Вітряки на полонині Боржава як головний виклик Закарпаттю туристичному

Більше двох років Закарпаття лихоманять ще не побудовані на заповідному Боржавському хребті вітряки, за існування яких сьогодні закарпатці судяться з чиновниками ОДА, що підтримали інвестиційний проект.

Вітряки на полонині Боржава як головний виклик Закарпаттю туристичному

Для Закарпаття, яке десятиріччями приваблювало своїми незайманими природою і автентичністю, ця інновація стала справжнім викликом. З кінця 2017 року в області точаться жорсткі дискусії навколо забудови полонини Боржави вітряками, які вже давно вийшли за її межі. З одного боку - імідж влади перед іноземним інвестором, податкові надходження і обіцянки соціальних проектів місцевим громадам. З іншого - попередження про екологічні та соціальні ризики, ймовірне порушення чинного законодавства із вже розпочатими судовими процесами і громадськість, серед якої як експерти, так і звичайні селяни.

Турецькі інвестори і місцеві прихильники переконані, що масштабний проект не лише позитивно вплине на розвиток краю, а і привабить туриста. Аргументують: завжди є охочі подивитися на вітропарки в інших країнах і як підтвердження наводять низку публікацій про вітряки в США, Канаді, Великій Британії, Австралії, Тасманії, Філіппінах, у Європі тощо.

Місцева влада теж вважає, що вітряки викличуть туристичний бум у районах.

«Перше, якщо за кордоном, в Австрії, Угорщині, Нідерландах, практично усюди в Європі є вітрові парки, то у нас такого ще мало. Тож цікавість у людей буде велика.

І друге, якщо інвестор обіцяє зробити на окремих вітряках оглядові майданчики і це теж буде більш ніж цікаво туристам», – каже голова Воловецької РДА Валентина Рогова.

В Закарпатській ОДА навпаки, зосереджені на інвестиційній привабливості проекту для області та можливих його ризиках як для природи, так і для людей.

«Інвестиції і розвиток регіону потрібні однозначно. Особисто моя думка, що вітряки туризму не завада. Натомість нас (облдержадміністрацію – ред.) насторожують інші питання: чи дійсно для встановлення вітряка потрібно зрізати вершину гори і як це вплине на водоносні горизонти. Адже, зрозуміло, що в першому випадку хребет зміниться назавжди, а в другому, якщо зачеплять водоносні горизонти, то у людей може не бути води», – коментує радник голови ОДА Сергій Гайдай. 

Натомість екологи і науковці категоричні: вітрякам на карпатському хребті не місце.

"На сьогодні немає жодного прикладу будь-якого вітропарку у високогір’ї Карпат. Усі приклади високогірних ВЕС у Європі розташовані в інших гірських системах – в Альпах, Балканах, в горах Шотландії. А це – інші умови і за геологією, і за гідрологією, і за кліматом та рослинним покривом. Ще одна відмінність – у кожному з відомих прикладів вітроустановки розташовані на високогірному плато, а не на гострому хребті, яким є хребет полонини Боржава”, – пояснює еколог ГО “Екосфера Оксана Станкевич-Волосянчук.
 

Боржавський вітер для «GURIS»

У дотаційний на 76% регіон зайшла крупна риба: турецький холдинг «GURIS» обіцяє «щонайменше 1,4 млн. євро» інвестицій у місцеві бюджети Воловецького та Свалявського районів в обмін на 30 га високогір’я полонини Боржава.

З цієї суми протягом 25 років за оренду землі до рад надійде біля 1,3 млн євро. 

Вітровий потенціал полонини Боржава потрібен «GURIS» для встановлення тут вітрової електростанції потужністю 120 МВт: верхів’я хребта мають «прикрасити» 34 майже 200-метрові вітряки, які, прогнозовано працюватимуть 8 760 годин в рік. Для цього на початку 2017 року вони зареєстрували у Воловці ТОВ «Атлас Воловець Енерджи»

Інвестор поспішає встигнути розпочати проект до 2020 року, щоб зберегти для себе ставку «зеленого тарифу» в розмірі 10,2 євроцента за 100 кВт

«Зелений тариф» – економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. В Україні енергію, вироблену з відновлюваних безкоштовних ресурсів (сонце, вітер, вода), скуповує ДП «Енергоринок» за найвищими у Європі ставками. Платять за «зелену енергію» кінцеві споживачі – населення і підприємці.

