Професор Федака "відкрито" розповів про 100-річчя офіційного впровадження назви "Ужгород" (ФОТО)

«Чехословаччина почала запроваджувати на території Підкарпатської Русі реформи, ввела навчання в школах на місцевій говірці, але якщо повертатися до теми нашої нинішньої розмови, то на офіційному рівні саме в цей час була запроваджена нова слов’янська назва міста – «Ужгород», і вона вже вживається з того часу в усіх документах», – розповів Сергій Федака.

До речі, чехи не обмежилися перейменуванням Унгвара в Ужгород, у той же час і Мункач став Мукачевом, Берегсас – Береговом тощо.

Зі слів професора, етимологія, тобто походження старої назви «Унгвар», лишається й досі предметом для дискусій. «Друга частина назви «вар», «варош» більш-менш прозора – це укріплення, місто. А ось корінь «унг» дуже давній, він містить носовий приголосний «г», типовий для давніх слов’ян, який із часом перейшов до давніх тюрків та мадярів. Слово «унг», на думку частини дослідників, тюркського походження і означає болотисту місцевість. У принципі, це відповідає характеру нашого міста, бо річка Уж протікала його територією кількома рукавами, місцевість, відповідно, була болотистою, особливо навесні, коли річка розливалася. Відповідно, коли був побудований замок на горі, й виникла сама назва «Унгвар» – укріплення на болотистій місцевості».

Окремі науковці, за словами Сергія Федаки, пропонують свої пояснення старої назви міста, але факт є фактом – із 1919 року слов’янська за своїм характером назва «Ужгород» починає домінувати в офіційній документації, в спілкуванні й під цією назвою фігурує в історії.

Як ми вже повідомляли, восени виповнюється 100 років, відколи в офіційних документах почала вживатися назва Ужгород. Отож відзначення «столітнього ювілею» Ужгорода з ініціативи журналістки, авторки проекту «Втрачений Ужгород» Тетяни Літераті – одна зі складових цьогорічного Дня міст, інформує прес-служба Ужгородської міської ради..