За підсумком Першої Всеукраїнської науково-практична конференції щодо збереження Боржави ухвалено резолюцію

Перша Всеукраїнська науково-практична конференція «Збереження природи і рекреаційно-туристичний розвиток Боржавських полонин в Українських Карпатах» відбулась 10 жовтня 2019 р. у м. Ужгороді у конференц-залі Мукачівської греко-католицької єпархії. Її зініціювали, організувалиі провели:

Біологічний факультет Ужгородського націонадьного університету (декан – канд. біолг. наук, доцент Гасинець Я.С.).

Коаліційне об’єднання громадських організацій і науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття» (співголови – канд. фіз.- мат. наук, голова правлінняГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» Лукша О.В., канд. біол. наук еколог-експерт ГО «Екосфера» Станкевич-Волосянчук О.І.)

Регіональна асоціація органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля» (голова асоціації, Полянський сільський голова Дрогобецький І.І., виконавчий директор Суран В.Г.).

Комісія з питань екоології Мукачівської греко-католицької єпархії (голова – Владика Мілан Шашік, Єпископ Мукачівський).

Міжнародний природоохоронний та громадянський форум Східної Європи (співкоординатор, канд. біолог. наук, директор ГО «Інститут еколого-релігійних студій» Бокотей О.М.).

Учасники конференції констатують:

У науково-практичній конференції в очній або дистанційній формах загалом взяли участь понад 60 науковців, експертів, посадовців місцевих рад, представників громадських і релігійних організацій та асоціацій органів місцевого самоврядування і підприємців з наукових та інших організацій  міст Ужгорода, Києва, Львова, Мукачева, Полянської сільської ОТГ, сіл Пилипець на Міжгірщині та Березники і Керецьки на Свалявщині.

На 2-х пленарних засіданнях Конференції було заслухано і обговорено 24 доповіді науковців і експертів, що стосувались різних аспектів досліджень і розробок та узагальнень з питань збереження та рекреаційно-туристичного використання унікальної природи Боржавських полонин – її флори і фауни та неповторних гірських ландшафтів – як цілісного, особливо цінного гірського субрегіону Закарпаття. На засіданні у форматі Круглого столу з участю представників громад і туристичного сектора були обговорені проблемні питання розвитку рекреаційно-туристичної сфери та просторової інфраструктури Боржавських полонин.

Наскрізною думкою через усі доповіді і виступи на Конференції проходила теза про те, що цілісний субрегіон Боржавські полонини, який охоплює гірські території Міжгірського, Воловецького і Свалявського та частково й Іршавського районів, має ще й виняткове значення символічного капіталу краю з особливими характеристиками природних та історико-культурних цінностей для Закарпаття і України та Європи загалом. І це підтверджено також численними міжнародно-правовими актами щодо збереження ландшафтного і природного різноманіття в Європейському Карпатському природно-географічному мегарегіоні, ратифікованих  і Українською Державою.

Не випадково Боржавські полонини як субрегіон збереженої гірської полонинської природи Карпат та внаслідок транспортно-логістичної доступності стає все більш популярним місцем круглорічних занять різними видами туризму, лижним спортом та відпочинком, парапланеризмом, проведення фестивальних заходів і змагань для сотень тисяч відвідувачів з усієї України та зарубіжжя. Таке зростання популярності і відвідуваності гірського субрегіону ще більше потребує науково-обгрунтованих рекомендацій, дій і заходів по збереженню природи і довкілля Боржавських полонин в умовах зростаючого антропогенного впливу рекреаційно-туристичної сфери. Приклад хаотичної забудови і порушень у сфері захисту природи і довкілля високогір’я на полонині Драгобрат на Рахівщині недопустимий для його повтору на Боржавських полонинах.