Сьогодні в Україні з відновлюваних джерел виробляється лише близько 2% із загальної кількості електроенергії, а коштує це енергоринку біля 9% усіх коштів, що платять виробникам. У 2018 році за даними Міненергетики альтернативні електростанції отримали 16,8 млрд. грн.


Політичне лоббі як «зелене світло» для вітряків

GURIS HOLDING AS – турецький будівельний холдинг, заснований у 1958 році. Сьогодні до його складу входять 65 компаній з різних країн світу, включаючи Саудівську Аравію, ОАЕ, Лівію, Сирію, Румунію, Косово із сумарною кількістю об’єктів, побудованих у 31 країні світу.

Як зазначають самі інвестори, в Україну вони «зайшли» у 2017 році для «прискорення темпів розвитку зеленої енергетики» на запрошення уряду Володимира Гройсмана. У 2018 році була побудована їх ВЕС в Овідіопільскому районі на Одещині сумарною потужністю понад 80 МВт.

В Україні з ними пов’язані щонайменше 10 компаній, створених спеціально під проекти генерації з відновлюваних джерел. Засновники цих ТОВ – дочірні компанії холдингу, зареєстровані в різних країнах світу, а також громадяни Туреччини. Серед них і воловецька компанія «Атлас Воловець Енерджи», яка давала коментарі до цієї статті.

Реєстрацією українських «дочок» «GURIS» займались юрист Катерина Тімченко та Святослав Жмуцький. Останній, власне, і представив проект вітряків на Боржаві Закарпаттю у 2017 році.

Також юристом у турецького інвестора працює брат Святослава Богдан Жмуцький. Він же фігурував у спільному розслідуванні ОССRP та «Схем» Радіо Свободи «Ландромат: мільйонери з Миронівки» про транскордонну схему виведення з Росії близько 20 мільярдів доларів через українських громадян.

Батько братів Жмуцьких – колишній експерт з аграрних і земельних питань «Центру Разумкова» Володимир Жмуцький. 

З 1995 по 2000 рік працював в Мінюсті при міністрі-регіоналі, а нині судді Конституційного суду України Сергієві Головатому. Був начальником управління законодавства з питань охорони навколишнього середовища, земельних відносин та АПК.

З 2000 по 2007 рік в Державному комітеті земельних ресурсів України (сьогодні Держгеокадастр – ред.) займав посаду заступника голови комітету з юридичних, законопроектних і міжнародних питань.

Готуючи цей матеріал, автор статті звернулась з офіційним запитом по коментарі до «Атлас Воловець Енерджи». І хоча вони, як приватна компанія, могли їх не надати, однак відгукнулись і надіслали вичерпні відповіді, які використано в тексті з посиланням.

Юристи і представники компанії, розуміючи суспільний резонанс і відповідальність за розробку проекту вітропарку на Боржаві (мається на увазі відкриті судові провадження – ред.) намагаються бути відкритими для громадськості та представили свою позицію. 

“Питання екологічної безпеки, збереження природних ресурсів, впливу будь-яких проектів на унікальні природні комплекси – це питання суспільного інтересу. Саме тому для журналістів важливо зібрати якнайбільше інформації від усіх зацікавлених сторін. Закон про доступ до публічної інформації надає можливість отримання інформації від приватних підприємств, які не є суб’єктами владних повноважень, однак, їхня діяльність стосується “стану довкілля”. Така відкритість ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” показує бажання працювати прозоро", – коментує юрист ГО “Інститут Розвитку Регіональної Преси” Людмила Панкратова.
 

Інвестиції «доброї волі» та неприбутковий бюджетний турист

«Ще одним інструментом допомоги соціально-економічного розвитку є спонсорська діяльність – добра воля Інвестора», – зазначає «Атлас Воловець Енерджи», розповідаючи про спонсорську підтримку районам, в межах яких хоче побудувати ВЕС.

Її розмір, починаючи з 2017 року, як вказує сам інвестор, сягнув більше 432 тис. грн. 

Головною обіцянкою інвесторів стало будівництво дороги на одну з вершин полонини – Великий Верх. І хоча дорога на хребет потрібна, насамперед, інвестору для проведення робіт з будівництва вітроелектростанції, як місцева влада, так і сам інвестор впевнені, що найбільше вона необхідна туристам.

«Тепер наш турист сідає у таксі і їде в Пилипець чи Подобовець, щоб піднятись там (на Боржаву – ред.) крісельною дорогою. А якщо буде дорога, то людина сяде в машину і виїде на хребет тут», – переконана голова Воловецької РДА Валентина Рогова.

«Атлас Воловець Енерджи» вказує на наявність вже підписаного «Договору про спiвробiтництво та розвиток інфраструктури Воловецької селищної ради», існування якого не підтверджують ні у Воловецькій РДА,  ні в Закарпатській ОДА.

«Відсутність офіційного юридичного документу (який гарантує надходження інвестицій – ред.) ще одна причина ретельно дослідити питання будівництва вітроелектростанції», – зазначає радник голови ОДА Сергій Гайдай.

Воловецький район дотаційний на 78,9%. У 2018 році його видаткова частина перевищила дохідну у понад 4,5 разів - 275,7 проти 58,1 млн. гривень.

Згідно з даними департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА, минулі два роки розмір надходжень туристичного збору до місцевих бюджетів сягнув 167,6 та 206,3 відповідно. За перше півріччя цього року – 101,6 тис. 

Офіційно тут лише близько 15-ти підприємців, які сплачують податки у сфері туризму і 36 незареєстрованих «зелених садиб». Постанова Кабміну 2010 року дозволила власникам останніх збільшити кількість ліжко-місць з 10-ти до 30-ти без необхідності реєстрації і, відповідно, сплати податків. Саме тому місцева влада бачить розвиток району за допомоги інвесторів, а не туристів.

«У нас добре наповнюється бюджет лише у Жденієві, де є «Рейкарц». Там туристи платять за комфортні умови і організоване дозвілля. А туристи, які приїхали, наділи на себе рюкзак і пішли в гори, нічого не платять (мається на увазі туристичний збір – ред.). Єдине, що купують, це продукти в магазині. Це бюджетний турист, який не вкладає гроші у відпочинок», – розповідає голова РДА.
 

Вітряки на Боржаві рекомендували державні проектанти,  інвестор

Саме так переконують в інвестора і посилаються на Схему електропостачання як одну з складових Схеми планування території Закарпатської області, розроблену ДП «Дніпромісто» і затверджену обласною радою у 2013 році.

«Конкретне місце на Полонині Боржава було рекомендоване державними проектантами як найбільш підходяще на території Закарпаття ще за 4 роки до початку реалізації Проекту ВЕС на Полонині Боржава», – переконаний інвестор.

На схемі серед іншого дійсно виділені три рекомендовані ділянки для розміщення вітряків. Це гора Гимба на спірному Боржавському хребті у Міжгірському районі (з цього району через протести місцевих інвестор вітряки забрав – ред.) та дві ділянки на Перечинщині: на горах Менчул та Явірник.

Натомість в управлінні містобудування і архітектури області кажуть, що іноземні інвестори з приводу будівництва вітряків з врахуванням регіональних інтересів до них не звертались і вказують на згадані території як на території курортно-рекреаційного призначення .

Враховуючи цю невідповідність, в липні 2019 року тимчасово виконуючий обов’язки голови Закарпатської ОДА Іван Дуран (сьогодні цю посаду обіймає Ігор Бондаренко – ред.) наказав Воловецькій та Свалявській РДА скасувати детальні плани територій для побудови вітряків, визнавши їх такими, що суперечать українському законодавству

«Ми знаємо також про цю невідповідність і будемо її вивчати, – коментує радник нинішнього голови Закарпатської ОДА Бондаренка Сергій Гайдай. – Зрозумійте, наша команда прийшла місяць тому, а попередники нам лишили неабиякий спадок: це і Боржава, і Свидовець, і золоторудник у Мужієві… Тому тепер ми намагаємося максимально якісно зрозуміти усю проблематику для чого і запросили до діалогу всі зацікавлені сторони».
 

Екологічні ризики від будівництва вітропарку та судові процеси за збереження хребта

Сьогодні по Боржавському питанню в судах області розглядають три позови.

Перші два (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82255785) (http://reyestr.court.gov.ua/Review/83038463) - проти екочиновників Закарпатської ОДА на скасування висновку з Оцінки впливу на довкілля як одного з основних дозвільних документів для будівництва вітроелектростанції

Департамент екології ОДА у своєму висновку зазначив, що «вважає допустимим провадження планованої діяльності», а сам вплив від будівництва вітряків назвав «екологічно допустимим».

Експерти і науковці називають звіт, на який чиновники департаменту дали висновок, «неякісним», а також наполягають на порушені повноважень при затверджені детальних планів територій та процедури з відведення землі.

Особливо науковці акцентують на тому, що Боржава відноситься до Смарагдової мережі Європи.

Смарагдова мережа – мережа територій особливого природоохоронного значення в країнах Європи і Африки, важливих для збереження біорізноманіття. Створена 1998 року для виконання Бернської конвенції і підтримується державами – членами Ради Європи

До цієї мережі віднесені 4,5 тис. га полонини Боржава, які охороняються в рамках Угоди про Асоціацію вітчизняним і міжнародним законодавством.

“Найбільшого негативного впливу від встановлення ВЕС полонина Боржава зазнає саме на етапі будівельних робіт. Будь-який вплив на рослинний покрив – а це масштабні земельні роботи для монтування вітроустановок, будівництво складувальних майданчиків, під’їзних доріг, де працюватиме важка спецтехніка – призведе до незворотної ґрунтової ерозії, забруднення та замулення потічків й пришвидшення стоку води під час опадів. Цілісність рослинного покриву на полонинах є дуже важливою як для якості води у верхів’ї річок, які беруть свої початки на Боржаві, так і для водорегуляції, формування паводків та глибини залягання ґрунтових вод. Адже відомо, що вже сьогодні вважаються зниклими з десяток джерел води, відомих ще донедавна туристам і науковцям-дослідникам на полонині. Яким чином забудовник планує запобігти ґрунтовій ерозії та змиву ґрунту у водотоки, а також як збирається відновити порушену структуру ґрунтів та субальпійські луки після завершення будівництва, немає адекватної відповіді ні у звіті з ОВД, ні у висновках щодо звіту з ОВД, виданого департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА", – пояснює ризики еколог ГО “Екосфера” Оксана Станкевич-Волосянчук.

«Затверджувати рішення для «окремих частин територій України», як це сказано в Законі, повноваження Кабінету Міністів, а не органів місцевого самоврядування», – додає юрист організації «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк.

Другий – проти Держбудінспекції (далі – ДАБІ). Юристи просять суд  зупинити процедуру видачі дозволу на будівництво до вирішення перших судових спорів по суті справи. 

У той же час обласна ДАБІ вже двічі відмовила «Атлас Воловець Енерджи» у дозволі на будівництво.

«Проект містив порушення, ми відмовили і вони забрали документи (на доопрацювання – ред.). На сьогодні з приводу будівництва вітряків до нас більше не звертались», – коментує начальник ДАБІ в Закарпатській області Віталій Лалакулич.

Голова Воловецької РДА Валентина Рогова, яка загалом підтримує будівництво вітроелектростанції через потенційні надходження інвестицій у район, зазначає, що проект має бути реалізований в законний спосіб.

«Я не знаю, чи зашкодить проект природі, чи не зашкодить. Я не фахівець. Я дивлюсь з позиції наповнення місцевого бюджету. Однозначно, ніхто проти людей і закону йти не буде. Не буде дозволів на початок будівництва, то ніхто будувати не буде», – коментує Валентина Рогова питання про потенційні порушення процедур.

Олена Мудра

03 вересня 2019р.

Теги: Боржава, полонина, ВЕС, вітряк, Атлас Воловець Енерджи

Коментарі

Йовжі 2019-09-25 / 21:43:26
Ой, дайте ми мало упити, бо щось ня у черві болить ...

Василь 2019-09-24 / 09:36:05
до Volodymyr Krasnoholovets. Вітряки нікому, ніде у світі не зашкодили. Не зашкодять і нам. Не бійтесь вітряків, вони нічого не нищать. Складаєте цей бізнес-план, шукаєте інвестора, приходити до нас в район і розвиваєте. Буде доповнення до вітряків на Боржаві

Volodymyr Krasnoholovets 2019-09-19 / 17:52:32
до Василь
... в наш район інвестиції треба, тому вітрякам бути. До Volodymyr Krasnoholovets знову брешиш про глубину котловану. Будуть будувати підрядники

Якщо потрібні інвестиції, то складіть програму з місцевою владою - чого хочете? А потім вже під бажання шукайте інвестиції. Наприклад, чому б вам не розводити в теплицях різні лісові гриби (білі, лисички, маслюки і т.д.). От потібні інвестиції в: 1) типові декілька видів теплиць, 2) типові газифікатори аби обігірвати теплиці в холодну пору. Нагадаю, що органічний матеріал пропоущений через попередню газифікацію дає вдічі більше енергії в порівнянні з прямим горінням. Звідти ж можна і електрику добувати - з газифіктаора за звичанй чи навіть заниженим тарифом в порівнянні з мережею.

