Християнський КВВ на Закарпатті

Після богослужінь у храмах словаки збираються на “плес”, угорці влаштовують “фашанги”. А до селища Середнього з різних районів області з’їздиться молодь на гру християнського Клубу Веселих і Винахідливих. Ініціатива виникла п’ять років тому в середовищі лідерів слов’яномовної молоді Мукачівської дієцезії РКЦ, яка раніше збиралася в Середньому на зимові зустрічі, що завершувалися гутірками й дискотекою.
“Аби позбавитися одноманітності, виникла ідея провести католицький КВВ, – розповіла одна з його організаторів і постійна ведуча Тетяна Решетар, педагог із міста Мукачевого. – За основу взяли гру, яку ми всі добре знаємо ще з радянських часів. Залишили основні форми конкурсів: представлення команд, домашнє завдання, музичний конкурс і конкурс капітанів. Але для того, щоб наголосити, що це християнський КВВ, релігійна зустріч, додали біблійний конкурс: молодь дає відповіді на запитання щодо знання Святого Письма, конкретно з якоїсь глави чи книги. Також є інсценізація на біблійну тему, про яку ніхто з учасників не знає наперед. Це імпровізація. Змагаються команди між собою впродовж декількох годин”.
Спершу було чимало скептиків, однак перший турнір зацікавив не тільки дітей і молодь, а й багатьох дорослих. Прийшли також греко-католики та православні. Згодом з’явилися постійні вболівальники. Дехто з них долає по 40-60 кілометрів.
“Увесь рік чекаю на цей середнянський КВВ, – розповідав чоловік середнього віку з гірського райцентру Великого Березного. – Я звичайний робітник. Дуже люблю гумор, але якби телевізійні кавеенники тільки веселилися, кепкували, а то вони постійно ображають інші народи, вживають нецензурні слова. Хіба це культура?”
Дирекція місцевої школи постійно надає для проведення турнірів християнського КВВ свій зал. Шкода, що такий захід відбувається тільки раз на рік, мовили присутні вчителі та батьки. Водночас не приховували свого розчарування, що команді господарів досі не вдається потрапити до трійки найкращих: діткам із молодших класів, незважаючи на всі старання, важко змагатися зі старшокласниками та студентами. Відразу виникла дискусія, чому команда зі Сваляви ледве помістилася на сцені та ще й запаслася всілякими костюмами й декораціями, а з Ужгорода й Мукачевого цього разу не було нікого, хоч у минулому тамтешні громади виставляли гарні команди. Як членові журі мені доводиться спостерігати за кавеенівськими змаганнями в Середньому, розвитком цього руху на Закарпатті. Одні команди з успіхом дебютують, а через рік-два згасають, інші з усіх сил намагаються триматись, а окремі продовжують зростати чисельно та якісно. Наприклад, яскравим відкриттям цьогорічного сезону стала команда з віддаленого гірського села Тур’я-Ремети Перечинського району. Ентузіазму, самобутнього гумору й імпровізації в цих хлопців і дівчат було вдосталь, та ще й спілкувалися місцевою говіркою. Натомість їм забракло катехитичних знань. Команда із села Сторожниці Ужгородського району, яка стала одним із призерів, цього разу складалася з представників двох громад – римсько-католицької та греко-католицької. Невеличку команду із села Глибокого “витягнув” до групи переможців їхній глибоко обізнаний зі Святим Письмом капітан. Одні готувалися до змагання самотужки, іншим допомагали священики й монахині.
Цьогорічний турнір проходив під гаслом “Вдягнімося в Христа”. Зустріч розпочалася зі Служби Божої, яку в храмі св. Луки відправив Генеральний вікарій Мукачівської дієцезії отець францисканець Петро Жарковський. Змагання, яке тривало аж до вечора, почалося з представлення команд і показу домашнього завдання у вигляді сценок. Потім усім потрібно було швидко відповісти на запитання зі Святого Письма за листами апостола Павла до римлян і до коринтян. Далі команди виконували власні пісні та пародії, мусили швидко придумати інсценізацію на біблійну тему, а наприкінці відбулося змагання капітанів на найкраще знання “Діянь апостолів”. Жодна з команд не залишилася без оригінальних призів, а на завершення була дискотека.
Організацією проведення християнського КВВ зацікавилася молодь із сусідніх Івано-Франківської та Львівської областей. “Будемо раді вийти за межі Закарпаття”, – говорить Тетяна Решетар.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати