Надбавки чи інвестиції: яким шляхом розвитку гірських територій Карпат піде Україна

1. посилення державних гарантій,

2. створення умов для розвитку та інвестицій.

Перший шлях передбачає підсилення чинної політики підтримки гірських територій. Як відомо, основними соціальними преференціями для мешканців гірських населених пунктів зараз є 20% надбавки до пенсій та 25% надбавки до посадових окладів працівників бюджетної сфери (у 2018 році медична субвенція для Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей, які мають у своєму складі гірські населені пункти, збільшилась на 138,9 млн грн, а освітня на – 495,8 млн грн).

У Верховній Раді минулого скликання народні депутати зареєстрували законопроект №6439-Д щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів. Він передбачав підвищення оплати праці на 25% для працівників медичних, освітніх і бюджетних установ, і на 50% - для високогірних. Також планувалося збільшення на 20% пенсій, стипендій, матеріальної допомоги для громадян, які проживають на гірських територіях і на 40% - для високогірних. Крім того, законопроект встановлював пільги зі сплати за електроенергію, надання квоти на першочергове зарахування до вузів молоді з гірських районів тощо.

Другий шлях - це поступовий перехід від соціальних пільг до інвестицій та підтримки малого і середнього бізнесу. Держава разом з регіональною та місцевою владою мають створити умови для наповнення місцевих бюджетів, збільшення робочих місць, поліпшення якості і доступності послуг в Карпатському регіоні.

На розгляді Верховної Ради минулого скликання був урядовий законопроект №8154 щодо сталого розвитку та створення нових робочих місць у гірських та високогірних населених пунктах. Автори проекту закону пропонували у складі гірських населених пунктів виділити окремо високогірні населені пункти (гірські – 400 м на рівнем моря і вище, високогірні – 600 і вище), вдосконалити розрахунки медичної та освітньої субвенцій, розробити держпрограму стимулювання розвитку гірських та високогірних населених пунктів. Крім того, передбачалося зменшення мінімального розміру земельної ділянки для створення індустріальних парків до 10 га (сьогодні це 15 гектарів), що дало б змогу започатковувати виробництва та створити нові робочі місця на цих територіях.

Ці два законопроекти не дійшли навіть до першого читання, а тому були відкликані з Парламенту. Якими будуть нові законодавчі ініціативи, значною мірою залежить від позиції Президента та Уряду.

На щастя, Президент України Володимир Зеленський та новий Уряд підтримали другий шлях розвитку гірських територій. Нагадаємо, у липні цього року Президент своїм Указом доручив Уряду затвердити Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки з урахуванням Концепції розвитку гірських територій українських Карпат.

Основні пріоритети Програми: розбудова транспортної, виробничої, соціальної, інформаційної інфраструктури, формування конкурентної економіки гірських територій через розвиток традиційних і найбільш перспективних для регіону видів діяльності (лісового та сільського господарства), забезпечення екологічної безпеки, розвиток туризму тощо.

Регіони вже подали свої пропозиції до Програми, очікується розгляд цього документу Кабінетом Міністрів. Після цього Уряд планує включити Програму до проекту Державного бюджету на 2020 рік.

Нагадаємо також, що 20 вересня 2019 року Президент видав Указ «Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції», відповідно до якого Кабінет Міністрів має передбачити під час доопрацювання проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік кошти на стимулювання економічного зростання, підвищення соціальних стандартів, розвиток гірських територій українських Карпат, а також збільшення обсягу коштів Державного фонду регіонального розвитку.

Сподіваємося, усі ці ініціативи підтримає і Верховна Рада України, що стане значним поштовхом для розвитку територій українських Карпат.

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Сталий розвиток Українських Карпат». Проект фінансується Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках програми польської співпраці в цілях розвитку.