Стосовно брехні - то у вас проблеми з причинно-наслідковими зв'язами; на жаль, таке часто трапляється. Але боріться, поборите!

Василь 2019-09-17 / 17:57:12
до Ігор. На території Міжгірського району вітряків не буде. Не бійтесь. А Воловецький район розуміє, що в наш район інвестиції треба, тому вітрякам бути. До Volodymyr Krasnoholovets знову брешиш про глубину котловану. Будуть будувати підрядники

Ігор 2019-09-14 / 21:45:06
Нє-неє хлопці...нічого лізти у полонину. Міжгірський район категорично проти строки.Можете любого туй зазвідати. Хто полізе стройити , того бдеме палити..!

*** 2019-09-12 / 15:48:59
Людське життя,справді-мильна бульбашка. Бог, Вам суддя!

Соціо 2019-09-12 / 15:38:12
АГРЕСІЯ- ознака слабкості!!!

сорри 2019-09-12 / 14:39:14
***, 99% "народжених у рідному краї" готові вже зараз за дзеркальця і брязкальця, як індіанці Манхеттен, продати "свою Землю і ресурси".

Бо бидло.

А ваш псевдопатріотизм - мильна бульбашка.

*** 2019-09-12 / 12:10:44
Зрозуміло,що Східна філософія тонша,але людина народжена у рідному краї,краще за всіх ,знає свою Землю і ресурси.І не треба думати,що хтось дурніший за м...!!!Господарювати, треба дома ,а не по чужих краях!

Volodymyr Krasnoholovets 2019-09-09 / 22:12:23
до Василь.
На г. Стій не був. Радіолокаційна вежа немає великих бокових навантажень від вітру і немає поперчних навантажень від обертального моменту (бо там немає дуже тяжких лопастей довжиною 50 м). Типова глибина ями під таку махіну - це 20 м і при цьому велике широка ділянка навколо залита бетоном. Погляньте на підйомні крани - аби підняти вагу в 10 тонн, має бути противага в щонайменше 15 тонн. Так і у випадку з вежею під вітряк. Залита бетонна основа має тримати всю вежу від бокових навантажень.
Стосовно турецьких інженерів і виробів в галузі машинобудування - турки не витримуют ніякої європейської критики. Не той розум. Це не одяг, взуття, мандарини...
А ви, до речі, з яких країв будете? Що можете цікавого розповісти про себе??

Василь 2019-09-09 / 18:34:35
Хочеш повісти шо фундамент від радіолокаційної вишки 80 метрів в глубину...Но шо ти брешиш якщо не знаєш...

Василь 2019-09-09 / 18:33:20
Шо ти мелеш? Ти хоть раз на г.Стій був?

Volodymyr Krasnoholovets 2019-09-06 / 13:31:35
до Василь: зменшимо розміри в 100 разів, маємо стовпчик висотою 2 м, закопаємо його на 8 см в тверду землю. Чи стоятиме?

Василь 2019-09-06 / 13:10:37
volodymy Krasnoholovets Шо ти мелеш про "скарб"(на Боржаві вже є радіолокаційна вишка, телевишка, казарми)та брешиши про глубину котловану. Фундамент буде 8*8+ глубина 4 м+ палі глубиною 4 м. Тобто максимальна глубина від палі буде всього лиш 8метрів.

Volodymyr Krasnoholovets 2019-09-05 / 07:40:54
до ужгородець 2019-09-05 / 07:07:08
може повідомте вашу адресу, то приїдемо і почнемо у вас на подвір'ї ставити першого турецького вітряка, за якими майбутнє? Будете мати енергію прямо з двору. А почнемо з риття котловану глибиною 40 м, це значно приємніше за втановлені на поверхні сонячні батареї, бо там може ще й скарб який викопаємо від позаминулих цивілізацій.