Водночас практично усі доповідачі і виступаючі на Конференції з тривогою і занепокоєнням аналізували різні сторони і явища збереження природи у поєднанні з рекреаційно-туристичним розвитком Боржавських полонин у проекціях надзвичайно згубного і шкідливого за наслідками впливу на гірські ландшафти і полонинську природу, а відтак – і на рекреаційно-туристичну сферу субрегіону  - масштабного проекту будівництва на гірському масиві крупної вітроелектростанції (ВЕС) загальною потужністю у 120 МВт (34 вітряки по 150 м заввишки кожен, гірські з’єднувальні дороги і підземні кабелі на десятки кілометрів полонинського хребта). При цьому, в доповідях Конференції проаналізовано, доведено, узагальнено і спрогнозовано багато вагомих факторів і чинників згубного, шкідливого та незворотного і невідтворюваного знищення гірських ландшафтів та унікальних природних цінностей субрегіону Боржавських полонин внаслідок планованого будівництва масштабної ВЕС. І все це - виключно заради вигод отримання «зеленого тарифу» підприємством інвестора.

Подібному «інвестуванню» бізнесу із-за меж області та з іноземним капіталом, з цинічним ігноруванням справжніх інтересів громад Закарпаття та системи його споконвічних природних і суспільних цінностей, що повністю співпадають із суспільними цінностями і  національними інтересами Українського народу (це проявилось зокрема у кількарічному формуванні і зміцненні всеукраїнського руху за збереження Боржавських полонин «SAVE BORZHAVA»), повинно бути рішуче заявлено «СТОП» не тільки від широкої громадськості, але й від уповноважених органів регіональної та гілок центральної влади.

Проекти «колоніальної економіки» з експлуатацією найціннішого природного ресурсу для промислового виробництва електроенергії заради приватних вигод «зеленого тарифу», на переконання учасників конференції, не мають права на існування не тільки на Закарпатті, але й в інших регіонах України.

Для планованої  ж ВЕС на Боржавських полонинах учасники Конференції пропонують представникам інвестора безоплатні наукову і експертну допомогу у віднайденні альтернативних територій Закарпаття для розміщення ВЕС та у розробленні нового Звіту з оцінки впливу на довкілля такої території.

Враховуючи вищенаведене, учасники Конференції вирішили:

А. Рекомендувати Оргкомітету в якнайкоротші строки завершити формування і видання матеріалів доповідей і круглого столу Першої науково-практичної конференції «Збереження природи і рекреаційно-туристичний розвиток Боржавських полонин в Українських Карпатах» (в електронному і друкованому видах) та поширити серед учасників і наукових та експертних кіл.

Б. Темами наступних науково-практичних конференцій з проблем розвитку субрегіону Боржавських полонин визначено такі питання:

- Правові і містобудівні аспекти і проблеми розвитку цілісного гірського територіального комплексу Боржавських полонин в контекстах екологічного і планувального законодавства та міжнародних природоохоронних зобов’язань України.

- Розвиток Боржавських полонин як складова реалізації Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період 2021 – 2027 рр. та Державної програми розвитку гірських територій українських Карпат на період до 2023 року.

В. Підтримати пропозицію Коаліційного об’єднання ГО і науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття» про утворення Відкритого громадянського об’єднання «За збереження природи і розвиток субрегіону Боржавських полонин» - з метою консолідації зусиль громадських організацій і громад та місцевих рад, науковців і експертів, бізнесу і всіх зацікавлених сторін у науково-обгрунтованому і раціональному використанні унікальних природних ресурсів Боржавських полонин, запровадженні на практиці принципів екологічно-збалансованого (сталого) розвитку гірського субрегіону Боржавських полонин та унеможливлення реалізації згубних і екологічно  загрозливих т. зв. «позапланових стратегічних інвестиційних проектів» (ПСІП) на зразок будівництва масштабної ВЕС на гірському масиві Боржавських полонин.

Г. Звернутись до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та до народних депутатів України від Закарпаття, а також – до керівництва Закарпатської облдержадміністрації і обласної ради з проханням зробити все можливе для недопущення ландшафтного і екологічного знищення субрегіону Боржавських полонин планованим масштабним проектом будівництва ВЕС, зважаючи як на наукові і експертні результати досліджень та розробок, так і на численні порушення законів і міжнародно-правових актів при просуванні проекту ВЕС.

Д. Дану Резолюцію опублікувати у ЗМІ, надіслати всім учасникам Конференції та органам регіональної і центральної влади.                                                                                    

Теги: резолюція, конференція, Боржава

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати