочатися реалізація іншого проекту — створення природоохоронної території у високогір’ї полонини Боржава.

Після наукової конференції учасники підготували резолюцію, один із пунктів якої стосується поширення інформації в мас-медіа. З-поміж інших положень — підготувати і опублікувати доповіді науковців, провести низку науково-практичних конференцій з акцентом, що Боржава — передусім туристично-рекреаційний регіон, а не місце для вітряків.

ЯКА ПОЗИЦІЯ ЧИНОВНИКІВ?

Також науковці планують звернутися до комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, до народних депутатів України від Закарпаття і до керівництва Закарпатської облдержадміністрації та обласної ради з проханням зробити все можливе для збереження Боржавських полонин. Підстав вистачає цілком — численні порушення законів та міжнародно-правових актів під час просування проекту ВЕС.

Наразі позиція чиновників у справі Боржави досить неоднозначна. Приміром, голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Ігор Кривошеєв запевняв місцеву громаду, що в комітеті не проти вітряків на Закарпатті, але не на Боржаві.

Разом з тим губернатор Закарпаття Ігор БОНДАРЕНКО в інтерв’ю «Укрінформу» нещодавно прокоментував, що наразі йдуть перемовини про те, щоб перенести на інше місце проект ВЕС: «Якщо цього в перспективі доб’ються, буде чудово! Тому я думаю, що з Боржавою не буде колапсу. Ні економічного, ні екологічного». Яка територія може бути альтернативною і чи справді Боржаві дадуть спокій, із коментарів Бондаренка неясно, бо, приміром, у будівництві гірськолижного комплексу на Свидівці чиновник нічого крамольного не бачить.

Крім цього, в парламенті створена робоча група, яка скрупульозно вивчає кейс Боржави. У Міністерстві із захисту довкілля та енергетики також взялися за пошуки компромісу, як же розвивати вітрову енергетику. Як додала Софія Шутяк, на одній із зустрічей було обговорено питання національних та міжнародних вимог щодо збереження біорізноманіття під час планування будівництва, використання й демонтажу ВЕС. Та наскільки в новому міністерстві готові захищати довкілля і, власне, Боржаву, якщо очолює нове Міненерго Олексій Оржель, котрий раніше керував Українською асоціацією вітрової енергетики?

Посадові особи, від яких залежить доля цілого регіону, повинні чітко пояснювати, на чиєму вони боці. У ТОВ «Атлас Воловець Енерджі» постійно апелюють до того, що ВЕС на Боржаві — це інвестиції у місцевість та розвиток краю. Але ж ніхто не забороняє інвестувати в регіон. Варто розглянути інші варіанти — сільський туризм, місцеві ремесла, малий бізнес, скажімо, сироварні чи автентичні промисли. Зараз це єдина місцевість у Карпатах, де можна літати на дельтапланах.

Вітрові електростанції — це передусім заробітки на «зеленому тарифі», вигідному виключно для інвестора. Нехай у регіоні з’являться додаткові робочі місця, на чому наголошує забудовник, але термін експлуатації ВЕС — 30 років. Боржавські краєвиди вистояли тисячоліття. Ідеться про різні «вагові» категорії.