Усі кандидати в депутати Верховної Ради України від угорської громади Закарпаття, що їх підтримував офіційний Будапешт, програли змагання у своїх виборчих округах.
Найбільшу ставку в уряді сусідньої країни робили на очільника Товариства угорської культури Закарпаття (KMKSZ), чинного народного депутата від "Блоку Петра Порошенка", самовисуванця Василя Брензовича, котрий кандидував у "найбільш угорському" в.о. №73, куди входили місто Берегово, Берегівський та Виноградівський райони й частина Іршавщини.
Заради його перемоги офіційний Будапешт не тільки буквально силою змусив дві розрізнені політичні сили закарпатських угорців до об'єднання, організував зустріч Орбана і Брензовича, але й навіть пішов на конфлікт з Києвом, реалізувавши, попри засторогу МЗС України, несанкціоновані агітаційні візити угорських урядовців на українське Закарпаття.
В.Брензович сподівань своїх партайґеноссе не виправдав.
За результатом опрацювання Центральною виборчою комісією 100% протоколів з виборчих дільниць 73-го округу, В.Брензович зміг заручитися підтримкою всього 26,21% тих, хто взяв участь у голосуванні (16 644) і посісти лише друге місце.
Переможець виборів у цьому окрузі Владіслав Поляк отримав 39,72% голосів, тобто підтримку 25 223 виборців.
Другий кандидат-угорець, перший заступник голови Закарпатської облради Йосип Борто, що балотувався у виборчому окрузі №68 з центром в Ужгороді, у підсумку посів лише четверте місце, отримавши всього 12,37% підтримки виборців, тоді як три інші його суперники набрали майже 18-20 відсотків кожен.
Не було шансів і в самовисуванця Мікловша Товта, який по суті лише робив вигляд, що робить конкуренцію в "мукачівському" в.о. №69 Віктору Балозі. У підсумку він хоча і став третім, але набрав лише 11,70% голосів, тоді як В.Балога - 35,81%, а молодий кандидат від партії "Слуга народу" Едгар Токар - 34,47%.
В інших трьох округах - №№70, 71 та 72, де частка угорського населення є дуже малою, офіційний Будапешт вирішив кандидатури в нардепи навіть не виставляти.
Так чи інакше, за підсумком цих виборів угорська громада Закарпаття залишилася без свого предтавника у вищому законодавчому органі України, а офіційний Будапешт - без свого інформатора і провідника своїх інтересів в українському парламенті.
Певною мірою це сталося тому, що жодна з політичних сил, навіть з числа найбільш антиукраїнських, не ризикнула брати з собою у виборчі перегони негатив, що його створив офіційний Будапешт блокуванням України в НАТО і загалом своєю політикою постійних конфліктів з Україною, включивши В.Брензовича у свій партійний список.