ужгородець 2019-09-05 / 07:07:08
Та волає проти вітряків лише бандочка, котра вже прихватизувала ці полонини. Чи може хтось думає, що в Закарпатті ще є неприхоплені землі?
Одним дай відкати і бери скільки хочеш. Інші поклали лапу на землю і чекають лише добру ціну на неї, щоб заробити. Треті набрали земель оформивши їх на всіх родичів і готові також почати торги.
За вітровою енергією майбутнє, і прогрес не зупинити, тим більш в горах вітряки нікому не хибитимуть. Якщо всі мовчать, що сотні гектарів родючих земель під Чопом та в Гуті біля Камениці прихватили Ледида з Ковачем під сонячні батареї.

Нико 2 2019-09-04 / 15:28:59
назвіть хоч одного з експертів-науковців ,хто дав негативний висновок.
чогось на них посилаються , а екперти кажуть , що їм ні чого невідомо про такі висновки.

"ужгородцеві" 2019-09-03 / 21:29:00
Зміни мантру: всі захисники Боржави і Свидовця так само виступають і проти вирубування лісів, і проти джипінгу. Причому, послідовно.
А такі як ти згадують про це тільки тоді, коли бояться упустити свої юдині срібляники

ужгородець 2019-09-03 / 20:28:13
Тобто те що ліси по боржавських полонинах вирізали це нормально,те що квадроциклами, лісовозами, джипами угробили повністю грунтове покриття теж нормвльно, а от вітряки це кінець світу.
Панове прогрес прийде в Закарпаття попри ваші верески.

Вуву 2019-09-03 / 16:32:47


Коментар видалено. Адмін


НОВИНИ: Соціо

17:41
На Закарпатті 19 американців мають шлюби із краянами, ще 67 громадян США перебувають в області тимчасово
17:16
/ 1
На Закарпатті намолочено 3850,6 тис ц зернових та зернобобових і зібрано 4951 тис ц картоплі
17:14
/ 1
За елітні авто на Закарпатті сплатили майже 3 млн грн податку
15:55
У Нижньому Коропці, на Мукачівщині збудували сонячну електростанцію
15:48
"Ярмарок вакансій" відбувся в УжНУ
14:20
/ 1
На Закарпатті зросла кількість вакансій, заявлених роботодавцями до обласної служби зайнятості
12:39
/ 1
Депутати Закарпаття просять в уряду фінансування будівництва та початку робіт об’їзної до ПП "Лужанка"
11:01
На Закарпатті з початку року зафіксовано порушень митних правил на майже 123 млн грн
10:52
/ 1
В Ужгороді депутати все ж "роздерибанили" землю колишнього "Ужгородприладу"
09:53
У Мукачеві "дооблаштовують" покриття сучасного нового багатофункціонального майданчика для спорту й відпочинку
09:38
/ 3
У Мукачеві в зв'язку зі смертю командира 128-ї бригади оголошено День жалоби
09:25
/ 4
Поранений на передовій комбриг 128-ї закарпатської бригади помер у шпиталі
01:42
В Ужгороді зібрали цьогорічний урожай закарпатського ківі
20:12
/ 2
Шестикласниця з Закарпаття найкраще написала всеукраїнський радіодиктант української єдності
17:51
Мукачівський "Паланок" очікує на реставрацію та смарт-технологіі
17:30
Благодійний показ вистави "Комета над лісом" відбувся у Хусті
17:00
/ 3
У Закарпатській ОДА обіцяють створення робочої групи для включення Малого Ґалаґову в Ужгороді до переліку пам'яток ЮНЕСКО
16:45
В екошколі "Щасливих дітей" в Ужгороді юні учасники стають екоагентами
16:32
/ 1
Експертна комісія зі впровадження бюджету громадської ініціативи Ужгорода попередньо підрахувала голоси за проєкти
16:24
З початку жовтня на Закарпатті трапилося 90 аварій з потерпілими, найбільше – в Ужгороді
15:20
На Закарпатті за минулий тиждень виявили 2 випадки кору, ще понад 3 тисячі людей захворіли на ГРІ
14:17
/ 1
В Ужгороді пройде патріотично-поетичний вечір до Дня Гідності та Свободи
14:12
/ 5
На Закарпатті розглянули урядовий проект щодо Перспективного плану формування територіальних громад області
13:44
/ 2
Новорічну ялинку в Мукачеві встановлять вже до 5 грудня
12:56
На Берегівщині розвивають watch-тур туризм
» Всі новини